Рішення

від 26.03.2014 по справі 912/516/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 рокуСправа № 912/516/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/516/14

за позовом: Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кар", м. Кіровоград

про стягнення 8 693,93 грн.

Представники :

від прокуратури - Галісевич О.О., посвідчення № 018072 від 09.07.13 р.;

від позивача - Шумський О.О., довіреність № 243 від 27.04.12 р.;

від відповідача - участі не брали.

Кіровоградський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди від 01.08.12 р. № 866 на загальну суму 8693,93 грн.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди від 01.08.12 р. № 866, що укладений між позивачем та відповідачем.

У судовому засіданні 26.03.14 р. прокурор та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач участі в судовому засіданні не брав, вимог суду не виконав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

Поштові конверти, якими відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 72), а саме: 25006, м. Кіровоград, вул. Леніна (нині - вул. Дворцова), буд. 68, направлялись ухвала про порушення провадження у справі від 24.02.14 р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 17.03.14 р., повернулись, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою та з поштовою відміткою про невручення "Вибули" (а.с. 19-21, 52-53).

Згідно правової позиції, наведеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р., якщо копії процесуальних документів було надіслано відповідачу за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, господарським судом дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

01.08.12 р. між державним підприємством "Кіровоградський ремонтний завод" (далі - Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кар" (далі - Орендар) укладено договір оренди № 866 (далі - Договір, а.с.12-13).

Відповідно до умов Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, яке вказане в Додатку № 1, що знаходиться на балансі Орендодавця, вартість якого згідно звіту про експертну оцінку майна від 14.06.12 р. складає 26190,00 грн. без урахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою використання по призначенню (п.п. 1.1. - 1.2. Договору).

У відповідності до п.п. 1.2. - 2.3. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договору, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акта прийому-передачі майна; передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а Орендар платно користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю 26190,00 грн. без урахування ПДВ.

У розділі 3 Договору сторони погодили орендну плату за Договором.

Так, згідно п.п. 3.1.- 3.4. Договору, орендна плата за домовленістю сторін установлена в розмірі 611,10 грн. за перший базовий місяць липень без врахування ПДВ; розрахунок орендної плати за неповний місяць здійснюється пропорційно кількості календарних днів оренди майна та місячної суми орендної плати; розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції; орендна плата сплачується Орендарем Орендодавцеві не пізніше 10 числа наступного місяця після закінчення звітного місяця.

Цей Договір укладено строком на 365 днів, що діє з 01.08.12 р. до 31.07.13 р. (п. 11.1. Договору).

Договір підписаний Орендодавцем та Орендарем, скріплений круглими печатками позивача та відповідача.

Шляхом підписання Додатків № 1 та № 2 до Договору сторони погодили відповідно перелік орендованого майна та розрахунок орендної плати за Договором (а.с. 16-17).

Укладений між сторонами Договір є договором оренди, правовідносини за яким регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Так, стаття 759 Цивільного кодексу передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується переди наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії акту приймання - передачі від 01.08.12 р. (Додаток № 3), позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі, передавши в тимчасове користування Орендарю наступне майно: односторонній рейсмусовий верстат СР-6, інв. номер 2811, заводський номер 2815; верстат фуговальний мод. Сф-4, інв. номер 6052, заводський номер 54654; фрезерний верстат по дереву мод. ФСШ-1, інв. номер 7976, заводський номер 3310; верстат деревообробний мод. УДС, інв. номер 429, заводський номер 2460 та шліфувальний верстат мод. ШЛДБ-3, інв. номер 5986, заводський номер 64 (а.с. 14).

Відповідно до акту прийому-передачі (повернення) від 29.11.13 р., Орендарем повернуто Орендодавцю майно, що було у тимчасовому користуванні відповідача за умовами Договору. Обладнання повернуто Орендодавцю в робочому стані, за своїм технічним станом придатне для подальшого використання за призначенням (а.с. 15).

За умовами п. 3.7. Договору, у випадку закінчення (припинення) дії цього Договору, Орендар сплачує орендну плату на день фактичної передачі майна згідно з актом приймання-передачі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, п.5.2. Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, Орендар свої зобов'язання за Договором виконав не належним чином, орендні платежі вносив не своєчасно та не в повному обсязі, в результаті чого за Орендарем рахується заборгованість з орендної плати за період з 01.12.12 р. по 30.11.13 р. у розмірі 8 039,34 грн., у тому числі ПДВ 1334,88 грн.

Вказане підтверджується розрахунками основного боргу позивача, що надані до суду Орендодавцем (а.с. 18, 59).

Згідно довідки позивача від 26.03.14 р. № 179, станом на 26.03.14 р. відповідач заборгованість по орендній платі не сплатив (а.с. 61).

Оскільки відповідач заборгованість не сплатив, прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідач доказів сплати орендної плати за Договором за період з 01.12.12 р. по 30.11.13 р. у розмірі 8 039,34 грн. до суду не надав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на викладене, вимоги прокурора в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, прокурор також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 654,59 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено обов'язок учасників господарських відносин сплатити штрафні санкції у разі порушення ними правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проаналізувавши зазначені вище правові норми, господарський суд дійшов висновку, що правовими наслідками порушення грошового зобов'язання є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку, але тільки в тому разі, коли її стягнення передбачене договором або актами законодавства.

У відповідності до правової позиції, викладеної у п. 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду Кіровоградської області від 17.12.13 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умови (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Прокурором до стягнення з відповідача нарахована пеня на підставі ст.ст. 549 - 551 Цивільного кодексу України та п. 9.1. Договору, який визначає, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Таким чином, умови сплати пені, тобто нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу, укладеним між сторонами Договором не передбачені, як не визначені вони і законодавчим актом.

За викладених обставин, вимога про стягнення з відповідача пені пред'явлена прокурором безпідставно та задоволенню не підлягає.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кар" (25006, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 68, код ЄДРПОУ 37168144, р/р 26006057000935, МФО 323583 КБ "Приват Банк") на користь державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (25005, м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, код ЄДРПОУ 07646544, р/р 26001962507333 відділення № 1 ПАТ "ПУМБ" в м. Кіровоград, МФО 354851) заборгованість в сумі 8 039,34 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кар" (25006, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 68, код ЄДРПОУ 37168144, р/р 26006057000935, МФО 323583 КБ "Приват Банк") в доход Державного бюджету (отримувач коштів: УК у м. Кіровоград, ідентифікаційний код 38037409, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, рахунок 31211206783002, код платежу та назва 22030001 "Судовий збір") 1680,84 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копії рішення направити відповідачу за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 68.

Повне рішення складено 31.03.2014 року.

Суддя Л. С. Коротченко