Рішення

від 24.03.2014 по справі 922/603/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р.Справа № 922/603/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Стоянові А.С.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків до Управління агропромислового розвітку Зміївської РДА Х\о, м. Зміїв про стягнення коштів в розмірі 2362,35грн. за участю :

Представник позивача - Мартіна Л.Г. довіреність №1781 від 11.12.2013 року;

Представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Управління агропромислового розвітку Зміївської РДА Х\о про стягнення основної заборгованості у розмірі 2178,67 грн., пені у розмірі 79,70 грн., інфляційних втрат у розмірі 32,05 грн. та 3% річних у розмірі71,93 грн.. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором про надання телекомунікаційних послуг №2470494 від 25.12.1998 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. с.40, 54).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» (Позивач) та Управлінням сільського господарства (Відповідач) 25.12.1998р. було укладено Договір про надання послуг електрозв"язку № 2470494.

Згідно з листом Управління агропромислового розвитку Зміївської районної державної адміністрації № 01-16/332 від 13.06.2013 року, розпорядженням голови Зміївської РДА № 453 від 18.07.2005 року "Управління сільського господарства і продовольства" перейменовано в "Управління агропромислового розвитку Зміївської районної державної адміністрації" (Відповідач) (арк.с. 15).

Відповідно до положень розділу 1 зазначеного Договору позивач забезпечує встановлення та підключення кінцевого пристрою відповідача через абонентську лінію до телефоної мережі загального користування, за адресою м. Зміїв, вул. Донецька, 3, надає відповідачу в користування номер телефону та послуги електрозв'язку, а відповідач сплачує плату за встановлення та вартість послуг, які надаються.

Відповідно до умов Договору (п. 3.1) плата за користування телефонною мережею включає в себе абонементну плату та плату за послуги, які надаються.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що абонементна плата, похвилинна плата, якщо вона передбачена, та плата за послуги встановлюється діючими тарифами.

Згідно з п. 3.5 Договору абонементна плата вноситься до 20го числа наступного місяця. За послуги електрозв'язку плата вноситься протягом 10 діб з дня одержання рахунку, але не пізніше 20го числа наступного місяця після повного розрахункового періоду ( з 1-го числа по останнє число поточного місяця).

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував свої обов'язки за вищевказаним Договором та надавав відповідачу телекомунікаційні послуги , про що свідчать виставлені для оплати послуг рахунки-акти (арк.с. 21-28), проте, відповідач порушував свої зобов'язання в частині своєчасної оплати за надані послуги за період з жовтня 2012 року по травень 2013 року, в зв"язку з чим, у останнього утворилась заборгованість, яка склала 2178,67 грн..

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію (вих. №26-17/123 від 07.11.2013 р.) з повідомленням про наявну заборгованість та попередженням про звернення до суду у разі ії несплати в десятиденний термін, яку було залишено без задоволення, що і стало в подальшому причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладений між сторонами Договір за своєю природою є договором про надання послуг. Згідно визначення частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 2178,67 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 79,70 грн., господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п.4.2.1 Договору при невиконанні п. 2.2.3 Відповідач сплачує пеню за кожну добу затримки в розмірі 1% від вартості затриманих платежів.

Однак, згідно з ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про телекомунікації»: «у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня».

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що її розмір відповідає вимогам чинного законодавства. Наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 79,70грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 71,93грн. та збитки від інфляції в сумі 32,05 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 32,05 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 71,93 грн. - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Виходячи з вищевикладеного та користуючись ст. ст. 509, 525, 526, 546, 610, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України; ст. ст. 173, 175 ГК України; ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління агропромислового розвітку Зміївської районної державної адміністрації (63404, Харківська обл., м. Зміїв, вул. Донецька, 3, код ЄДРПОУ 00733116) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської Філії ПАТ "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, код ЄДРПОУ 25614660, р/р 26008898 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589,) суму основного боргу у розмірі 2178,67 грн., пеню у розмірі 79,70 грн. нфляційні втрати у розмірі 32,05 грн., 3% річних у розмірі 71,93 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.03.2014 р.

Суддя Т.С. Денисюк