Рішення

від 27.03.2014 по справі 904/100/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.14р. Справа № 904/100/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА",

м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТОРІЯ ПРАЙМ СЕРВІС", м. Київ

Відповідача-2 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 784 грн. 16 коп.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від позивача: представник Шипіло Д. О., довіреність б/н від 21.01.2014р.

Від відповідача -1 представник не з'явився

Від відповідача- 2 представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРІЯ ПРАЙМ СЕРВІС" (далі-Відповідач-1) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-Відповідач-2), в якому просить господарський суд

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРІЯ ПРАЙМ СЕРВІС", або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" суму заборгованості у розмірі 12784,16 грн., з них - 10783,36 грн. - сума основного боргу, 1453,53 грн. - 30% річних, 547,27 грн. - пені та витрати по сплаті судового збору;

стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 1000 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю невиконаних Відповідачами грошових зобов'язань за договором поставки №2229/К від 02.02.2011р. та договором поруки №б/н від 17.10.2013 року.

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:

копії договору поставки №2229/К від 02.02.2011р. та договору поруки №б/н від 17.10.2013 року;

копії видаткових накладних;

копії накладних на повернення;

копії банківських виписок;

копію акту зведення взаєморозрахунків станом на 24.12.2013р.;

копії правовстановлюючих документів.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, 11.03.14р. подав відзив на позовну заяву (а.с. 1-3 Т.2), в якому зазначив, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та безпідставними, правомірність позовних вимог є недоведеною Позивачем, а надані ним докази, з урахуванням доказів, наданих Відповідачем-1, не можуть бути основою для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. Так, Позивачем подано позовну заяву, в якій ним зазначено про поставку ним товару відповідно до Договору поставки №2229/К від 02.02.11р. (а.с. 4-5 Т.2) При цьому в матеріалах справи знаходяться письмові докази (видаткові накладні, на загальну суму в розмірі 88875,39 грн., докази оплати на загальну суму в розмірі 62436,37 грн., докази повернення товару на загальну суму в розмірі 21360,78 грн.) арифметична різниця між сумою поставки та оплати/повернення товару яких складає 5078,24 грн. При цьому, Відповідач подав докази повернення товару за видатковою накладною (повернення) №ЦА-Нв-0000989 від 19.09.13р., підписану від імені Позивача його представником за довіреністю на загальну суму в розмірі 9040,31 грн. Арифметична різниця між сумою поставки та оплати/повернення товару складає 88875,39 грн. - 62436,37 грн. - 21360,78 грн. - 9040,31 грн. = -3962,07 грн. Крім того, відповідно до змісту позову, Позивачем зазначено, що поставки товару було здійснено на загальну суму в розмірі 94580,51 грн., повернення товару здійснено на загальну суму в розмірі 21360,78 грн., оплату товару здійснено на загальну суму в розмірі 135022,27 грн. при цьому, Відповідачем зазначено суму боргу в розмірі 10783,36 грн., що не відповідає арифметичній різниці між сумою поставки та оплати/повернення товару. Враховуючи зазначені обставини, Відповідач-1 вважає, що заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем відсутня. За відсутністю порушень зобов'язань Відповідача-1 також неправомірним є застосування до Відповідача-1 нарахування 30% річних за користування чужими грошовими коштами.

Позивач подав письмові пояснення на відзив Відповідача-1 (а.с.22-23 Т.2), в якому зазначив, що Позивач поставив Відповідачу-1 товар на загальну суму 91995,28 грн. Відповідач-1 частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму 62436,37 грн., підтвердження чого є надані до матеріалів справи банківські виписки, та частково повернув позивача товар на загальну суму 18775,55 грн., підтвердженням чого є накладні на повернення товару. Також підтвердження наведених сум відображається у наданому суду акті звірки взаєморозрахунків між сторонами. Таким чином, арифметична різниця між сумою поставки та оплати/повернення товару складає 10783,36 грн., що складає суму основної заборгованості. Щодо посилання Відповідача на видаткову накладну (повернення) №ЦА-Нв-0000989 від 19.09.13р., як на підставу зменшення своєї заборгованості на суму 9040,31 грн. також є необґрунтованими та безпідставними, оскільки товар, який був повернутий Позивачу, постачався Відповідачу за різними видатковими накладними, то відповідно правил бухгалтерського обліку, відповідне відображення повернення даного товару в акті звірки взаєморозрахунків проводилось різними частинами, в підтвердження чого Позивач подав акт звірки взаєморозрахунків. Таким чином, наведена видаткова накладна на повернення товару була врахована Позивачем при проведенні розрахунків заборгованості Відповідача.

На виконання вимог ухвали суду від 10.01.14р. Позивач повідомив суд, що станом на 04.02.14р. заборгованість Відповідача-1 складає 10783,36 грн., у зв'язку з чим надав акт звірки взаєморозрахунків станом на 04.02.14р., копії правовстановлюючих документів, копії генеральної довіреності і додаткової угоди (а.с. 213-239 Т.1).

