Рішення

від 27.03.2014 по справі 926/383/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2014 р. Справа № 926/383/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛБІСАГРО»

про стягнення боргу у розмірі - 373934,72 грн.

Суддя Паскарь А. Д.

представники сторін:

від позивача - Пінтійська Н. І., довіреність від 18.09.2013;

від відповідача - Біленко О. Л. - директор.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «КреМікс», с. Піщане Кременчуцького району Полтавської області, звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛБІСАГРО», смт Глибока Глибоцького району Чернівецької області, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на загальну суму 373934,72 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору поставки № 11 від 28.12.2012.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а представник відповідача позов визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

28 грудня 2012 року між ТОВ «КреМікс» та ТОВ «ОЛБІСАГРО» укладено договір поставки № 11 (далі - договір), згідно якого позивач зобов'язувався виготовити і поставити відповідачу (покупцю) замінники молочних кормів, вітамінно-мінеральні суміші (премікси), білково-вітамінні добавки, комбікорм, а останній зобов'язався в порядку та на умовах договору прийняти та оплатити товар.

На підставі п. 4.1. договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом окремими партіями на умовах СРТ-фрахт/перевезення оплачено до місця призначення, вказаного покупцем в заявці на поставку товару. Під окремою партією сторони розуміють асортимент і кількість товару, поставленого постачальником по одній видатковій накладній і оплаченого покупцем по одному рахунку-фактури.

В період з жовтня по листопад 2013 року всього позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 409028 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, доданими до позовної заяви.

Пунктом 7.1. договору сторони узгодили порядок розрахунків, згідно якого оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем протягом 10 календарних днів з дня поставки товару. Тобто, згідно з умовами договору відповідач повинен був повністю виконати свої зобов'язання по оплаті отриманого товару з 05.11.2013 року до 03.12.2013 року.

Відповідач в порушення умов договору здійснив лише часткову оплату за отриманий товар 19.11.2013 на суму 11010,50 грн., та 08.01.2014 на суму 50000 грн., а тому станом на день звернення з позовом заборгованість відповідача перед позивачем становить 348017,50 грн.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і в установлений строк. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції.

Відповідно до п. 8.4. договору, у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, яка діяла в період прострочення за весь період такого прострочення.

З врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 06.11.2013 по 01.02.2014 в сумі 10868,51 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. В пункті 8.5. договору сторони визначили, що у разі прострочення виконання покупцем грошового зобов'язання, він зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також вісімнадцять процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення по оплаті, що згідно розрахунку поданого позивачем становить 15048,71 грн.

Таким чином, позовні вимоги та відзив на позов відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛБІСАГРО» (60400, Чернівецька область, Глибоцький район, смт Глибока, вул. Алекурова, 26; ідентифікаційний код 36751031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс», (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Польовий стан, 1; ідентифікаційний код 30748505) - 348017,50 грн . основного боргу, 10868,51 грн. пені, 15048,71 грн. - 18% річних та 7479 грн. судового збору.

Суддя А. Паскарь