Рішення

від 24.03.2014 по справі 913/453/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

24 березня 2014 року Справа № 913/453/14

Провадження № 6/913/453/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Трейдинг" , м.Лисичанськ Луганської області

до відповідача - Міського комунального підприємства експлуатаційно-лінійного управління автошляхів , м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області , м. Луганськ

про стягнення 657 233 грн. 48 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Бородіна А.А.

У засіданні брали участь :

від позивача - Зоз О.А., довіреність № 0201/2 від 02.01.2014;

від відповідача - Савченко І.В., довіреність № 1 від 02.01.2014;

від УДКСУ - представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про закупівлю товарів за державні кошти № 76т від 26.07.2013 у розмірі 657 233, 48 грн.

Позивачем надано клопотання про приєднання до матеріалів справи розрахунку ціни позову та додаткових письмових доказів.

Судом надані позивачем документи прийняті до відома та долучені до матеріалів справи.

Відповідачем через канцелярію суду надано доповнення до відзиву на позовну заяву, яке судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Від Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі міста Луганська Луганської області надійшов відзив на позовну заяву, який судом прийнятий до розгляду та долучений до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 27.02.2014 та доповненнями до відзиву від 24.03.2014 проти позову заперечує та, зокрема, зазначає, що розрахунки за поставлений товар були здійснені не в повному обсязі через затримку фінансування з бюджету, оскільки МКП ЕЛУА має недофінансування по КФК 1000203 «Благоустрій міст, сіл, селиш» та по КФК 170703 «Видатки на проведення робіт, пов'язаних із будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утримання автомобільних доріг». У зв'язку з цим, оплата за договором № 76т від 26.07.2013 здійснювалась в межах надходження фінансування. До того ж підприємство неодноразово зверталося до розпорядника бюджетних коштів та фінансового управління з листами про збільшення обсягів фінансування. В даному випадку, заборгованість за договором виникла не з вини відповідача, а у зв'язку із відсутністю бюджетних коштів.

Відповідно до умов договору визначено, що розрахунки здійснюються за фактом поставки з відстроченням платежу протягом 30 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок здійснюється протягом 14 банківських днів з дати отримання відповідного фінансування.

Згідно з реєстром платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 19.02.2014 до Державного казначейства у Жовтневому районі були надані платіжні доручення для перерахування заборгованості перед позивачем на суму 600 055, 40 грн., які на цей час не виконані з вини казначейства. Наявність коштів на реєстраційному рахунку відповідача підтверджується випискою за рахунком від 20.02.2014.

Згідно реєстру платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 05.03.2014 відповідачем надано для виконання платіжне доручення № 17 на суму 57 178, 08 грн. для погашення залишку заборгованості перед позивачем.

3-я особа - Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області, за відзивом на позовну заяву від 20.03.2014, зокрема, зазначає наступне.

26.07.2013 між сторонами у справі був укладений договір № 76т про закупівлю товарів за державні кошти, за яким було здійснено реєстрацію бюджетних зобов'язань.

Станом на 20.03.2014 в Управління знаходяться платіжні доручення на оплату заборгованості за вказаним договором на загальну суму 657 233 грн. 48 коп. Таким чином, кредиторська заборгованість за договором № 76т складає 657 233 грн. 48 коп.

При проведенні видатків розпорядників і одержувачів бюджетних коштів органи Казначейства в першу чергу та стислі терміни забезпечують виконання захищених статей видатків, перелік яких визначений частиною 2 статті 55 Бюджетного кодексу України, а саме виплату заробітної плати, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, продуктів харчування, медикаментів тощо, враховуючи наповнення єдиного казначейського рахунка органами, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Проведення відповідних платіжних доручень буде виконуватися у порядку черговості оплати незахищених видатків по мірі надходження підкріплення з ЄКР на зазначені цілі з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України відповідно до Положення про ЄКР, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122.

Органи Казначейства України вживають всіх можливих заходів щодо проведення у повному обсязі розрахунків згідно наданих платіжних доручень розпорядників коштів державного та місцевого бюджетів та інших.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

26.07.2013 між ТОВ «Донбас Трейдинг» та МКП ЕЛУА було укладено договір № 76т про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого позивач зобов'язався поставити в 2013 році відповідний товар, а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Загальна сума договору за домовленістю сторін складає 2 014 320, 00 грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 1 445 990,40 грн., що підтверджується відповідними видатковими та товарно-транспортними накладними, а також довіреностями на отримання товару.

Відповідач в повному обсязі прийняв поставлений товар, але його вартість оплатив частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 657 233, 48 грн.

З метою отримання заборгованості за поставлений товар позивач направляв відповідачу претензію 19.12.2013, яка останнім була залишена без задоволення.

Наявність заборгованості в сумі 657 233, 48 грн. підтверджена відповідачем за актом звірення розрахунків станом на 01.02.2014.

Оскільки відповідач заборгованість в добровільному порядку не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом, який обґрунтовує посиланням на норми ст. ст. 525, 526, 625, 692 ЦК України та інші норми чинного законодавства.

Відповідач за відзивом на позовну заяву та доповненнями до відзиву підтвердив наявність заборгованості перед позивачем, але проти позову заперечує з підстав наведених у відповідних документах та посилається на відсутність його вини у невиконання відповідних зобов'язань.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

26.07.2013 між МКП Експлуатаційно-лінійне управління автошляхів (відповідач у справі, замовник) та ТОВ «Донбас Трейдинг» (позивач у справі, постачальник) був укладений договір № 76т про закупівлю товарів за державні кошти.

За умовами вказаного договору позивач зобов'язується поставити відповідачу товари, зазначені в договорі, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити такі товари на умовах договору.

Так, ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 3.1 договору ціна договору становить 2 016 000 грн. 00 коп.

26.07.2013 сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору, за якою змінено ціну договору, у зв'язку з чим ціна договору складає 2 014 320 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4. договору сторони передбачили, що розрахунки здійснюються за кожну партію поставленого товару.

Згідно п. 4.3 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються за фактом поставки з відстроченням платежу протягом 30 календарних днів.

30.12.2013 сторонами була підписана додаткова угода № 2 до договору, за якою визначено, що строк дії договору до 31.12.2014.

Згідно п. 4.4 договору у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 14 банківських днів з дня отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Відповідно до п. 5.1 договору сторони узгодили, що постачання товару здійснюється партіями разом з актами приймання-передачі товару, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних та інших документів в кількості за заявкою замовника.

Відповідно до п. 5.3 всі витрати, пов'язані із доставкою товару покладаються на постачальника.

Згідно до п. 6.4.1 договору позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

На виконання умов договору позивачем було поставлено за відповідними товарно-транспортними накладними та видатковими накладними товар на загальну суму 1 445 690 грн. 40 коп. (арк. справи 14-29), який відповідачем отриманий через представників на підставі відповідних довіреностей.

За розрахунком позивача, поставлений товар відповідачем оплачений частково в сумі 788 456 грн. 92 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 657 233 грн. 48 коп.

Відповідачем вказані фактичні обставини підтверджені та визнано наявність заборгованості перед позивачем в сумі 657 233 грн. 48 коп.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

Тобто, зобов'язання з оплати отриманого товару у відповідача виникло з моменту прийняття цього товару.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону, а також Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Так, відповідач як замовник прийняв певний товар, але оплату його вартості в повному обсязі не здійснив.

Наведеними вище обставинами та матеріалами справи підтверджено та визнано відповідачем, що залишок заборгованості за поставлений товар за договором № 76т складає 657 233 грн. 48 коп.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що станом на 20.03.2014 в Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі знаходяться платіжні доручення відповідача на оплату заборгованості за договором № 76т перед позивачем на загальну суму 657 233 грн. 48 коп.

Крім цього, виписками з реєстраційного рахунку відповідача підтверджено, що на рахунку відповідача відповідні кошти маються.

При цьому, відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором поставки не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідний товар, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

В даному випадку, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, передбаченого Договором. Відповідна позиція відповідає практиці застосування статті 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011).

Статтею 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Так, Верховний Суд України у своєї Постанові від 15.05.2012 № 11/446 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи зазначив: «Частиною першою статті 530 ЦК передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Касаційний суд обґрунтовано відхилив заперечення МНС щодо не оплати продукції за відсутності бюджетних коштів на реєстраційному рахунку відповідача, оскільки на підставі Частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на 2009 рік, не виправдовує бездіяльність МНС і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.».

Крім того, з аналізу норми ст. 530 Цивільного кодексу України вбачається, що у випадках, коли строк (термін) виконання зобов'язання визначається вказівкою на подію, то це може бути лише подія, яка має неминуче настати. Умови (позиція) Відповідача ж про залежність проведення розрахунків за Договором в залежності від бюджетного фінансування чи надходження бюджетних коштів не є ні подією взагалі (оскільки залежить від волевиявлення осіб, а тому така є дією), та не є подією, яка має неминуче настати (оскільки її настання залежить від ряду суб'єктивних обставин, в тому числі волевиявлення інших (в тому числі Замовника) осіб, в тому числі від замовлення бюджетних коштів, від перерахунку таких тощо.

Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України, бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу. Між тим, спір у даній справі виник внаслідок невиконання договірних зобов'язань і відносини сторін у даній справі врегульовані, зокрема, нормами ГК України, ЦК України, які застосовуються судом до відносин сторін.

Як було наведено вище, відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо оплатити відповідної продукції, але не оплатив її.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги позицію Верховного Суду України, слід зазначити, що станом на момент звернення до суду із даним позовом у позивача виникло право вимоги відповідної оплати за поставлений товар, а у відповідача виник обов'язок щодо належного виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В даному випадку, відповідачем було порушено зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт. В той же час, відповідачем доказів оплати заборгованості надано не було.

За таких обставин, доводи відповідача за відзивом судом відхиляються.

Виходячи з наведених фактичних обставин та доказів у справі позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 657 233 грн. 48 коп. слід задовольнити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства експлуатаційно-лінійного управління автошляхів, м. Луганськ, вул. Московская, буд. 144, код 03340593, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Трейдинг», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Ворошилова, буд. 5, код 37294098, заборгованість в сумі 657 233 грн. 48 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 13 144 грн. 67 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 31.03.2014.

Суддя Т.А. Василенко