На виконання вимог ухвали суду від 11.03.14р. Відповідач-1 24.03.14р. подав для огляду в судовому засіданні оригінал видаткової накладної (повернення) №ЦА-Нв-0000989 від 19.09.2013р. та оригінал довіреності №190 від 09.09.2013р., представника не направив, клопотання про відкладення не подавав.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, 04.02.14р. подав клопотання (а.с. 240 Т.1), в якому повідомив, що позовні вимоги ТОВ "ДОЛФІ-УКРАЇНА" підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити, жодних заперечень не має, просить суд розглядати справу за його відсутністю. На виконання вимог ухвали суду Відповідач-2 подав копію виписки з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с. 241 Т.1).

Позивач не заперечував проти закінчення розгляду справи.

Строк вирішення спору був продовжений судом за клопотанням Позивача - до 26.03.14р. в порядку ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 25.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТОРІЯ ПРАЙМ СЕРВІС"" (далі-Покупець) 02.02.2011р. був укладений договір поставки №2229/К (далі-Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити непродовольчі товари відповідно до поданого Покупцем замовлення, а Покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість (п. 1.1 Договору).

Асортимент кожної окремої партії товару визначається виходячи з асортименту товару за договором, усної чи письмової заявки Покупця та наявності його у Постачальника на момент тримання заявки (п. 3.1 Договору).

Покупець сплачує 100% вартості кожної партії товару на протязі 40 календарних днів з моменту її отримання. Факт отримання Товару підтверджується видатковою накладною підписаною Сторонами (п.4.4 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те Сторонами і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, в тому числі і щодо нарахування неустойки за цим Договором. Сторони домовилися, що у випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного Договору, не повідомить другу сторону про припинення його умов (розірвання), Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний рік на тих же умовах (п. 6.1 Договору).

Так, Постачальник здійснив протягом 2012-2013 років поставку товару (непродовольчі товари медичного призначення) на загальну суму 91995,28 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 12-165 Т.1).

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманої продукції здійснив частково, у розмірі 62436,37 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 181-197 Т.1), та здійснив повернення Позивачу товару на загальну суму 18775,55 грн., внаслідок чого заборгованість Відповідача складає суму 10783,36 грн. основного боргу.

За вимогою суду Позивач направляв на адресу Відповідача акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2013р. - 25.03.2014р. станом на 25.03.14р. (а.с. 24, 25 Т.2), який з боку Відповідача не підписано.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що за порушення строку оплати товарів Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.

Згідно з розрахунком Позивача сума 30% річних складає 1453,53 грн., яка нарахована за період з 14.07.13р. по 24.12.13р.

Якщо заборгованість Покупця перед Постачальником триває більше 2-х місяців також Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. При цьому нарахування пені за цим пунктом Договору починається від самого першого дня прострочення Покупця перед Постачальником (п.5.4 Договору).

Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 547,27 грн., яка нарахована по кожній накладній окремо з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Також, 17.10.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (Кредитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки (а.с. 209-210). Предметом цього договору поруки є зобов'язання Поручителя перед Кредитором відповідати за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРІЯ ПРАЙМ СЕРВІС" (Боржник) по Договору поставки №2229/К від 02.02.2011р., укладеному між Кредитором та Боржником. Відповідальність Поручителя перед Кредитором за цим Договором, передбачена частиною 2 договору поруки, що дорівнює 1000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Позивача частково з наступних підстав.

Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України.

Факт поставки товару з боку Позивача доводиться матеріалами справи. Зобов'язання Відповідача щодо оплати товару передбачено умовами договору та нормами ст. 655 ЦК України.

Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

В силу частини 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт поставки та його не оплату в обумовлені договором строки Відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги Позивача на суму 10783,36 грн. основного боргу та 547,27 грн. пені

Щодо нарахування 30% річних від суми заборгованості, суд вважає що в цій частині вони підлягають задоволенню частково на суму 1099,10 грн., оскільки саме на таку суму підтверджується обґрунтовані нарахування річних за кожною накладною окремо.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В решті позовних вимог Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 354,43 грн. 30% річних від суми заборгованості слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРІЯ ПРАЙМ СЕРВІС" (04070, м.Київ, вул.Волоська, 55/57, код ЄДРПОУ 36137393), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 107-Г, код ЄДРПОУ 37068787) 9783,36 грн. суму основного боргу, 1099,10 грн. 30% річних, 547,27 грн. пені та 1672,80 судового збору.

Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОРІЯ ПРАЙМ СЕРВІС" (04070, м.Київ, вул.Волоська, 55/57, код ЄДРПОУ 36137393), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛФІ-УКРАЇНА" (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 107-Г, код ЄДРПОУ 37068787) грошову суму в розмірі 1000 грн.

В частині позовних вимог про стягнення 30% річних у розмірі 354,43 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся

Повне рішення складено-28.03.14р.