Ухвала

від 27.03.2014 по справі 826/19557/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19557/13-а( у 4-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатехсервіс» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатехсервіс» до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК "ТЕХНОМАШПОСТАЧ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2013 року №0004572207, №0004552207, №0004592207, №0004582207 та №0004562207 в частині, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК "ТЕХНОМАШПОСТАЧ" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2013 року №0004572207, №0004552207, №0004592207, №0004582207 та №0004562207 в частині. Свої позовні вимоги мотивував тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, ґрунтуються на обставинах, викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, який складено відносно контрагента. Зокрема, ДПІ посилається на обставини порушення кримінальної справи згідно постанови від 10.04.2012 року. Проте, як по суті зазначає позивач, акт перевірки не містить визначення - у чому саме полягає вчинене позивачем порушення податкового законодавства. Як вважає позивач, висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах. Під час перевірки, як зазначає позивач, взагалі не аналізувались первинні документи за відносинами із контрагентом (ТОВ «ТПК «ТЕХНОМАШПОСТАЧ»). Зазначив, що спірні операції фактично виконані, їх проведення документально оформлено первинними документами та податковими накладними, які у свою чергу містять всі необхідні відомості, реквізити, а отже, як зазначає позивач, він мав всі підстави для формування спірних сум податкових вигод. Враховуючи наведене у сукупності, позивач вважає необґрунтованими та безпідставними висновки акту перевірки. Просив суд №0004572207, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 5722 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування), у т.ч. відшкодовано на момент перевірки 5722 грн., штрафні санкції 1431 грн. (декларація за червень 2010 р.); - №0004552207, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 1317 грн. за основним платежем та на 329 грн. за штрафними санкціями; - №0004592207, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 31 152 грн. (декларація за грудень 2012); - №0004582207, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 887 грн. (декларація за 1 півріччя 2011 р.); - №0004562207, відповідно до якого позивача збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 36 332 грн. за основним платежем та на 9 083 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 січня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 року №0004562207 в частині збільшення грошових зобов'язань за штрафними санкціями у розмірі 1 585 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Авіатехсервіс» (код з ЄДР 21570183) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинам з ТОВ «Торгово-промислова компанія «Техномашпостач» (код з ЄДР 36803875) за період з 01.01.2010 року по 30.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.06.2013 року №13/22-7/21570183.

До основних видів діяльності позивача, згідно з Актом перевірки, належить ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних апаратів.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Авіатехсервіс» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «ТПК «Техномашпостач» та відображено в податкових деклараціях з ПДВ у загальній сумі 31 152 грн., у т.ч.: за травень 2010 р. в сумі 14 188 грн., за червень 2010 р. - 9611 грн., серпень 2010 - 709 грн., вересень 2010 р. - 794 грн., листопад 2010 р. - 190 грн., березень 2011 р. - 400 грн., квітень 2011 р. - 3900 грн., червень 2011 р. - 1360 грн.

В контексті наведеного зазначається, що між позивачем (замовник) та його контрагентом (виконавець) укладено контракт від 03.01.2011 р. № 01Р/11, відповідно до якого замовник передає, а виконавець зобов'язується провести ремонт агрегатів, ремонт (перевірку) контрольно-вимірювальної апаратури, постачання запчастин до цивільної авіаційної техніки в кількості та у терміни зазначені в додатках. Як встановлено у ст. 5 контракту оплата проводиться у розмірі 100% вартості послуг у період 10 банківських днів після одержання сповіщення виконавця про приймання агрегатів.

Договором передбачено, що відвантаження запчастин, агрегатів, КВА з ремонту (перевірки) здійснюється на умовах EXW - складу виконавця.

Зазначається, що виконавцем виписано на адресу замовника рахунки на загальну суму 159 975,60 грн. з ПДВ 26 662,60 грн., а видаткових накладних та актів наданих послуг на загальну суму 186 915,60 грн. з ПДВ 31 152,60 грн.

