Постанова від 24.03.2014 по справі 907/694/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р. Справа № 907/694/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В., Кордюк Г.Т.,

при секретарі судового засідання Олійник І.О.,

за участю представників:

від прокуратури - Луцик Г.Д.

від позивача - не з'явився

від відповідача-1 - Горбоконь В.Ю.

від відповідача-2 - Буднік В.Ю.

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Закарпатської області, вих.№07/2-519 вих 13 (579) від 11.10.2013 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 02.10.2013 року (підписане 03.10.2013 року), суддя Йосипчук О.С.

у справі № 907/694/13

за позовом Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра", м. Берегово

до відповідача-2 Берегівської міської ради, м. Берегово

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, м.Ужгород

про визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання ТзОВ "Астра" повернути державі земельну ділянку

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.10.2013 року по справі №907/694/13 відмовлено у задоволенні позову Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, заявленого в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Астра" та Берегівської міської ради про визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання ТзОВ "Астра" повернути державі земельну ділянку.

Суд у рішенні, посилаючись на чинність постанови Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.05.2010 року по справі №2-а-148/10/0701, якою визнано недійсним та скасовано рішення Берегівської міської ради №1337 від 17.12.2009 року «Про відмову у затвердженні проекту» та на виконання якої Берегівською міською радою 11.06.2010 року прийнято рішення №1622 від 11.06.2010 року, а в подальшому 13.07.2010 року укладено договір оренди земельної ділянки з ТзОВ «Астра», враховуючи відсутність документального підтвердження правового зв'язку Служби автомобільних доріг у Закарпатській області та мостом на автомобільній дорозі в м. Берегово та земельною ділянкою, що передана ТзОВ «Астра» на підставі спірного договору прийшов до висновку про відсутність порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, а відтак, і відсутність підстав для задоволення позову .

Не погоджуючись з вказаним рішенням, заступник прокурора Закарпатської області подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що у договорі оренди земельної ділянки від 13.07.2010 року, укладеного між Берегівською міською радою та ТзОВ «Астра» відсутня одна з істотних умов договору - обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, оскільки земельна ділянка площею 0,0174 га, на якій ТзОВ "Астра" побудовано кафе "Піцерія" за адресою: м. Берегово, пл. Ракоці,1 знаходиться під мостовим переходом на автомобільній дорозі державного значення "Берегово - Виноградів - Велика Копаня", де згідно з п.3.7.4 "Вимог до експлуатаційного стану. Автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди" (ДСТУ 3587-97) заборонено розміщувати споруди торговельно-побутового призначення. Поряд з цим, посилаючись на ст.ст. 19, 67, 71 Земельного кодексу України, скаржник зазначає, що вказана земельна ділянка відноситься до земель транспорту та належить до земель дорожнього господарства. Крім того, скаржник вказує на порушення судом норм процесуального права, а саме: ст.ст. 84, 85 ГПК України щодо зазначення представників, які брали участь у справі, доказів, на яких ґрунтується рішення, вирішення питання про розподіл судових витрат між сторонами та роз'яснення права на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.11.2013 року. Ухвалами суду від 04.11.2013 року та 18.11.2013 року розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах.

Ухвалою суду від 02.12.2013 року призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача-2 (ТзОВ «Астра»), провадження у справі №907/694/13 зупинено.

13.02.2014 року на адресу суду від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про повернення матеріалів справи №907/694/13, у зв'язку з невиконанням ТзОВ "Астра" вимог ухвали суду від 02.12.2013 року щодо оплати призначеної судом експертизи. Зокрема, в листі вказано, що 23.12.2013 року на адресу ТзОВ "Астра" скеровано рахунок №1383, проте станом на 05.02.2014 року оплата рахунку не проведена.

Ухвалою суду від 17.02.2014 року провадження у справі №907/694/13 поновлено.

В судовому засіданні 24.03.2014 року прокурор вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі та скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 02.10.2013 року.

Представники відповідачів-1,2 в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечували, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначали, що земельна ділянка, яка є предметом оспорюваного договору оренди, належала Берегівській міській раді на підставі рішення від 17.07.2001 року «Про встановлення земель комунальної власності громади міста Берегово» та знаходилась у комунальній власності територіальної громади міста Берегово і знаходиться в межах населеного пункту міста Берегово.

Поряд з цим, Берегівська міська рада подала суду додаткове пояснення до відзиву на апеляційну скаргу (вих.№390/03-17 від 21.03.2014 року), в якому зазначила, що твердження скаржника щодо відсутності у спірному договорі оренди однієї з істотних умов - обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки є помилковим, оскільки у п.25 договору вказано, що обмеження (обтяження) та сервітути на земельні ділянки, які є предметом договору, відсутні. Також, посилаючись на умови відведення земельної ділянки від 24.07.2007 року №159, що є невід'ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та довідки по формі 6-зем від 28.12.2010 року №0005, цільове призначення земельної ділянки, що є предметом договору оренди визначено для комерційного використання.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились.

