ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2014 р. Справа № 3/158(10)
За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Чагарі», м. Дрогобич
До відповідача : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дрогобич
Про стягнення 17 324,27 грн.
Суддя Березяк Н.Є.
Секретар судового засідання Кравець В.
В судове засідання з'явились:
від позивача : не з'явився
від відповідача : не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Чагарі» до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 17 324,27 грн.
Ухвалою суду від 16.09.2010 року було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 27.09.2010 року.
Розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.10.2010 року провадження у даній справі було зупинено до вирішення спору у справі № 21/111 (14/235) за позовом ТзОВ «Чагарі» до Дрогобицької міської ради за участю третіх осіб про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
В зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 04.02.14 року провадження у справі було поновлено та призначено її розгляд на 24.02.2014 року.
В судове засідання 24.02.2014 року сторони участь уповноважених представників сторін не забезпечили, про причини неявки в судове засідання не повідомили.
В зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи було відкладено на 24.03.2014 року.
В судове засідання 24.03.2014 року сторони повторно участь уповноважених представників не забезпечили.
Сторони явки повноважних представників у судове засідання не забезпечили, вимог ухвал суду не виконали, хоча належним чином були повідомлені про дату час та місце розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
З огляду на викладене, розгляд справи відбувається за наявними в справі матеріалами з врахуванням позицій сторін, викладених в позовній заяві, та наданих заперечень.
В судовому засіданні 24.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
01 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чагарі» (надалі Ринок) та Фізичною особою-підприємецем ОСОБА_2 (надалі Підприємець) було укладено два договори про надання торгового місця та послуг (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договорів, Ринок надає згідно дислокації торгове місце НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в НОМЕР_3 ряді, для здійснення торгівлі промислової групи товарів, товарів бувших у вжитку, на торговому майданчику по вул. П.Орлика, 20-А з наданих в оренду торгових місць, павільйонів, торгових кіосків, тощо; забезпечує загально експлуатаційні витрати, які пов'язані з обслуговуванням та утриманням торгового місця на підставі Калькуляції, затвердженої власником Ринку; за окрему плату, при необхідності, надає прокат торгового інвентаря та обладнання, послуги камери схову, інші послуги; забезпечує охоронність торгових місць, павільйонів, здійснює охорону майна в ньому за окрему плату та згідно укладених окремо договорів; забезпечує утримання в належному санітарному та експлуатаційному стані.
Пунктом п. 2 Договорів передбачено, що Підприємець використовує торгове місце для продажу промислової групи товарів, теле-радіо апаратури, побутової техніки, інструментів, меблів, товарів бувших у вжитку, тощо та зобов'язується: сплачувати ринковий збір згідно діючих тарифів у відповідності та в порядку, визначеному чинним законодавством; щомісяця до 1 числа наступного місяця здійснювати оплату за оренду торгових місць, оплату вартості наданих послуг ринку згідно встановлених тарифів, затверджених Калькуляцій адміністрацією ринку з щомісячною відміткою в Договорі про проведену оплату; щоденно проводити оплату за послуги по наданню торгового місця, ринкового збору, який 100% надходить до місцевого бюджету.
Згідно п. НОМЕР_3 Договорів, термін дії Договору встановлюється з моменту підписання договору та акту приймання та передачі в оренду торгового місця і діє до 31.12.2008 року.
На виконання умов Договору та для підтвердження прийняття зобов'язань за Договорами, відповідно до Актів приймання-передачі в оренду від 01.06.2008 р. № 000168 та № 000169 Підприємець прийняв в оренду торгові місця, розміщені на ринку промислової групи товарів, товарів бувших у вжитку ТзОВ "Чагарі" за адресою: 82100, вул. П.Орлика, 20-А, м. Дрогобич, Львівська область, ряд № НОМЕР_3 торгове місце НОМЕР_1, НОМЕР_2 що підтверджується підписами та скріпленими печатками на зазначених вище Актах приймання-передачі.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач стверджує, що протягом 2009-2010 років відовідач не сплачував орендну плату та заборгованість з січня 2009 року по серпень 2010 року складає 4516,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.
Крім того, відповідно до п.4 Договорів позивачем нараховані 1567,50 грн. пені та 2258,00 грн. штрафу, які просить стягнути з відповідача.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
З врахуванням визначеного п. 1 Договорів предмету, між Сторонами виникли орендні правові відносини та правові відносини з надання послуг. Проте, згідно представленого Позивачем розрахунку та позовної заяви, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість з орендної плати за період з січня 2009 року по серпень 2010 року включно.
Згідно ст. 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.6 ст.283 ЦК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Згідно ч.4 ст.284 ЦК України, Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 5 Договорів термін дії починається з моменту підписання 1 серпня 2008 року та завершується 31 грудня 2008 року. Записи про продовження терміну дії договорів в тексті договорів відсутні.
Проте, як вбачається з тексту позовної заяви і наданих позивачем розрахунків, за період з січня 2009 року по серпень 2010 року заборгованість відповідача з орендних платежів складає 4516,00 грн.
Слід звернути увагу на ті обставини, що належних і допустимих доказів передачі в оренду у зазначений період торгових місць та доказів надання будь-яких послуг відповідачу у зазначеному періоді позивач суду не надав.
Не заслуговують на увагу суду доводи позивача про продовження терміну дії договорів на клопотання відповідача у спірному періоді, оскільки долучені до матеріалів справи ксерокопії заяв про продовження терміну дії договорів оренди не підписані відповідачкою.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заперечується право власності позивача на торгові місця, а відповідно і право передачі торгових місць в оренду станом як на час укладення договорів оренди так і відповідно у спірному періоді.
В обґрунтування своїх заперечень відповідачем надано суду постанову Вищого господарського суду України від 28 травня 2009 року у справі № 14/235, якою скасовано судові рішення, якими визнано за позивачем право власності на будівлі ринку промислової групи товарів у м.Дрогобичі по вул.. П.Орлика,20 А.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами нового розгляду справи за позовом ТзОВ «Чагарі» до Дрогобицької міської ради за участю третіх осіб, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно будівлі ринку промислової групи товарів у м.Дрогобичі по вул.. П.Орлика,20 А товариству відмовлено в задоволенні позову, зазначені рішення набрали законної сили.
За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Станом на день розгляду справи позивач належними і допустимими доказами не обґрунтував своє право передачі в оренду у періоді 2009-2010 року торгових місць, як і не подав доказів продовження терміну дії договорів у 2009-2010 році, а відтак нарахування орендних платежів, пені та штрафних санкцій за договорами, термін дії яких закінчився ще у 2008 році є безпідставними.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 4-3, 4-7, 20, 22, 28, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 69, 82-87 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.03.2014 року.
Суддя Березяк Н.Є.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2014 |
Оприлюднено | 02.04.2014 |
Номер документу | 37929217 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Березяк Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні