Рішення

від 26.03.2014 по справі 910/4059/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4059/14 26.03.14

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Київської обласної державної насіннєвої інспекції

про стягнення 11 778,77 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Успенська С.О. - довіреність б/н від 31.12.2013 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Київської обласної державної насіннєвої інспекції про стягнення 11 778,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отримані послуги згідно умов Договору № 387 про надання послуг та теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів від 01.05.2002 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 10 958,88 грн. - основного боргу, 606,09 грн. - пені, 197,52 грн. - 3% річних, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою від 14.03.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.03.2014 року.

26.03.2014 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позову відповідачем та розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.03.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 26.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2002 року між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (далі по тексту - дирекція, позивач) та Київською обласною державною насіннєвою інспекцією (далі по тексту - абонент, відповідач,) укладено Договір №387 про надання послуг та теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) предметом цього Договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентський уводів нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Басейна 1/2.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору дирекція зобов'язана розподіляти надану «Енергопостачалыюю організацією» вцілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції (під час опалювального сезону), гарячого водопостачання (протягом року), в кількості та в обсягах згідно з заявкою орендаря (Звернення-доручення).

Згідно з п. 2.2.2. Договору дирекція зобов'язана надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню орендарів з «Енергопостачалыюю організацією» за спожиту теплову енергію (Додаток №1), проводити засобами Дирекції технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем опалення, ГВП, абонентських уводів.

Відповідно до п. 2.3.6. Договору Абонент зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок Дирекції № 2600500010883 в КБ «Хрещатик» вартість спожитої теплової енергії.

Цей договір набуває чинності з 01.05.2002 року, та діє до 31.12.2002 року (п. 6.1. Договору).

Згідно з п. 6.4. Договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін.

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Відповідно до п. 3.5. Додатку № 2 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію» крім сплати вартості спожитої теплової енергії «Абонент» сплачує на рахунок Дирекції по експлуатації нежилих будинків вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем і інженерного обладнення та послуг розрахункового обслуговування у складі експлуатаційних витрат згідно Додатку №2 з оформленням актів виконаних робіт (Ф-2).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення оплати за отримані послуги, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 10 958,88 грн. за період з січня 2013 року по грудень 2013 року.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду акти прийому виконаного опалення та технічного обслуговування за спірний період, які повинен був оплатити відповідач, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, відповідно до умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 958,88 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 3.4. Додатку 2 до Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 606,09 грн.

Пунктом 3.4. Додатку 2 до Договору передбачено, що у випадку несплати за користування тепловою енергією до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку). Дирекція по експлуатації нежилих будинків нараховує «Абоненту» пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе грошовий зобов'язань в розмірі 606,09 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 197,52 грн. - 3% річних та 16,28 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 197,52 грн. - 3% річних та 16,28 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд м. Києва , -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київської обласної державної насіннєвої інспекції (01004, м. Київ, ВУЛИЦЯ БАСЕЙНА, будинок 1/2, код ЄДРПОУ 00731595) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 10 958 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 88 коп. - основного боргу, 606 (шістсот шість) грн. 09 коп. - пені, 197 (сто дев'яносто сім) грн. 52 коп. - 3% річних, 16 (шістнадцять) грн. 28 коп. - інфляційних втрат, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 27.03.2014 року.