Рішення

від 25.03.2014 по справі 912/364/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 рокуСправа № 912/364/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/364/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінвестбуд", м.Кіровоград

до відповідача: Приватного підприємства "Вектор-С", м. Кіровоград

про стягнення 30 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - Мінжуліна Л.Ю., довіреність № 1 від 23.01.14, юрист;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінвестбуд" згідно поданого позову, з урахуванням заяви від 25.03.2014, просить стягнути з приватного підприємства "Вектор-С" 30 000,00 грн. боргу, мотивуючи вимогу тим, що вказана сума сплачена відповідачеві як аванс на придбання матеріалу для виконання робіт, однак, договір між сторонами не укладено, роботи не виконано, сплачена сума на вимогу позивача не повернута. Позов обґрунтовано посиланням, зокрема, на ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 10.02.2014 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/364/14.

Розгляд справи № 912/364/14 відкладався з підстав, викладених в ухвалі господарського суду від 04.03.2014.

В судовому засіданні 25.03.2014 представником позивача позовні вимоги згідно поданого позову з урахуванням клопотання від 25.03.2014 підтримано повністю.

Відповідач участі представника в судове засідання у даній справі не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про проведення судового засідання 25.03.2014 (а.с. 26).

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, та виходячи з того, що явка сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені ст. 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 25.03.2014 за відсутності представника відповідача.

У відповідності з положеннями ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, між товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінвестбуд" та приватним підприємством "Вектор-С" велися переговори стосовно з'ясування можливості залучення відповідача в якості підрядника для виконання робіт із скління.

Відповідачем виставлено позивачеві рахунок-фактуру № 197 від 04.10.2013 на оплату авансу на матеріали для алюмінієвих конструкцій, який оплачений позивачем за платіжним дорученням № 169 від 08.10.2013 в сумі 30 000,00 грн. (а.с. 8, 9).

Перерахування зазначених коштів підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с. 19). Розрахунковий рахунок відповідача, на який сплачено кошти, та інші реквізити, відповідають реквізитам приватного підприємства "Вектор-С", зазначеними в рахунку-фактурі № 197 від 04.10.2013.

Однак, як повідомляє позивач, коли постало питання укладення договору підряду, сторони не досягли згоди щодо ціни роботи, внаслідок чого договір укладено не було, а позивач знайшов для виконання робіт іншого підрядника.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 02.12.2013 про повернення коштів, сплачених на матеріали для алюмінієвих конструкцій в сумі 30 000,00 грн. по причині не виконання замовлення (а.с. 10). Проте, вказана вимога відповідачем не виконана, грошові кошти не повернуто.

При розгляді справи, господарський суд враховує, що відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Аналогічні положення передбачені ст. 638 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Положеннями ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, головною ознакою укладення сторонами договору у спрощений спосіб є підтвердження прийняття до виконання замовлень. Між тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження прийняття до виконання замовлення позивача, на випадок укладення договору підряду у спрощений спосіб, чи виконання будь-яких підрядних робіт відповідачем, передання таких робіт позивачеві, або ж передання матеріалу (алюмінієвих конструкцій).

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Окрім того, за приписами пункту 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

У відповідності до ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ч.2 ст. 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Проте, доказів підписання між сторонами договору підряду у письмовій формі, сторонами не надано.

Згідно із ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: збільшення або зберігання майна однією стороною з одночасним зменшенням його в іншої сторони, та відсутність правової підстави для придбання.

Відсутність правової підстави для придбання означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без підстав, встановлених законом чи договором.

На підставі викладеного, оскільки матеріалами справи не підтверджено укладення між сторонами договору та виконання зі сторони відповідача будь-яких робіт чи передача матеріалів, господарський суд дійшов висновку, що кошти в сумі 30 000,00 грн., які перераховані за платіжним дорученням №169 від 08.10.2013 на підставі виставленого рахунку-фактури №197 від 04.10.2013, є безпідставно отриманими та підлягають поверненню позивачу.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 05.03.2014 у справі 910/16487/13.

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів на спростування тверджень позивача, тоді як перерахування позивачем спірних коштів документально підтверджено.

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача 30 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Вектор-С" (25006, м. Кіровоград, вул. Островського, 2, к. 2, ідентифікаційний код 32415963) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінвестбуд" (25014, м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 166 Б, ідентифікаційний код 33962924) - 30 000,00 грн., а також 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити приватному підприємству "Вектор-С" за адресою: 25006, м. Кіровоград. вул. Островського, 2, к. 2.

Повне рішення складено 31.03.2014.

Суддя В.В.Тимошевська