Рішення

від 26.03.2014 по справі 905/1490/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.2014 Справа № 905/1490/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Малого приватного підприємства «Сінтел», м.Горлівка Донецької області

до відповідача : Центру обліку бездомних осіб та будинку нічного перебування, м. Горлівка Донецької області

про стягнення основного боргу у розмірі 9042,00 грн. та 3% річних у розмірі 361,68 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача: Сисоєв С.В., директор

від відповідача: Харченко Ю.В., за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Мале приватне підприємство «Сінтел», м.Горлівка Донецької області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Центру обліку бездомних осіб та будинку нічного перебування, м. Горлівка Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 9042,00 грн. та 3% річних у розмірі 361,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №9 від 21 вересня 2012 року, в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 9042,00 грн.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 361,68 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.525-527,530,610,612,615,625,626,629 Цивільного кодексу України, ст. 193Господарського кодексу України .

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №9 від 21.09.2012р. ; Специфікацію до договору; видаткову накладну №СИ-0000122 від 21.09.2012р.; довіреність № 1 від 21.09.2012р.; лист №88 від 14.12.2012р.;лист №269 від 28.12.2012р.;накладна на повернення від покупця №7 від 28.12.2012р.; додаткова угода №1 до договору поставки №9 від 21.09.20121р.; лист № 51 від 24.05.2013р.; лист №16 від 16.03.2013р.; лист №35 від 04.04.2013р.; лист № 46 від 04.04.2013р.; накладна на повернення від покупця №2 від 04.04.2013р.; лист №48 20.05.2013р.; накладна на повернення від покупця №3 від 20.05.2013р.; видаткова накладна №132 від 21.05.2013р.; довіреність №2 від 23.05.2013р.;лист №115 від 26.09.2013р.; лист№5-29/5099 від 21.10.2013р.; витяг про включення позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.03.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 26.03.2014р.

Представник Позивача у судовому засіданні 26.03.2014р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Надав витребувані судом документи: власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору, довідку про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, акт звірки взаємних розрахунків, за підписами повноважних представників обох сторін та скріплений печатками підприємств, правоустоновчі документи Позивача.

Представник Відповідача у судовому засіданні 26.03.2014р. позовні вимоги визнав у частині основного боргу, проти стягнення 3% річних заперечив.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2012р. між Малим приватним підприємством «Сінтел», м.Горлівка Донецької області (Продавець) та Центром обліку бездомних осіб та будинку нічного перебування, м. Горлівка Донецької області (Покупець), укладено Договір поставки №9 (далі-Договір).

Відповідно до п.п.1.1,1.2 Договору, Продавець зобов'язується відпустити у власність Покупця товар згідно з накладною (далі-Товар), а Покупець зобов'язується оплатити вартість товару згідно з встановленим договором терміном.Вартість Товару за договором становить 11234,00 грн.

Відповідно до п.3.1 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем у безготівковой формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно п.6.1 Договору, даний Договір діє з моменту його підписання і до 31.12.2012р.

Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки №9 від 21.09.2012р. від 29 грудня 2012р. , якою було внесено зміни до цього Договору.

Відповідно до п.1. Додаткової угоди дія Договора поставки №9 від 21.09.2012р. від 29 грудня 2012р. пролонгована на один календарний рік, а саме з 01.01.2013р. до 31.12.2013р. включно.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 цього Кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору поставки №9 від 21.09.2012р. (а.с.9), Позивачем був поставлений товар Відповідачу за видатковою накладною №СИ-0000122 від 21.09.2012р. на суму 11234,00 грн.

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відмітки на видатковій накладній №СИ-0000122 від 21.09.2012р. , було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача за довіреністю №1 від 21.09.2012р.(а.с.11-12).

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору поставки №9 від 21.09.2012р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором.

Пунктом 3.2 Договору передбачено , що за фактично поставлений Товар Покупець здійснює оплату Товару протягом 30 банківських днів з моменту отримання Товару.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок Відповідачем за отриманий Товар мав бути здійснений не пізніше 02.11.2012р.

