Ухвала

від 20.03.2014 по справі 826/18697/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18697/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н. Г. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Федотова І. В.

при секретарі: Тур В. В.

за участю представника позивача Барсегян М. Х., представника відповідача Марченко І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Електродвигуни" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електродвигуни» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2013 р. № 0006062206.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11.11.2013 р. № 0006062206 в частині суми 7 053,61 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог в частині задоволення відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними імпортними контрактами від 21.12.2012 p. № М2ЕМ та від 26.04.2013 p. № МЗЕМ згідно листа ПАТ «ВТБ Банк» від 05.09.2013 р. № 6668/1-2 (вх. № 8205/10 від 09.09.2013 р.), за результатами якої складено акт від 28.10.2013 року № 308/1-22-06-38454589.

Як вбачається з акту перевірки ТОВ «Електродвигуни» допущено порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягає у несвоєчасному надходженні товару на територію України за наступними зовнішньоекономічними імпортними контрактами:

- від 21.12.2013 р. № М2ЕМ з компанією «ZHEJIANG ХІМА MACHINERY &ELECTRONICS CO., LTD» (Китай), кількість днів прострочення на суму 20 190,94 USD (екв. 161 386,18 грн.) - 13;

- від 26.04.2013 р. № МЗЕМ з компанією «CUANGLU ELECTRICAL CO., LTD» (Китай), кількість днів прострочення суму 30 484,91 USD (екв. 243 665, 886 грн.) - 7.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 11 листопада 2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006062206 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, та застосовано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства разом у сумі 11 411,04 (одинадцять тисяч чотириста одинадцять) грн. 04 коп.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно положень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

16.11.2012 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», пунктом 3 якої закріплено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Моментом здійснення експорту (імпорту), згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України (перетин товаром митного кордону України), що підтверджується проставленням (наявністю) на товаросупровідних документах, зокрема CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна), відбитка штампа «під митним контролем» з відповідною датою, яка засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Так за зовнішньоекономічним контрактом № М2ЕМ від 21.12.2012 р. позивачем було здійснено попередню оплату за товари 22.05.2013 р. що підтверджується платіжними дорученнями №26626, при цьому граничний термін надходження товарів був 20.08.2013 р., а перетнули товари митний кордон 29.08.2013 р., як вбачається з інвойсу № 13TZT0508, і свідчать відмітки Південної митниці «Під митним контролем» і тому в цьому випадку дійсно є прострочення поставки товару, однак воно тривало 9 днів, а не 13, як було обраховано відповідачем.

В апеляційній скарзі, натомість, апелянт зазначив, що здійснював обрахування прострочення з дати подання ВМД (02.09.2013 р.), однак, таке обґрунтуванням відповідача не відповідає вимогам діючого законодавства, норми якого зазначалися вище, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.

Аналогічної позиції колегія суддів дотримується щодо оплати товарів за зовнішньоекономічним контрактом № МЗЕМ від 26.04.2013 р., яка відбулася 22.05.2013 р., що підтверджується платіжним дорученням № 26992 (граничний термін надходження товару - 20.08.2013 р.), а фактичне надходження товару відбулося 14.08.2013 р., що є датою відмітки Південної митниці «Під митним контролем» у інвойсі.

З огляду на це, дату подання ВМД - 27.08.2013 року, всупереч твердженню апелянта, не можна вважати датою поставки товару.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Електродвигуни" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя І. В. Федотов (Повний текст ухвали виготовлено 25.03.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Федотов І.В.