Ухвала

від 24.03.2014 по справі 813/7724/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року Справа № 876/438/14 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за позовом ТзОВ «Рекламно-виробничий дім «Апхіл» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним дій,-

В С Т А Н О В И В :

15.10.2013р. ТзОВ «Рекламно-виробничий дім «Апхіл» (далі-Товариство) звернулося з адміністративним позовом в суд, в якому просить визнати протиправними дії відповідача, що полягали у проведенні зустрічної звірки Товариства з питань податкового та іншого законодавства з 01.08.2010р. по 31.08.2013 року та визнати протиправними дії відповідача, що полягають у відображенні акта №1367/26-55-22-07/36588639 від 30.09.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Рекламно-виробничий дім «Апхіл» з питань податкового та іншого законодавства з 01.08.2010р. по 31.08.2013р. в АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі-ДПІ) оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити повністю в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що складання акту перевірки є обставиною, що не порушує охоронювані законом права та інтереси позивача з огляду на той факт, що висновки акта є внутрішньовідомчим службовим документом органів ДПС України, носієм податкової інформації. Вказує на те, що проведення звірки є процедурою встановлення обставин, необхідних для контролю за дотриманням суб'єкта господарювання вимог чинного законодавства, а отже дії податкового органу щодо організації та проведення звірки не впливають на стан суб'єктивних прав та обов'язків позивача.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство є юридичною особою та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд.77, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.09.2013р. Взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.07.2009р. за №52464.

На підставі службового посвідчення серія НОМЕР_1, виданого 21.04.2009р. ДПІ Корчуком Сергієм Віталійовичем, головним державним ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу супроводження особливо важливих перевірок управління податкового аудиту ДПІ згідно із п. 73.5 ст. 73 ПК України проведена зустрічна звірка Товариства, код ЄДРПОУ 36588639, з питань податкового та іншого законодавства з 01.08.2010р. по 31.08.2013р.

Як вбачається з п.2.3.2 акта перевірки, фактичне місцезнаходження Товариства не встановлено, про що складено довідку №110/01/26-55-07-02 від 13.08.2013р. Також в акті зазначено, що місцезнаходження Товариства відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 79015, Львівська обл., Франківський р-н., Героїв УПА, буд. 77, що не відповідає реєстраційним документам.

Водночас, в акті звірки зроблено висновки, що звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій Товариства, а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.08.2010р. по 31.08.2013р.

Дані акта №1367/26-55-22-07/36588639 від 30.09.2013р. відображені в АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»: внесені зміни щодо відомостей про задекларовані позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість та податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Доказів того, що на підставі вищезазначеного акта перевірки приймались податкові повідомлення-рішення ДПІ суду не надано.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 73 Податкового кодексу України (далі-ПК України) та Порядком отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1245 (далі - Порядок №1245), врегульовано порядок звернення податкового органу до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується уповноваженою особою і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту та надсилається платнику податків за наявності певних підстав, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. У разі коли запит складено з порушенням вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно п.14 Порядку №1245 передбачено, що суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України. У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно із п.3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232 (далі-Порядок №1232), зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків та проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п.4 Порядку №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У пункті 6 Порядку №1232 передбачено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Порядок реалізації матеріалів зустрічних звірок передбачено наказом ДПА України від 22.04.2011р. №236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (надалі - Наказ №236), в ч.4 п.3.2 якого зазначено, що у разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження (додаток 2) суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Відповідно до п.3.3 Наказу №236, обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому, обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п.3.1 Методичних рекомендацій).

Пунктом 4.5 Наказу №236 передбачено, що при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

Отже, надсилання платнику податків, щодо якого проводиться зустрічна звірка, запиту про подання інформації та її документального підтвердження, є обов'язковим етапом визначеного законом порядку проведення звірки, якщо у податкового органу відсутня необхідна для звірки інформація.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ будучи виконавцем проведення зустрічної звірки на наддало суду доказів в підтвердження виконання вимог ПК України, Порядку №1232 та Наказу №236: доказів надсилання Товариству відповідного запиту, що є підставою для висновку суду про протиправність дій ДПІ.

Відповідно до п.п.7-9 Порядку №1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця). Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Підпунктом 4.4 Наказу №236 передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Слід зауважити, що Форма акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, згідно додатку №3 до Наказу №236 не передбачає формулювання в ньому яких-небудь висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що в дослідженому акті від 30.09.2013р. №1367/26-55-22-07/36588639 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства» ДПІ вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки дійшла висновків про відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період 01.08.2010р. по 31.08.2013р. без дослідження жодного первинного бухгалтерського та податкового документата, та склала акт без дотримання форми. На переконання позивача такі висновки є помилковими.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не надано доказів надходження до ДПІ у Печерському районі м.Києва ГУ Міндоходів у м. Києві запитів від органів державної податкової служби (ініціаторів) на проведення зустрічної звірки ТзОВ «Рекламно-виробничий дім «Апхіл» та не надано доказів того, що звірка ДПІ правомірно ініційована самостійно, як податковим органом на обліку в якому перебувають і суб'єкт господарювання, з яким проводиться звірка і платник податків та зборів, щодо здійснення операцій з якими виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правомірность ініціювання зустрічної звірки відповідачем не доведена: не надано пояснень, доказів між якими саме суб'єктами господарювання таку звірку слід було проводи.

Слід зауважити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008р. №266, який на підставі Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165, втратив чинність та яким, окрім того, затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.

Згідно пункту 2.5.6. Наказу №165 зазначено, що до впровадження у промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» за результатами проведеного аналізу та зіставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел формується Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - висновок). Начальником (заступником начальника) територіального органу Міндоходів протягом трьох робочих днів з дня отримання реєстрів висновків шляхом накладання резолюції приймається рішення про організацію та проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки та визначається відповідальний підрозділ.

Відповідно до 7.3.1., п. 7.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення та/або задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПС України 19.06.2012р. №522, до початку перевірки опрацьовується інформація про перелік суб'єктів господарювання - постачальників, відібраних для відпрацювання, складена в ході камеральної перевірки за даними Системи співставлення та Єдиного реєстру податкових накладних (у разі наявності), у разі якщо за результатами позапланової документальної перевірки виявлено повну або часткову невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, орган державної податкової служби відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 200.14 статті 200 ПК України надсилає платнику ПДВ відповідне податкове повідомлення-рішення в порядку, встановленому наказом № 985.

Система призначена для проведення зіставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів зіставлення підрозділам органів Міндоходів на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи.

Податковий орган не може самостійно внести зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів, оскільки, декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит, платник податків має право на те, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам, відображеним в електронній базі податкової звітності.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Разом із тим, в даному випадку податкові повідомлення-рішення не приймались та відповідні податкові зобов'язання не узгоджувались, однак ДПІ, проігнорувавши наведені вище вимоги, внесла відповідні коригування до бази даних, виключивши з неї задекларовані позивачем у податковій звітності дані стосовно податку на додану вартість, що підтверджується письмовими доказами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей, задекларованих позивачем, оскільки саме ці дії призвели до порушення прав позивача.

Як це зазначив Верховний суд України в Ухвалі від 02.06.2010р. у справі за позовом ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» до фізичних осіб, третьої особи акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», про визнання незаконними дій посадових осіб товариства, захист прав це передбачені законом способи охорони прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

З урахуванням того, що висновки Акта про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача, що полягають у відображенні акта №1367/26-55-22-07/36588639 від 30.09.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «РВД «Апхіл» з питань податкового та іншого законодавства з 01.08.2010р. по 31.08.2013р. в АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» слід визнати протиправними.

Подібну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності своїх дій, та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і постанову прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі №813/7724/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш