Рішення

від 25.03.2014 по справі 922/45/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2014 р.Справа № 922/45/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентелер Дістріб'юшн Україна» . м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача :Паславський В.Н. (дов. № 01-30/12 від. 30.12.2013 року);

від відповідача :Харченко К.С. (дов. б/н від 20.01.2014 року)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бентелер Дістріб'юшн Україна» (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маршгідропривод" (відповідач) про стягнення коштів у розмірі - 279 021 грн. 70 коп. з яких сума основного боргу у розмірі - 257 712 грн. 73 коп., 3% за користування чужими грошовими коштами у розмірі - 4511 грн. 76 коп., пеня у розмірі - 16 797 грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі - 5 580 грн. 43 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов'язань за договором поставки № 3-0706/2011 від 07.06.2011 року у частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.01.2014 року.

23.01.2014 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання вих. № 03-15/01/2014 від 15.01.2014 року про долучення документів до матеріалів справи та заяву про забезпечення позову.

27.01.2014 року представник відповідача через канцелярію суду надав лист про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.01.2014 року представник позивача надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

27.01.2014 року представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву та документи для долучення до матеріалів справи.

30.01.2014 року представник відповідача через канцелярію суду надав лист про долучення документів до матеріалів справи.

12.02.2014 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву вих. № 01-27/01/2014 від 27.01.2014 року про відкликання заяви про забезпечення позову. Судом у судовому засіданні 11.03.2014 року задоволено заяву про відкликання заяви про забезпечення позову.

12.02.2014 року представник позивача через канцелярію суду надав уточнену позовну заяву вих. № 06-31/01/14 від 31.01.2014 року у якій просить прийняти уточнену позовну заяву до розгляду та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" кошти у розмірі 279 021 грн. 70 коп з яких сума основного боргу у - 197 540 грн. 10 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі - 15 794 грн. 13 коп., пеню у розмірі - 65 687 грн. 47 коп., та судовий збір у розмірі - 5 580 грн. 43 коп.

У судовому засіданні 25.03.2014 року судом задоволена уточнена позовна заява позивача, як заява про зменшення суми основного боргу що становить 197 540 грн. 10 коп. та збільшення 3% що становить 15 794 грн. 13 коп і пені, що становить 65 687 грн. 47, загальна сума заборгованості, що складає 279 021 грн. 70 коп., яка дорівнює сумі зазначеній в позовній заяві.

12.02.2014 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання вих. № 02-31/01/2014 від 31.01.2014 року про долучення документів до матеріалів справи.

05.03.2014 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання вих. № 02-17/02/2014 від 17.02.2014 року про долучення документів до матеріалів справи: копію податкової декларації, витяг з аудиторського висновку,аналітичну довідку, довідки бухгалтерії № 27-30.

06.03.2014 року представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на уточнену позовну заяву у якій просить залишити без розгляду уточнену позовну заяву та приєднати її до матеріалів справи.

У судове засідання 11.03.2014 року представник позивача не з'явився, але 11.03.2014 року через канцелярію суду надав клопотання та телеграму у яких просить відкласти розгляд справи.

11.03.2014 року представник відповідача у судовому засіданні надав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України. Судом клопотання представника відповідача задоволено, строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 26.03.2014 року.

21.03.2014 року представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

25.03.2014 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, пояснення щодо уточненої позовної заяви та пояснення щодо заперечення відповідача на уточнену позовну заяву.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України судове засідання відкладалося з 27.01.2014 року на 10.02.2014 року, з 10.02.2014 року на 11.03.2014 року, з 11.03.2014 року на 25.03.2014 року.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.03.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне:

07.06.2011року між Товариством з обмеженою відповідальністю " Бентелер Дістріб'юшн Україна " (постачальник, далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маршгідропривод» (покупець, далі-відповідач) було укладено договір поставки (далі-Договір)№ 3-0706/2011(а.с11).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник приймає на себе зобов'язання систематично поставляти і передати у власність Покупцю товари виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов'язується прийняти та оплачувати Товар в порядку та на умовах визначених цим Договору.

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх забов'язань по цьому Договору. Якщо жодна із сторін за 1(один) місяць до закінчення дії даного Договору не заявить в письмовій формі про намір його припинити, Договір продовжує свою дію на наступний рік на тих самих умовах.

Додатком до Договору від 08.06.2011 року сторони узгодили, перелік осіб уповноважених здійснювати преймання-передачу товарів згідно Договору поставки від 07.06.2011 року № 3-0706/2011 та підписання документів, які засвідчують факт приймання-передачі товарів, а саме: зі сторони постачальника - ОСОБА_3; зі сторони покупця - ОСОБА_4 (а.с. 13).

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що номенклатура товару та ціна визначаються у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору.

У Специфікації №10 від 29.05.2012 року встановлено, що товар, який поставляється покупцеві згідно Договору поставки від 07.06.2011 року № 3-0706/2011, є труба зварна 90*80мм. Е355+С та труба зварна 73*63мм. Е355+С на загальну суму 394 640 грн. 10 коп.

Сторони дійшли до згоди, що розрахунки за кожну партію Товару здійснюються Покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого ним рахунку (пункт 3.3).

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що поставка партії Товару здійснюється Постачальником на адресу Покупця після одержання від Покупця передоплати в розмірі не меньше ніж 50% від вартості партії Товару згідно виставленим рахункам та накладним. Залишок вартості Товару Покупець сплачує протягом 5(п'яти) днів з моменту одержання ним Товару та видаткової накладної(пункт 3.5. Договору).

Моментом виконання обов'язку Постачальника щодо передачі Товару вважається момент фактичного отримання Товару Покупцем та підписання ним накладних документів( пункт 2.3. Договору).

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу трубу зварну 90*80мм. Е355+С та трубу зварну 73*63мм. Е355+С на загальну суму 394 640 грн. 10 коп., що підтверджується видатковою накладною (а.с.15):

- №21 від 05.06.2012 року на суму 394 640 грн. 10 коп.

Та товарно-транспортною накладною (а.с.16):

- № 21 від 05.06.2012року.

27.12.2012 року позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про оплату поставлено товару згідно видаткової накладної №21 від 05.06.2012 року у сумі 394 640 грн. 10 коп. та акт звірки взаєморозрахунків.

22.01.2013 року відповідач у відповіді на вимогу позивача зазначив, що забов'язується у повному обсязі виплатити суму заборгованості відповідно до запропанованого ним графіку погашення заборгованості. Але своїх забов'язань не виконав, тому 12.03.2013 року позивачем повторно була надіслана вимога про оплату поставленого товара у розмірі 394 640грн. 10 коп.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків підписаний та скріплений печатками обох сторін за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року сальдо на користь позивача становить 394 640грн. 10 коп.(а.с.18).

Відповідач частко оплатив поставлений товар у сумі 197 100 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.22-24):

- № 6084 від 29.03.2013 року на суму 65 700 грн. 00 коп.;

- № 6328 від 30.04.2012 року на суму 65 700 грн. 00 коп.;

- № 6552 від 31.05.213 року на суму 65 700 грн. 00 коп.

Як вбачається з платіжних доручень № 6284 від 29.03.2013 року, №6328 від 30.04.2013 року, № 6552 від 31.05.2013 року на загальну суму 197 100,00 грн., ці розрахунки були здійснені відповідачем із призначенням платежу як "Сплата за трубу згідно договору №3-0706/2011 від 07.06.2011року".

Відповідно до пункту 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в аціональній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 1.01.2004р. № 22, реквізит "Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких цйснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з рахуванням вимог законодавства України.

Також факт розподілу коштів, які надходили від відповідача за поставлений Товар підтверджується підписаним між позивачем та відповідачем актом звірки взаєморозрахунків на суму 197 540 грн. 10 коп. за період 01.01.2013 року - 01.11.2013 року з якого вбачається, що всі кошти, які надходили від відповідача на користь позивача зараховувались саме в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар(а.с.60).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 197 540 грн. 10 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 року по 01.11.2013 року, який підписаний та скріплений печатками обох сторін(а.с.60).

Відповідач суму заборгованості перед позивачем за поставлений товар не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

24.03.2014 року представник відповідача надав до суду клопотання в якому зазначає, що станом на 30.12.2013 року заборгованість за поставлені товари відповідача перед позивачем становить 197 540 грн. 10 коп.(а.с.157).

Доказів здійснення оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 197 540 грн. 10 коп., судом вважаються обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем з урахуванням уточненої позовної заяви, були нараховані 3% за користування чужими грошовими коштами у розмірі 15 794 грн. 13 коп. та пеня у розмірі 65 687 грн. 47 коп.

Позивачем нараховано 3 % за користування чужими грошовими коштами у сумі 15 794 грн. 13 коп. із посиланням на проведення сплати коштів у відповідності до положень статті 534 Цивільного кодексу України , а саме:

за період з 11.06.2012 року по 29.03.2013 року у сумі 9 471 грн. 36 коп.;

за період з 30.03.2013 року по 30.04.2013 року у сумі 998 грн. 02 коп.;

за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року у сумі 812 грн. 99 коп.;

за період з 01. 06.2013 року по 30.12.20123 року у сумі 4 511 грн. 76 коп.

Посилання позивача щодо нарахувань 3% річних як за користування чужими грошовими коштами та зарахування їх на підставі частини 1 статті 534 Цивільного кодексу України є помилковими,оскільки розрахунок їх здійсненно на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України та відсотки за користування чужими грошовими коштами не встановлено договором.

Суд вважає розрахунок позивача помилковим та таким що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи умовами укладеного між сторонами договору № 3-0706/2011 від 07.06.2011 року розмір процентів за користування чужими коштами не встановлено. Тому розрахунок позивача про нарахування 3 % за користування чужими грошовими коштами у сумі 15 794 грн. 13 коп., судом вважається безпідставним та повинен застосовуватись загальний судовий порядок стягнення 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що при застосуванні норм стосовно черговості погашення вимог за грошовим забов'язанням у разі не достатності суми проведеного платежу (стаття 534 Цивільного кодексу України) необхідно виходити з того, що під процентами, які погашаються раніше основної суми боргу, розуміють проценти за користування чужими грошовими коштами, що підлягають сплаті за грошовим забов'язанням, зокрема проценти за користування сумою позики, кредиту і т.п. Проценти передбачені статею 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового забов'язання, погашаються після суми основного боргу.

Таким чином у даному спорі не можуть застосовуватись положення статті 534 Цивільного кодексу України, а повинен застосовуватись загальний судовий порядок стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних враховуючи встановлені законом або договором строки позовної давності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних яка підлягає задоволенню становить 14 446 грн. 54 коп. а саме:

- за період з 11.06.2012 року по 29.03.2013 року у сумі 9 471 грн. 36 коп.;

- за період з 30.03.2013 року по 30.04.2013 року у сумі 865 грн. 16 коп.;

- за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року у сумі 670 грн. 72 коп.;

- за період з 01.06.2013 року по 30.12.2013 року у сумі 3 458 грн. 30 коп.

Також позивачем до стягнення заявлено пеню у сумі 65 687 грн. 47 коп. а саме:

за період з 11.06.2012 року по 29.03.2013 року у сумі 41 042 грн. 57 коп.;

за період з 30.03.2013 року по 30.04.2013 року у сумі 4 324 грн. 74 коп.;

за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року у сумі 3 522 грн. 96 коп.;

за період з 01.06.2013 року по 30.12.20123 року у сумі 16 797 грн. 21 коп.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статті 611 Цивільного кодексу України).

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, статтею 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

За приписами статей 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, положеннями статті 343 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлено обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачено лише обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Пунктом 5.3. Договору сторони узгодили, що у випадку порушення покупцем строку оплати одержаного товару він забов'єязаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання забов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня коли забов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що сума стягнення пені, яка підлягає задоволенню складає 29 759 грн. 75 коп. за період з 11.06.2012 року по 11.12.2012 року.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та відмові у решті позовних вимог.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2014 року становить 1 218 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 5 580 грн. 43 коп.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому підлягає стагненню судовий збір у розмірі 4 835 грн. 30 коп.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Машгідропривод" (ЄДРПОУ - 34953135, р/р 260063107249 в ПАТ «Діамантбанк», м. Київ, МФО 320854, вул. Каштанова, буд. 14, м. Харків, 61035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Бентелер Дістріб'юшн Україна»", ( ЄДРПОУ- 36248391, р/р 26006206488300 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, вул. Млинова, буд. 5, оф.7, м. Львів, 79020): 197 540 грн (сто дев'яносто сім тисяч п'ятсот сорок) грн. 10 коп. - суму основного боргу, 14 465 (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят п'ять)грн. 54 коп. - 3 % річних, 29 759 (двадцять дев'ять тисяч сімсот п'ядесят дев'ять) грн. 75 коп. - пеня та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 835 (чотири тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн. 30 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 31.03.2014 року

Суддя О.О. Ємельянова