24.03.2014 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вих.331/01.4-08 від 20.03.2014 року).

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів, враховуючи, положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, та те, що розгляд справи уже неодноразово відкладався, вирішила відмовити у задоволенні такого. Крім того, явка прокурора, представників сторін та третіх осіб обов'язковою не визнавалась.

Поряд з цим, 24.03.2014 року від прокуратури Закарпатської області на адресу суду надійшов супровідний лист (вих.№07/2-215вих.14 (215) від 21.03.2014 року) з долученими доказами надіслання копії апеляційної скарги третій особі - Державній інспекції сільського господарства в Закарпатській області.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів-1,2, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 13.07.2010 року між Берегівською міською радою (в тексті договору - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астра» (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого, а саме п.1, орендодавець зобов'язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування (оренду) земельні ділянки для комерційного використання, які знаходяться в м. Берегово по площі Ракоці,1 Закарпатської області відповідно до рішення 41 сесії V скликання Берегівської міської ради від 11 червня 2010 року №1622, яким міська рада затвердила ТзОВ «Астра» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду.

Рішення 41 сесії V скликання Берегівської міської ради від 11 червня 2010 року №1622, на підставі якого укладено договір оренди, прийнято на виконання постанови Берегівського районного суду Закарпатської області від 13.05.2010 року у справі №2а-148/10/0701, якою зобов'язано Берегівську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТзОВ «Астра» загальною площею 0,0174 га, в тому числі: земельна ділянка №1 - 0,0087 га та земельна ділянка №2 - 0,0087 га в м. Берегово, пл. Ракоці ІІ,1 для комерційної діяльності, з подальшою передачею в оренду строком на 5 років. Поряд з цим, вказаною постановою суду визнано протиправним та скасовано рішення Берегівської міської ради №1337 від 17.12.2009 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТзОВ «Астра» за адресою: м. Берегово, пл. Ракоці ІІ,1».

Згідно п.2 договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 0,0174 га, площа земельної ділянки №1 - 0,0087 га, площа земельної ділянки №2 - 0,0087 га.

Кадастровий номер земельних ділянок №1 - 2110200000:01:005:0039, №2 - 2110200000:01:005:0040 (п.3 договору).

У пункті 6 договору зазначено, що земельні ділянки загальною площею 0,0174 га належать Берегівській міській раді на підставі рішення XV сесії XXXIII скликання Берегівської міської ради від 17 липня 2001 року «Про встановлення земель комунальної власності громади міста Берегово».

Відповідно до п.25 договору оренди на орендованій земельній ділянці площею 0,0174 га обмеження обтяження та сервітути відсутні відповідно до висновку відділу Держкомзему у м. Берегово №359 від 24.07.2007 року.

Прокурор звернувся з позовом, заявленим в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Закарпатській області про визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання ТзОВ "Астра" повернути державі земельну ділянку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Неправомірними вважаються такі правочини, які за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визнаються законом недійсними з моменту їх вчинення (нікчемні правочини). Неправомірними також вважаються ті правочини, недійсність яких встановлюється судом на вимогу заінтересованої особи у встановлених законом випадках (оспорювані правочини).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Недійсність правочину може наступати лише за певні порушення закону.

Так, статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Згідно з положеннями даної статті, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ст.13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 6 ст.14 ЗУ «Про орену землі» встановлено, що договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, які знаходяться у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (ч.1 ст. 14 ЗУ «Про оренду землі»).

Згідно з ч.2 ст.14 наведеного вище Закону, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Так, скаржник вказує, що у договорі оренди земельної ділянки від 13.07.2010 року, укладеного між Берегівською міською радою та ТзОВ «Астра» відсутня одна з істотних умов договору - обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.

Однак, проаналізувавши положення вказаного договору, слід зазначити, що пунктом 25 договору передбачено, що на орендованій земельній ділянці площею 0,0174 га обмеження обтяження та сервітути відсутні відповідно до висновку відділу Держкомзему у м. Берегово №359 від 24.07.2007 року.

Відтак, при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки сторонами погоджено істотні умови договору, серед яких і умова, передбачена ст.14 ЗУ «Про оренду землі», що стосується існуючих обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки.

Поряд з тим, прокурор вказує на невірне визначення в договорі оренди цільового призначенння земельної ділянки, що є предметом договору.

Згідно п.15 договору оренди, цільове призначення земельних ділянок - землі комерційного використання. Код згідно класифікатора цільового використання землі - 1.11.3.

Відповідно до Умов відведення земельної ділянки №159 від 24.07.2007 року, які є невід'ємною частиною Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та Довідки по формі 6-зем №0005 від 28.12.2010 року, цільове призначення земельних ділянок, що є предметом спірного договору оренди встановлено - для комерційного використання (роздрібної торгівлі та комерційних послуг).

Крім того, позивач стверджує, що орендована земельна ділянка відноситься до земель транспорту та належить до земель дорожнього господарства, проте належних та допустимих доказів щодо такого твердження ним надано не було.

Попри це, у пункті 6 договору оренди зазначено, що земельні ділянки загальною площею 0,0174 га належать Берегівській міській раді на підставі рішення XV сесії XXXIII скликання Берегівської міської ради від 17 липня 2001 року «Про встановлення земель комунальної власності громади міста Берегово». Відтак передана в оренду земельна ділянка належала територіальній громаді міста Берегово та знаходиться у межах населеного пункту міста Берегово.

З огляду на наведене вище, враховуючи, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів та не підтверджено належними і допустимими доказами своїх доводів, господарський суд правомірно прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди земельної ділянки від 13.07.2010 року недійсним та повернення державі земельної ділянки.

Поряд з цим, слід зазначити, що на підставі рішення №212 від 25.03.2011 року, яким Берегівська міська рада погодила звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що знаходиться в оренді, ТзОВ «Астра» за адресою: м.Берегово, пл.Ракоці ІІ, 1, площею 0,0174 га для комерційного використання, вартістю 11007,24 грн. згідно з висновком експерта, 29.09.2011 року між Берегівською міською радою та ТзОВ «Астра» укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1, Берегівська міська рада продала, а ТзОВ «Астра» купило земельні ділянки площею 0,0174 га, які знаходяться в місті Берегово по площі Ференца Ракоці ІІ, 1 Закарпатської області без зміни їх цільового призначення. Земельні ділянки площею 0,0174 га розташовані в межах населеного пункту міста Берегово, згідно плану встановлених меж. Кадастрові номери 2110200000:01:005:0039 та 2110200000:01:005:0040. Земельні ділянки віднесено до земель несільськогосподарського призначення для комерційного використання. Отже, як вбачається з положень даного договору купівлі-продажу від 29.09.2011 року, земельні ділянки, що є предметом спірного договору оренди, продані ТзОВ «Астра» на умовах, визначених в договорі купівлі-продажу (арк. справи 101).

Згідно з п.33 договору оренди земельної ділянки від 13.07.2010 року, дія останнього припиняється у разі придбання орендарем земельних ділянок у власність.

Крім того, пунктом 9.2 договору купівлі-продажу від 29.09.2011 року встановлено, що з моменту виникнення у покупця права власності на земельні ділянки, встановлений раніше правовий режим і всі правовстановлюючі документи на право продавця по володінню, користуванню чи оренді цих земельних ділянок втрачають силу.

Відтак, як вбачається з положень наведених вище договорів, договір оренди земельної ділянки від 13.07.2010 року припинив свою дію у зв'язку з придбанням ТзОВ «Астра» земельних ділянок у власність.

Оскільки договір оренди може бути визнаний недійсним лише на майбутнє, відтак, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.07.2010 року, що припинив свою дію, є неможливим.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо клопотання позивача про призначення експертизи по даній справі (вих.№338/01.4-08 від 21.03.2014 року), на думку колегії суддів таке є недоцільним, оскільки, спірний договір оренди земельної ділянки від 13.07.2010 року припинив свою дію на підставі, укладеного між Берегівською міською радою та ТзОВ «Астра», договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2011 року, що була предметом спірного договору оренди. У зв'язку з цим, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи.

Оскаржуючи рішення місцевого господарського суду, апелянт, як на підставу його скасування одночасно з порушенням норм матеріального права, посилається на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на порушення судом ст.ст. 84 ГПК України щодо зазначення представників, які брали участь у справі, вирішення питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Судом апеляційної інстанції взято до уваги дані порушення місцевого господарського суду, проте, враховуючи, що останні не призвели до винесення неправильного рішення та не впливають на доводи, за якими суд відмовив у задоволенні позову, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Закарпатської області від 02.10.2013 року у справі №907/694/13.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

У зв'язку із звільненням органів прокуратури від сплати судового збору при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді на підставі п.11 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 02.10.2013 року по справі №907/694/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Закарпатської області без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Повну постанову складено 27.03.2014 року.

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Кордюк Г.Т.