донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.03.2014 року справа №24/131пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівСкакуна О.А., Колядко Т.М., Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача:Цвентух Л.С. - директор, Цвентух Є.К. - за дов., Петросова Л.Є. - за дов., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від 28.01.2014 року у справі№24/131пн (суддя С.В. Тоцький) за позовомтовариства з додатковою відповідальністю "Будмеханізація" м.Слов'янськ Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" м.Краматорськ Донецької області простягнення 8 614,54 грн. та 26 150,00 грн. вартості неповернутої техніки
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.01.2014 року у справі №24/131пн позов товариства з додатковою відповідальністю "Будмеханізація" м.Слов'янськ Донецької області задоволено частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" м. Краматорськ на користь позивача заборгованість в сумі 3714,00грн., інфляційні витрат в розмірі 539,86грн., 3% річних в сумі 110,60грн., пеню в розмірі 443,24грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, апелянт наголошує на тому, що акт приймання-передачі основних засобів №5 від 01.03.2008 року не відповідає вимогам, яким повинні відповідати первинні документи відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також в порушення ст.ст.92, 145 Цивільного кодексу України підписано ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посади яких не передбачено штатним розписом підприємства-відповідача та за відсутності відповідних довіреностей.
В апеляційній скарзі відповідачем наведені і інші доводи, які на думку останнього, є підставою для скасування оскарженого рішення.
Ухвалою від 05.03.2014 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 26.03.2014 року, з метою витребування від сторін додаткових документів.
Позивач не скористався наданим йому правом щодо участі в судовому засіданні, відзиву на апеляційну скаргу не надав та вимог ухвали від 05.03.2014 року не виконав.
Враховуючи, що явка сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою та беручи до уваги строки, передбачені ст.102 цього Кодексу, судова колегія вважає за можливе розглядати скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представника позивача.
В судовому засіданні представником відповідача на виконання вимог апеляційного суду надано оборотно-сальдову відомість за 2008 рік, а також підтримано вимоги апеляційної скарги.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між Відкритим акціонерним товариством "Будмеханізація" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" (Орендар) 02.01.2008р. був укладений договір оренди №3, за умовами якого (п.1.1.) Орендодавець передає, а Орендар приймає у користування та володіння наступну техніку: екскаватор ЕО2621.
Відповідно до п. 3.2. договору передача техніки в оренду здійснюється спеціалістами за актом приймання-передачі. Орендована техніка вважається переданою Орендарю з моменту підписання акту приймання-передачі. (п. 4.1. договору).
За умовами п.4.4. договору, якщо одна із сторін до спливу строку даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується строком на 1 рік.
Згідно п.5.1. договору, розмір орендної плати складає 1857,00грн. в місяць, з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п.5.2 договору, орендна плата може сплачуватися як у порядку безготівковому на розрахунковий рахунок, так і в касу Орендодавця не пізніше 30 числа кожного місяця.
Пунктом 9.1. договору оренди встановлено, що у разі прострочення сплати орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення.
Строк дії договору з 02.01.2008р. по 31.12.2008р.
Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. Крім того, факт підписання цього договору з боку директора відповідача підтверджується висновком судового експерту від 22.09.2012 року №109 (а.с.141-144).
За твердженням позивача, згідно акту приймання-передачі основних засобів №5 від 01.03.2008р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв екскаватор ЕО 2621.
Для оплати наданих послуг оренди екскаватора позивачем були виставлені до оплати рахунки на загальну суму 3714,00грн., які залишено відповідачем несплаченими.
В зв'язку з цим, листом №0 41 від 08.05.2008р. позивач розірвав договір №3 від 02.01.2008р. в односторонньому порядку, у зв'язку з порушенням умов п.п.6.1., 7.1. зазначеного договору. Факт направлення вказаного листа відповідачу та отримання останнім підтверджується описом вкладення до цінного листа та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 27).
За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору оренди №3 від 02.01.2008р. за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 3714,00грн., що стало підставою для нарахування інфляційних витрат в сумі 628,83грн., 3% річних в розмірі 110,81грн., пені в сумі 446,90грн., неустойки в розмірі 3714,00грн. Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача вартість неповернутої з оренди техніки у розмірі 26150,00грн. (з урахуванням заяви позивача від 10.06.2009 року).
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 3714,00грн., інфляційних втрат в розмірі 539,86грн., 3% річних в сумі 110,60грн., пені в сумі 443,24грн., а також неустойки в розмірі 3714,00грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що: по-перше, договір оренди №3 від 02.01.2008р. припинив дію у зв'язку з відмовою наймодавця від договору, доказів повернення майна з оренди відповідачем не надано; по-друге, факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань зі сплати орендної плати за період з 01.05.2008р. по 28.04.2009р., доведено матеріалами справи та доказів сплати боргу відповідачем суду не надано. Відмова суду першої інстанції в задоволенні решти позову щодо стягнення вартості переданого в оренду майна, яка нормативно обґрунтована посиланням на ст.803 ЦК України, мотивована відсутністю доказів того, що майно втрачено, або пошкоджено, а також відсутності правового обґрунтування даної вимоги.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає вищевказаний висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки не вбачає підстав для задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" м.Краматорськ Донецької області, з огляду на наступне.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами господарського законодавства, Цивільним кодексом України.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Відповідно до ст.765 ЦК України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
В підтвердження факту передачі екскаватор ЕО2621в користування відповідачу позивач посилається на акт приймання-передачі основних засобів №5 від 01.03.2008р. (а.с.23). Даний акт з боку відповідача підписано комерційним директором ОСОБА_7 та головним інженером ОСОБА_8, скріплено печаткою підприємства.
