Ухвала

від 13.03.2014 по справі 921/157/14-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"13" березня 2014 р.Справа № 921/157/14-г/6 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Україна" проспект Президента Грушевського, 30, офіс 15, м. Луцьк, Волинська область 43005

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Берег" вул. Куклинецька, буд. 90, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільська область 47201

про cтягнення заборгованості за договором постачання товарів у сумі 35 300 грн.

Представники сторін не з'явились.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа Україна" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Берег" про стягнення заборгованості за договором постачання товарів від 01.03.2012 року №01/03/12 внаслідок невиконання грошового зобов'язання в сумі 35300 грн.

Ухвалою суду від 25 лютого 2014 року порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 13 березня 2014 року.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання 13.03.2014р. не з'явився, разом з тим, згідно заяви б/н від 05.03.2014 року (вх. № 6115 від 06.03.2014р.), позивач повідомив, що відповідачем повністю погашено 05.03.2014 р. заборгованість в розмірі 35300,00 грн. У зв'язку з чим, позивач просив залишити позов без розгляду та повернути судовий збір.

Представник відповідача (участь якого не визнавалася обов'язковою) в судове засідання не з'явився, витребуваних судом матеріалів не подав, причини неявки суду не вказав, хоча про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Однак, 12 березня 2014 року, через канцелярію суду, від відповідача по справі надійшло письмове клопотання №5 від 07.03.2014 року про долучення до матеріалів справи доказу погашення заборгованості перед ТзОВ "Константа України", а саме копії платіжного доручення №585 від 05.03.2014 р. на суму 35300,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Константа Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білий Берег" 01 березня 2012 року укладено договір поставки товарів №01/03/12.

На виконання умов даного договору позивачем, згідно видаткової накладної №27 від 07.03.2012 року було передано у власність відповідача м'ясо курей патраних 1 категорії (заморожене), об'ємом 9100 кг, на загальну суму 118300,00 грн. з ПДВ.

Поставка вказаного товару стверджується і податковою накладною №9 від 07.03.2012 року.

Розділом 7 укладеного договору сторони передбачили порядок розрахунків, зокрема п. 7.1. сторони погодили, що оплата поставленого товару проводиться отримувачем безготівково в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше семи робочих днів з момента поставки товару.

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного Кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідачем у справі здійснено часткову оплату товару на суму 83000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №152 від 20.03.2012 року на суму 30000,00 грн., №175 від 27.03.2012 року на суму 20000,00 грн., №281 від 26.09.2012 року на суму 18000,00 грн., №447 від 28.09.2012 року на суму 2000,00 грн. та №446 від 28.09.2012 року на суму 13000,00 грн.

Претензій чи зауважень щодо поставленого товару, його невідповідність чи недоліки, від покупця не надходили.

Направлений на адресу ТОВ "Білий Берег" лист позивача №358 від 16.12.2013 року з проханням розрахуватись за отриманий товар у строк до 26.12.2013 року, відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Як стверджує позивач у позовній заяві, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач вчасно не виконав покладених на нього зобов'язань щодо повної оплати вартості отриманого товару, і станом на день порушення провадження у справі за ним рахувалась заборгованість в сумі 35300,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З поданої позивачем заяви вбачається, що відповідачем після порушення провадження у справі (тобто після 25.02.2014 року) повністю сплачено суму заборгованості в розмірі 35300,00 грн.

Факт оплати суми боргу підтверджується і платіжним дорученням №585 від 05.03.2014 року, долученим до матеріалів справи за заявою відповідача №5 від 07.03.2014 року.

За змістом ст.81 ГПК України, вказана обставина не тягне за собою наслідку у вигляді залишення позову без розгляду. Тому відповідне клопотання позивача не підлягає задоволенню.

В той же час, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи обставини справи, а також письмові повідомлення позивача і відповідача, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду господарської справи, між сторонами не залишилось неврегульованих питань в частині стягнення суми основного боргу.

За таких обставин, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Як зазначалось вище, на момент звернення позивача до суду і сплати у зв'язку з цим суми судового збору, вимоги заявника до відповідача про стягнення боргу в примусовому порядку були підставними і обгрунтованими. Виконання боржником свого грошового зобов'язання відбулось вже після порушення провадження у справі.

Частиною другою статті 49 ГПК України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом (п.4.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 р., №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Окрім того, за п.5.1 названої постанови пленуму Вищого господарського суду України, припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст.80 ГПК України, не тягне за собою повернення сплаченої суми судового збору із коштів Держбюджету.

З урахуванням приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.1,2,4-3,12,22,33,34,43,44,49,80,86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №921/157/14-г/6 припинити за відсутністю предмету спору.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білий Берег" (вул. Куклинецька, буд. 90, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільська область 47201, код ЗКПО 35039068, р/р 26002293181 ТОД ПАТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805, Іпн. 350390619077, № р. 100047165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Україна" (проспект Президента Грушевського, 30, офіс 15, м. Луцьк, Волинська область 43005, ЗКПО 32748355, р/р 26008011088701 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, Іпн. 327483503179) - 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Суддя І.П. Шумський