Постанова

від 25.02.2014 по справі 807/492/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2014 рокум. Ужгород№ 807/492/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

за участю секретаря судового засідання - Гринюка І.В.,

сторони у судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до малого виробничо - торгового підприємства "Лебідь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася у Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до малого виробничо - торгового підприємства "Лебідь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу (далі - відповідач), якою просить: стягнути податковий борг платника податків малого виробничо - торгового підприємства "Лебідь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (89000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лєрмонтова, буд.9А, кв.15, код ЄДРПОУ - 13589610 по платежу 50 1305010018 "земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 5 129,82грн. в т.ч. пені в сумі 2 260,02 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач будучи зареєстрованим платником податків та зборів, не виконує взяті на себе обов'язки щодо сплати таких, внаслідок чого в нього і виникла вищезазначена заборгованість в сумі 5 129, 82 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, однак як вбачається з матеріалів позовної заяви просив суд розглянути справу без його участі за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився заперечень на адміністративний позов не подав, не забезпечив явку свого уповноваженого представника, про причини такої неявки суд не повідомив, хоча про дату і час судового засідання був належним чином повідомлений, відповідно до вимог глави 3 розділу II Кодексу адміністративного судочинства України за адресою, вказаною у Витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-8). Доказом про належне повідомлення якого слугують наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 30). Оскільки суд не має відомостей про причину неявки представника відповідача, то розглядає справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що мале виробниче - торгове підприємство «Лебідь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю є юридичною особою, що підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та фактичним місцезнаходженням відповідача є: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лермонтова, буд. 9А/15 (а.с.7-8).

25 травня 1994 року відповідача взято на облік, як платника податків Ужгородською міжрайонною Державною податковою інспекцією Закарпатської області Державної податкової служби, що підтверджується відповідною довідкою від 25.05.1994 року за № 31/29-00 (а.с.9).

Матеріалами справи встановлено, що відповідач не сплатив у встановлені законом строки земельний податок з юридичних осіб в розмірі 5129,82 грн. в т.ч. пені в сумі 2260,02 грн.

В порушення вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, ст.36 Податкового кодексу України відповідач не сплатив зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб загальною сумою 5129,82 грн., а саме відповідачем було самостійно задекларовано шляхом подання до інспекції:

- податкового розрахунку №175 від 28.01.2011 земельного податку на 2011 р., за лютий - грудень 2011 р. у розмірі 615,18 грн.;

- податкової декларації № 890 від 16.02.2012 року - з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 р., у розмірі 1127,31 грн.;

- податкової декларації № 00006799 від 14.03.2013 року - з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 р., у розмірі 1127,31 грн.;

Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст.16 Податкового кодексу України, якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на адресу Відповідача, рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення направлялися податкові вимоги: №1/140 від 11.02.2002 р. (вручено - 08.04.2002 р.) та №2/548 від 05.06.2002 р. (вручено - 25.06.2002 р.).

У зв'язку з несвоєчасним погашенням суми зобов'язання відповідачу нарахована пеня в розмірі 2206,02 грн., яка залишається не сплаченою.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області прийнято та направлено податкові вимоги за №1/140 від 11.02.2002 р. та №2/548 від 05.06.2002 р., які вручені податковим органом платнику під розписку 08.04.2002 р. та 25.06.2002 р.

Відповідно до пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.95.1. ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3. ст.95 ПК України). Згідно п.95.4. ст.95 ПК України передбачає, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно п.95.5. ст.95 ПК України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 70, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до малого виробничо - торгового підприємства "Лебідь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків малого виробничо - торгового підприємства «Лебідь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (89000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лермонтова, буд. 9А, кв. 15, код ЄДРПОУ 13589610) в сумі 5 129 (п'ять тисяч сто двадцять дев'ять) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки на погашення податкового боргу на користь Державного (місцевого) бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.В. Іванчулинець