Відповідач гарантував здійснити оплату Товару до 15.03.2013р., що підтверджується листом №88 від 14.12.2012р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Продавецем в частині розрахунку за прийнятий товар не виконав у повному обсязі. Вартість товару у сумі 11234,00 грн. у встановлені Договором строки не сплачена.

Відповідачу було пред`явлено лист №269 від 28.12.2012р , у якому Позивач наполягає на поверненні Товару на суму 1779,00 грн. за видатковою накладною №СИ-0000122 від 21.09.2012р.

За таких обставин, Відповідач накладною на повернення від покупця №7 від 28.12.2012р. повернув Позивачу Товарна суму 1779,00 грн. за видатковою накладною №СИ-0000122 від 21.09.2012р.

29.12.2012р. Сторонами було укладено Додаткову угоду №1, якою було продовжено строк дії Договору поставки №9 від 21.09.2012р. до 31.12.2013р.

Відповідач листами №16 від 16.03.2013р. та №35 від 04.04.2013р. звернувся до Позивача з проханням відстрочити оплату поставленої побутової техніки згідно Гарантійного листа №88 від 14.12.2012р. у зв'язку з недостатнім фінансуванням.

Позивач звернувся до Відповідача з вимогою повернути неоплачений Товар в розмірі 413,00 грн., отриманий останнім за видатковою накладною №СИ-0000122 від 21.09.2012р., що підтверджується листом №46 від 04.04.2013р .

Накладною на повернення від покупця №2 від 04.04.2013р. Відповідачем було здійснено повернення Товару Позивачу на суму 413,00 грн.

Отже, з урахуванням викладенного заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 04.04.2013р. склала 9042,00 грн.

Накладною на повернення від покупця №3 від 20.05.2013р. Відповідачем було здійснено повернення Товару отриманого за Договором Позивачу на загальну суму 9042,00 грн.

За видатковою накладною №132 від 21.05.2013р. Позивачем було поставлено Відповідачу Товар за Договором поставки №9 від 21.09.2012р. на загальну суму 9042,00 грн., який був отриманий уповноваженим представником Відповідача, що підтверджується наявною у матеріалах справи Довіренстю №2 від 23.05.2013р.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором поставки №9 від 21.09.2012р. склала 9455,00 грн.

Між сторонами підписано Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 17.03.2014р. підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, відповідно до якого, Відповідач підтверджує існування заборгованості перед Позивачем у розмірі 9042,00 грн. (а.с.40).

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати Позивачу грошових коштів в сумі 9042,00 грн. за Договором поставки №9 від 21.09.2012р., Відповідач не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 9042,00грн. не надав. Крім того Відповідач у судовому засіданні визнав суму основного боргу у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 361,68 грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних за період з 21.09.2012р. по 28.12.2012р. на суму основного боргу 11234,00 грн., за період з 29.12.2012р. по 04.04.2013р. на суму основного боргу 9455,00 грн., за період з 05.04.2013р. по 31.01.2014р. на суму основного боргу 9042,00 грн. Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок 3% річних встановив, що Позивачем невірно визначено момент виникнення права вимоги, з урахуванням положень п.3.2 Договору. Право вимоги у Позивача виникло 05.11.2012р. Таким чином, дана вимога підлягає частковому задоволення у розмірі 349,50 грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Малого приватного підприємства «Сінтел», м.Горлівка Донецької області до Центру обліку бездомних осіб та будинку нічного перебування, м. Горлівка Донецької області про стягнення основного боргу у розмірі 9042,00 грн. та 3% річних у розмірі 361,68 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Центру обліку бездомних осіб та будинку нічного перебування, м. Горлівка Донецької області (84647, м.Горлівка, Донецька область, вулиця Медична, будинок 15, код ЄДРПОУ 38125683) на користь Малого приватного підприємства «Сінтел», м.Горлівка Донецької області (49000, м.Горлівка, Донецька область,Центрально-Міський район, вулиця Беспощадного, будинок 26, код ЄДРПОУ 20383919) основний борг у розмірі 9042,00 грн., 3% річних у розмірі 349,50 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1824,63,00грн.

У решті позовних позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 26 березня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31 березня 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасован

Суддя Я.С. Мирошниченко

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу