Рішення

від 26.03.2014 по справі 907/87/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.03.2014 Справа № 907/87/14

Розглянувши матеріали справи

За позовом Приватного підприємства „КРАФТ ШИПІНГ", м. Одеса

До відповідача Приватного підприємства „Ардовецьке", с.Підвиноградів Виноградівського району

Про стягнення 49656,32 грн.,

Суддя Якимчук Л.М.

За участі представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Довжан Ф.Ю., директор.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Приватне підприємство „КРАФТ ШИПІНГ", м. Одеса, звернувся з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Ардовецьке", с.Підвиноградів Виноградівського району, з позовом про стягнення 49656,32 грн., з яких 47600 грн. борг за поставлений товар згідно договору поставки № 90413/1 від 09.04.2013, а також 2056,32 грн. пеня.

Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, однак з позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що позовні вимоги підтверджені договором №90413/1 від 09.04.2013, Специфікацією №1, видатковою накладною № РН-0000063 від 18.04.2013, рахунком-фактурою №СФ-0000087 від 18.04.2013, Банківськими виписками від 18.04.2013 та від 24.05.2013, претензією №1 від 20.11.2013.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог повністю з підстав, вказаних у письмовому відзиві на позов.

Зазначає, що відповідач потерпав від засухи влітку 2013 року, тому, товар, отриманий згідно укладеного між сторонами договору частково знищений, на підтвердження чого подав комісійний акт від 10.09.2013. Разом з тим, зазначив, що від оплати товару не відмовляється та просить відстрочку оплати на 2 місяці, у зв'язку з відсутністю коштів.

Ознайомившись з відзивом на позов, позивач надіслав до суду додаткові пояснення, у яких зазначає, що „відсутність коштів" не може бути підставою для звільнення від виконання зобов'язання відповідальності за його невиконання.

Заслухавши представника відповідача та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі укладено договір поставки №90413/1 від 09.04.2013, відповідно до умов якого приватне підприємство „КРАФТ ШИПІНГ" (позивач) зобов'язаний відповідно до умов даного договору поставити Приватному підприємству „Ардовецьке" (відповідачу) товар по найменуванню, у кількості, по цінам і у строки поставок відповідно до специфікацій до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору ціна та асортимент товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються специфікаціями до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.1 договору ціни на товар фіксуються у Специфікації, що додається до даного договору на кожну партію товару.

В узгодженій сторонами Специфікації №1 до договору №90413/1 від 09.04.2013 зазначено товар (гуапсин) на загальну суму 68000 грн.; оплата здійснюється трьома платежами; перший платіж у розмірі 10000 сплачується у момент відвантаження товару, другий платіж у розмірі 10400 грн. - до 10 травня 2013 року, а третій платіж у розмірі 47600 грн. відповідно до рахунку постачальника не пізніше 01 жовтня 2013 року.

На виконання умов договору та Специфікації позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 68000 грн., що підтверджено Видатковою накладною №РН-0000063 від 18.04.2013.

За положеннями розділу 4 договору покупець на виконання цього договору здійснює оплату на поточний рахунок продавця, що вказаний у реквізитах цього договору (пункт 4.2).

У зв'язку з виконанням відповідачем свого зобов'язання у частині оплати товару лише частково (на суму 20400 грн., що підтверджено банківськими виписками позивача від 18.04.2013 та від 24.05.2013), у нього утворилася заборгованість перед позивачем на суму 47600 грн., що послужило підставою для звернення останнього до відповідача з Претензією №1 від 20.11.2011, однак ПП „Ардовецьке" залишило її без реагування (претензія отримана відповідачем 26.11.2013, що підтверджено повідомленням про вручення від 20.11.2013).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі цих норм права з відповідача належить стягнути на користь позивача 47600 грн. основного боргу, наявність якого повністю підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до пункту 6.2 Договору, а також ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати вартості товару у розмірі 2056,32 грн. за період 02.10.2013-29.01.2014 з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне погашення грошових зобов'язань", яка також підлягає до стягнення.

Заперечення відповідача стосовно засухи влітку 2013 року, що спричинила втрату урожаю, судом відхилені, у зв'язку з тим, що такі обставини не звільняють відповідача від виконання свого зобов'язання (таке положення міститься також у пункті 7.1 укладеного між сторонами договору).

Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на 2 місяці, то у його задоволенні належить відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У даному випадку, враховуючи майнові інтереси як позивача, так і відповідача, а також те, що відповідачем не підтверджено належними доказами наявність обставин, що ускладнять виконання цього рішення або зроблять його неможливим, суд відмовляє у задоволенні заяви про відстрочку рішення суду.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Ардовецьке" (код: 03747521, Закарпатська область, Виноградівський район, с. Підвиноградів, вул. Жовтнева, 3) на користь Приватного підприємства „КРАФТ ШИПІНГ" (код: 35405460, п/і 65029, м.Одеса, вул. Князівська, 32, офіс 210) суму 49656,32 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят шість грн. 32 коп.), з яких 47600 грн. основний борг за поставлений товар, 2056,32 грн. пеня, а також 1827 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) на відшкодування судового збору .

3. У задоволенні заяви Приватного підприємства „Ардовецьке" про відстрочку виконання рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 31.03.2014.

Суддя Л. М. Якимчук