Зокрема, на стор. 10 акту перевірки наведено перелік та реквізити рахунків, видаткових накладних, актів надання послуг: - (1) рахунок від 21.05.2010 р., видаткова накладна від 25.05.2010 р. на суму 31 200 грн. з ПДВ 5 200 грн., номенклатура поставки - трубопроводи та шланги, 20 позицій, податкова накладна видана 21.05.2010 р.; - (2) рахунок від 27.05.2010 р., видаткова накладна від 27.05.2010 р. на суму 2400 грн., номенклатура поставки - елементи електрообладнання, 9 позицій, податкова накладна видана 27.05.2010 р.; - (3) рахунок від 28.05.2010 р., видаткова накладна від 31.05.2010 р. на суму 51528 грн. з ПДВ 8588 грн., номенклатура поставки - обладнання та елементи, 13 позицій, податкова накладна видана 28.05.2010 р.; - (4) рахунок від 08.06.2010 р., видаткова накладна від 10.06.2010 р. на суму 11 347,20 грн. з ПДВ 1891,20 грн., номенклатура поставки - запобіжники та комплектуючі, 37 позицій, податкова накладна видана 09.06.2010 р.; - (5) рахунок від 11.06.2010 р., видаткова накладна від 14.06.2010 р. на суму 32 100 грн. з ПДВ 5350 грн., номенклатура поставки - авіа запчастини та комплектуючі - 63 позиції, податкова накладна видана 11.06.2010 р.; - (6) рахунок від 23.06.2010 р., видаткова накладна від 01.07.2010 р. на суму 14 220 грн. з ПДВ 2370 грн., номенклатура поставки - блоки - комплектуючі для авіа, 3 позиції, податкова накладна видана 14.06.2010 р.; - (7) рахунок від 28.07.2010 р., видаткова накладна від 02.07.2010 р. на суму 4254 грн. з ПДВ 709 грн., номенклатура - авіа комплектуючі, 5 позицій, податкова накладна видана 02.08.2010 р.; - (8) рахунок від 13.09.2010 р. видаткова накладна від 13.09.2010 р. на суму 4766 грн. з ПДВ 794,40 грн., номенклатура - авіа запчастини, 17 позицій, податкова накладна видана 13.09.2010 р.; - (9) видаткова накладна від 01.11.2010 р. на суму 1140 грн. з ПДВ 190 грн., номенклатура - блок КП1-45А-5.1. (2 шт.), система КУРС мп-70 (1 шт.), податкова накладна видана 01.11.2010 р.; - (10) акт від 23.03.2011 р. на суму 2400 грн. з ПДВ 400 грн., номенклатура - ремонт авіа обладнання (послуга), податкова накладна видана 23.03.2011 р.; - (11) видаткова накладна від 13.04.2011 р. на суму 13 200 грн. з ПДВ 2200 грн., номенклатура - авіа запчастини, 7 позицій, податкова накладна видана 13.04.2011 р.; - (12) видаткова накладна від 21.04.2011 р. на суму 10 200 грн. з ПДВ 1700 грн., номенклатура - елементи електрообладнання, 5 позицій, податкова накладна видана 21.04.2011 р.; - (13) рахунок від 14.06.2011 р., видаткова накладна від 14.06.2011 р. на суму 81600 грн. з ПДВ 1360 грн., податкова накладна видана 14.06.2011 р.

Всього оформлено поставок на суму 186 915,60 грн. з ПДВ 31 152,60 грн.

До матеріалів справи в контексті наведеного позивачем також надано копії платіжних доручень: від 21.05.2010 р. - 31 200 грн., 27.05.2010 р. - 2400 грн., 28.05.2010 р. - 51 528 грн., 09.06.2010 р. - 11 347,20 грн., 11.06.2010 р. - 32 100 грн., 24.06.2010 р. - 14 220 грн., 20.08.2010 р. - 4254 грн., 13.10.2010 р. - 4 766,40 грн., 01.11.2010 р. - 1140 грн., 23.03.2011 р. - 2400 грн., від 13.04.2011 р. - 13 200 грн., 21.04.2011 р. - 10 200 грн., 14.06.2011 р. - 8160 грн.

Крім іншого, в Акті перевірки також зазначається, що загальна сума відносин між вказаними особами складає 155 763 грн. без ПДВ. Встановлено, що позивачем сформовано за рахунок контрагента в рядку декларацій на прибуток «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг» суму витрат в розмірі 148 246 грн., у т.ч. по періодам: 2 кв. 2010 р. - 118 996 грн., 4 кв. 2010 р. - 950 грн., 1 кв. 2011 р. - 2000 грн., 2 кв. 2011 р. - 26300 грн.

Всі вказані документи підписані із зазначенням, що вони підписані заступником директора ТОВ «ТПК «Техномашпостач» ОСОБА_2, без зазначення джерела повноважень зазначеної особи.

З Акту вбачається, що під час перевірки з боку позивача відповідачу не надавалося наказу про призначення цієї особи на посаду або ж довіреності на ім'я цієї особи.

У той же час, відносно контрагента в Акті перевірки зазначається про отримання акту від 05.10.2012 р. №282/7/23-1/36803875 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження відносин їх реальності та повноти відображення показників ПДВ в обліку ТОВ «ТПК «Техномашпостач» з підприємствами-покупцями та постачальниками за період червень 2011 р. - червень 2012 року.

В Акті перевірки цитується вказаний акт та з посиланням на службову записку ВПМ Бориспільської ОДПІ зазначається про відсутність у контрагента майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Зазначається про отримання згідно вказаної службової записки копії висновку експерта від 30.03.2011 р. № 74 щодо відповідності підписів посадових осіб на податковій звітності контрагента. Вказується, що остання декларація з ПДВ подана за грудень 2012 р.

Згідно повідомлення Центру безпеки дорожнього руху від 28.03.2012 р. № 45/1317 у період з 01.01.2008 р. по 20.02.2012 р. за підприємством не зареєстровано транспортних засобів. Згідно повідомлення БТІ від 02.03.2012 р. відсутня інформації про зареєстроване нерухоме майно.

Крім того, згідно повідомлення Державної прикордонної служби України від 19.12.2011 р. ОСОБА_3 (засновник, директор підприємства-контрагента) перетинала кордон України: 03.11.2009 р. (в'їзд), 14.04.2010 р. (в'їзд), 15.04.2010 р. (виїзд). Згідно вказаного повідомлення, як зазначається в Акті перевірки, ОСОБА_3 на перебуває на території України з 15.04.2010 р.

Згідно з повідомленням Київського обласного центру зайнятості від 01.03.2012 р. інформація щодо прийнятого рішення з видачі, продовження та анулювання дозволів на працевлаштування іноземних громадян та осіб без громадянства щодо гр. РФ ОСОБА_3 відсутня.

Крім іншого, зазначається, що згідно постанови від 24.01.2012 р. про призначення перевірки 19.01.2012 р. порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення СПД ТОВ «ТПК «Техномашпостач» з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Надалі зазначається, що згідно постанови від 10.04.2012 р. про порушення кримінальної справи встановлено, що в період з січня 2008 - березень 2012 р., ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «Євро класс трейд» переслідуючи умисел, направлений на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах вступив у попереднью змову з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які керували злочинною шрупою осіб в складі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Зазначається, що вказана група осіб, згідно єдиного плану з розподілом ролей, діючи умисно з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особо тяжких злочинів економічної спрямованості, організували злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягали сплаті до бюджету.

ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - вербувальники злочинної групи, займалися вербуванням підставних осіб на керівні посади підконтрольних угрупованню підприємств з ознаками фіктивності, реєстрацією в органах влади, відкриттям рахунків, зокрема рахунків ТОВ «ТПК «Техномашпостач».

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого порядку створили та придбали СПД, зареєстровані на підставних осіб, громадян іноземних держав, а саме: ТОВ «ТПК «Техномашпостач», засновником, директором та головним бухгалтером якого є громадянка Росії ОСОБА_3

Як надалі зазначається ДПІ, через ТОВ «ТПК «Техномашпостач» учасниками злочинної групи проводились операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів перерахованих із поточних рахунків підприємств у готівку.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки ТОВ «ТПК «Техномашпостач», вказана група осіб документально оформлювала неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання ТМЦ, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам «послуг» із переведення в готівки безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток.

Проведеними оперативно-технічними заходами під час зняття інформації з каналів зв'язку - мобільних телефонів вказаної групи осіб підтверджено незаконну діяльність ряду СПД, в тому числі ТОВ «ТПК «Техномашпостач» щодо здійснення безтоварних операцій.

З урахуванням наведеного, ДПІ зазначає про неможливість фактичного здійснення вказаним товариством господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності.

У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту та валових витрат, у ТОВ ТПК «Техномашпостач», як зазначає ДПІ, відсутні об'єкти оподаткування.

З урахуванням наведеного в акті перевірки, ДПІ зазначає, що під час перевірки встановлено порушення п/п. 198.3., 198.6., 201.4., 201.6., 201.10. ПК України в результаті чого (стор. 11 Акту перевірки) завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 31 152 грн., у т.ч.: за травень 2010 р. в сумі 14 188 грн., за червень 2010 р. - 9611 грн., серпень 2010 - 709 грн., вересень 2010 р. - 794 грн., листопад 2010 р. - 190 грн., березень 2011 р. - 400 грн., квітень 2011 р. - 3900 грн., червень 2011 р. - 1360 грн. та (стор. 17 Акту перевірки) завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування ПДВ у розмірі 31 152 грн. за грудень 2012 р.

Крім того, зазначається, що підприємством порушено п. 5 розділу 9 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додані вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. № 1492, що призвело до заниження податку на додану вартість на 1317 грн. за грудень 2012 р.

Перевіркою встановлено, враховуючі дані додатку № 2 податкової накладної від 16.07.2010 р. № 171511, що ТОВ «Автотехсервіс» з державного бюджету було відшкодовано суму у розмірі 5722 грн. Вказана сума була сформована за рахунок ТОВ ТПК «Техномашпостач».

Перевіркою також встановлено порушення п/п. 139.1.9. ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 36 332 грн., у т.ч.: по періодам: за 2010 р. - 29987 грн., за 1 півріччя 2011 р. 6345 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 887 грн. за 1 півріччя 2011 р.

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Згідно з рішенням ГУ Міндоходів у м.Києві від 02.09.2013 р. № 3910/10/26-15-10-04-04 податкове повідомлення-рішення № 0004562207, відповідно до якого позивача збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 36 332 грн. за основним платежем та на 9 083 грн. за штрафними санкціями, скасовано в частині нарахування грошового зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 1 585 грн. (щодо штрафних санкцій за період першого півріччя 2011 р.)

У той же час, нового повідомлення-рішення на зменшену суму відповідачем не приймалось та позивачем не отримувалось, а відтак, враховуючи положення п/п. 60.1.3. та п. 60.4. ПК України вказане рішення не є відкликаним не є відкликаним, а отже може бути предметом оскарження у суді у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

Суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. При цьому податкова економія діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача на користь останнього, про юридичну дефектність первинних документів та відсутність у зв'язку з цим підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведених вище обставин у їх сукупності (податкова інформація, дані прикордонної служби, дані служби зайнятості (лист від 01.03.2012 р. № 420/07/12-12), Державної міграційної служби (лист від 13.03.2012 р. № 3531/5/07-6116, відомості, наведені у постанові від 10.04.2012 р. про порушення кримінальної справи) вбачається, що контрагент позивача зареєстрований на підставну особу (ОСОБА_3 - засновник, директор та головний бухгалтер, громадянка Росії), яка не перебувала у період оформлення спірних операцій на території України та не мали відношення до діяльності підприємства, не здійснювали фактичної господарської діяльності (дій) та будь-яких операцій від імені вказаного контрагента, свої повноваження як керівників не реалізовувала, договори та первинні документи не складали та не підписувала.

Підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента лише оформлювались документи без фактичного здійснення господарських операцій від імені цього підприємства.

Відносно наведених у первинних документах даних щодо заступника директора ОСОБА_2, слід зазначити, що в ЄДР відсутні відомості щодо наявності у зазначеної особи повноважень на вчинення дій від імені товариства. Відсутні відомості і про призначення цієї особи на посаду заступника директора. Під час перевірки не надавалось і довіреностей на ім'я цієї особи. Лише під час розгляду справи позивачем надано фотокопію довіреності від 22.12.2009 р. строком дії до 31.12.2011 р.

У той же час, враховуючи відсутність підтвердження повноважень цієї особи (довіреності) на час перевірки, виходячи з положень п. 44.7. та п. 44.8. ПК України, а також положень п. 201.1. ПК України (щодо підписання податкової накладної уповноваженою особою) вважається, що на час перевірки були відсутні документи, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, юридична значимість яких би була належним чином підтверджена.

Відносно перевірки обставин перевезення/транспортування продукції, слід зазначити, що вищевказаним договором щодо виконання робіт передбачено, що відвантаження запчастин, агрегатів, КВА з ремонту (перевірки) здійснюється на умовах EXW - склад виконавця. При цьому, щодо власне поставок продукції позивача, яка, як зазначає позивач, здійснювалась без укладання окремого договору, то, як вбачається з повідомлення позивача на адресу відповідача (лист від 12.11.2012 р. № 87/2012) перевезення всіх товарів здійснювалось контрагентом та за його рахунок. У той же час, під час розгляду справи представником позивача зазначено, що перевезення здійснювалось позивачем. Наведене свідчить про надання позивачем суперечливих відомостей щодо порядку організації та виконання спірних операцій.

Слід додати, що під час розгляду справи не надано товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, дорожніх листів, які супроводжують перевезення продукції та складання яких передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568.

При цьому, як вбачається з листа Центру безпеки дорожнього руху від 28.03.2012 р. № 45/1317, за контрагентом не зареєстровано транспортних засобів.

У той же час, наведені вище документи витребовувались у позивача ДПІ у запиті від 01.11.2012 р. та судом відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи судом не встановлено наявності у контрагента виробничої бази для цілей виконання вищевказаних робіт, кваліфікованого персоналу, матеріалів, інструментів або ж виконання вказаних робіт, замовлених позивачем у контрагента, іншими особами на умовах субпідряду.

Під час розгляду справи не встановлено також і наявності у контрагента власних або орендованих складських приміщень та, крім цього, не надано доказів виробництва продукції власними силами чи придбання контрагентом продукції у заводу виробника або інших осіб, яка обумовлювалась поставкою на адресу позивача.

Слід додати, що з податкової декларації контрагента з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року, за 3 кв. 2010 р., за 1 кв. 2011 р. (з обсягом доходів від продажу 40 527 449 грн.) вбачається відсутність декларування витрат на оплату праці, витрат на поліпшення основних фондів, а з декларації за півріччя 2011 р. (з обсягом доходів від продажу у розмірі 54 493 803 грн.) вбачається відсутність декларування загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат, що вказує на відсутність об'єктів, з якими пов'язано несення таких витрат та які несе підприємство у разі здійснення звичайної господарської діяльності, що у свою чергу вказує власне на відсутність у контрагента можливостей та ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності та спірних операцій, зокрема.

Відтак, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено тих обставин та не надано тих документів, які зазвичай супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій, тобто фактичного виконання робіт та поставки продукції саме контрагентом позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок недоведеності виконання спірних операцій саме контрагентом позивача, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод.

Виходячи з наведеного спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь позивача спірних операцій зазначеним підприємством, за відносинами з якими сформовано спірні суми податкових вигод, та доводи щодо юридичної значимості первинних документів.

При цьому, необхідно врахувати, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - не є самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Відтак, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного. Зокрема, надані позивачем матеріали щодо використання продукції та послуг за взаємовідносинами з іншими особами, самі по собі не є підтвердженням того, що до цього ці предмети поставки були поставлені позивачу саме вказаним контрагентом, за відносинами з яким і сформовано спірні суми податкових вигод.

При цьому, позивачем не спростовано інших доводів, викладених в акті перевірки відносно допущених помилок.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, в даному випадку суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність та обґрунтованість висновків Акту перевірки та, відповідно, оскаржуваних рішень (крім ППР № 0004562207 в частині штрафних санкцій у розмірі 1 585 грн.), які є законними, обґрунтованими та вірними по суті, а відтак суд не вбачає підстав для їх скасування (крім ППР № 0004562207 у вищезгаданій частині).

Відносно ж ППР від 27.06.2013 р. №0004562207, має місце зазначити, що відповідно до рішення ГУ Міндоходів у м. Києві, зменшено штрафні санкції за цим рішенням у розмірі 1 585 грн. Проте, як вже зазначалося, нового рішення ДПІ не приймалося, а відтак, зазначене податкове повідомлення-рішення не є відкликаним, а визначена в ньому загальна сума штрафних санкцій (зобов'язань) не зменшена у встановленому порядку, у зв'язку з чим зазначене рішення може бути предметом оскарження у повному обсязі. У той же час, дослідивши рішення ГУ Міндоходів у м.Києві, відповідно з яким підлягає зменшенню сума штрафних санкцій, суд, враховуючи викладені у ньому доводи та правові підстави його прийняття (відносно нарахування санкцій за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. у взаємозв'язку з положеннями п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України), вважає висновки ГУ Міндоходів у м. Києві та доводи позивача щодо завищення розміру штрафних санкцій на 1 585 грн. грн. за ППР від 27.06.2013 р. №0004562207 законними та обґрунтованими. Враховуючи наведене, а також те, що, як вже зазначалося зазначене рішення не є відкликаним, зобов'язання за штрафними санкціями згідно рішення ГУ Міндоходів у м.Києві не зменшені у встановленому порядку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у цій частині, шляхом скасування спірного рішення в частині надмірно нарахованих штрафних санкцій у розмірі 1 585 грн. грн.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням вищенаведеного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатехсервіс» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 01 квітня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 27 березня 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Троян Н.М.

ОСОБА_17