Факт отримання в оренду вказаного майна відповідач заперечує, посилаючись на те, що посади осіб, які його підписали, відсутні у штатному розкладі, та вказаним особам відповідних довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей підприємством не видавалося.
Колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи доводи апелянта в цій частині, не може прийняти акт приймання-передачі основних засобів №5 від 01.03.2008р. в якості належного доказу в підтвердження факту передачі екскаватору в користування відповідачу, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 9 України Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для обліку господарської операції є первинний документ, який фіксує факт здійснення операції.
За визначенням статті 1 вищевказаного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.
Згідно з пунктами 2.1, 2.2., 2.4 цього Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують і підтверджують господарські операції і для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати відповідні реквізити. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Наказом Міністерства фінансів України від 16.0.1996 р. № 99 затверджено Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, далі Інструкція. Згідно пункту 2 Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Відповідно до абз.3 п. 5 та п.6 Інструкції у тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником (власником) підприємства, довіреність на одержання цінностей підписується керівником (власником) самостійно.
Враховуючи заявлені в позові вимоги, суд вважає, що позивач повинен їх доводити первинними документами, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що наданий позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог акт приймання-передачі основних засобів №5 від 01.03.2008р. не відповідає Інструкції та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містить відомостей щодо номеру, серії, дати документів, на підставі яких особи, уповноважені відповідачем, повинні отримати техніку в оренду від позивача. Також в матеріалах справи відсутні відповідні довіреності відповідача на отримання цієї техніки.
Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати на наступні недоліки акт приймання-передачі основних засобів №5 від 01.03.2008р., зокрема останній складено за формою ОЗ-1, яка передбачає внутрішнє переміщення основних засобів; в ньому відсутня вказівка щодо місця його складення; Додаток №1 до даного акту не містить технічної документації на екскаватор. Вказані документи (технічна документація та додаток №1 до акту) позивач апеляційному суду не надав, незважаючи на те, що його було витребувано ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року (а.с.238), що позбавляє можливості встановити, у кого знаходиться техніка на теперішній час, чи була передана відповідачу та коли, чи була знята з обліку позивача, якщо так, то коли.
Крім того, відповідачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 01 за 2008р., яка свідчить про відсутність вказаної техніки на обліку підприємства-відповідача.
Позивачем вказані обставини не спростовано, а також не надано витребуваних апеляційним судом документів (а.с.238).
В силу вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Враховуючи, що до матеріалів справи не надано належних доказів передачі майна в оренду, а відповідач заперечує факт користування майном, що не було спростовано позивачем жодним доказом, колегія суддів вважає недоведеним наявність у позивача суб'єктивного права на отримання орендних платежів від відповідача за визначений період, що унеможливлює встановлення факту порушення означеного права з боку останнього та застосування обраного способу судового захисту в контексті приписів ст.ст. 610, 611, 625, 549 Цивільного кодексу України, а також компенсації вартості неповернутого з оренди майна.
Вищевказане обумовлює висновок апеляційного суду щодо відмови в задоволенні позову товариства з додатковою відповідальністю "Будмеханізація" м.Слов'янськ Донецької області, в зв'язку з чим апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" м.Краматорськ Донецької області підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014 року у справі №24/131пн - скасуванню в частині задоволених позовних вимог. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції в резолютивній частині рішення не в повній мірі відображено висновки його мотивувальної частини, зокрема, суд першої інстанції, дійшовши висновку про законність позовних вимог про стягнення неустойки, нарахованої відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, в розмірі 3714,00 грн., однак останню з відповідача не стягнув.
Що стосується рішення в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог, то судова колегія в цій частині погоджується з оскаржуваним рішенням та залишає його без змін з вищевикладених підстав.
Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 90, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" м.Краматорськ Донецької області - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014 року у справі №24/131пн - скасувати частково.
Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 28.01.2014 року у справі №24/131пн в наступній редакції:
В задоволенні позову товариства з додатковою відповідальністю "Будмеханізація" м.Слов'янськ Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 3714,00грн., інфляційних втрат в розмірі 628,83грн., 3% річних в сумі 110,81грн., пені в розмірі 446,90грн., неустойки в сумі 3714,00грн. та вартості неповернутої техніки в сумі 26150,00грн. - відмовити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Буд механізація" (84100, м. Слов'янськ, вул. Приозерна, 51, код ЄДРПОУ 01352288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техцентр-90" (84313, м. Краматорськ, бул. Краматорський, б. 39, кВ. 156, код ЄДРПОУ23026798) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 913,50 грн.
Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М.Колядко
Н.М.Принцевська
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3. у справу
4. ДАГС
5. ГСДО
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2014 |
Оприлюднено | 02.04.2014 |
Номер документу | 37925959 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Скакун О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні