Рішення

від 20.03.2014 по справі 910/1334/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1334/14 20.03.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Эффект"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ебіліті"

про стягнення 3 680,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Эффект" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ебіліті" про стягнення 3 680,00 грн., з яких 2 300,00 грн. - основний борг та 1 380,00 грн. - штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 213 від 24.09.2012 р. в частині повної та своєчасної оплати грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/1334/14 та призначено її до розгляду на 04.03.2014 р.

Через канцелярію суду 25.02.2014 р. від позивача надійшла заява про розгляд справи за наявними в справі документами без участі представника.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 р. у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено розгляд справи на 20.03.2014 р.

Представник позивача до суду не з'явився. Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

24.09.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Эффект" (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ебіліті" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 213 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. постачальник зобов'язується поставляти і передавати покупцю товар в асортименті, кількості і по ціні, визначених в накладних, які є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язався приймати цей товар і сплатити за нього грошові кошти (ціну) на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору, поставка здійснюється постачальником за попередньою заявкою покупця, в якій визначається детальний асортимент і кількість товару, строк поставки партіями і загальна вартість партії товару. Поставка товару здійснюється транспортом постачальника.

Зобов'язання постачальника поставити товар у визначені строки, в асортименті, кількості та якості, покупцю вважаються виконаними з моменту підписання накладних представниками покупця (п. 2.2.).

Згідно з п. 4.1. грошові кошти за поставлений товар перераховуються на поточний рахунок постачальника в національній валюті України протягом 14 календарних днів після підписання накладних покупцем.

Відповідно до п. 5.1. постачальник проводить звірку суми заборгованості з покупцем до 10-го числа кожного місяця, в результаті чого підписується акт звірки. При цьому здійснюється звірка суми заборгованості, яка існувала станом на початок дня першого числа місяця.

Пунктом 6.2.3 Договору встановлено обов'язок покупця оплатити придбаний товар в строки, передбачені п. 4.1 цього Договору.

Як зазначив у своєму позові позивач, на виконання умов Договору постачальник поставив, а покупець прийняв товар за Договором поставки на суму 2895,14 грн., що підтверджується видатковими накладними № КИ-5113 від 19.12.2012 р. на суму 1526,64 грн., № КИ-6167 від 28.01.2013 р. на суму 1368,50 грн.

У порушення умов Договору покупець розрахувався з постачальником за поставлений товар частково в розмірі 595,14 грн.

Згідно розрахунку позивача, станом на 30.01.2014 р. залишок боргу відповідача за отриманий товар по вказаних видаткових накладних за Договором становить 2300,00 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Оскільки відповідач прийняв товар від позивача, суму заборгованості за поставлений товар не сплатив у повному обсязі, тому вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 2300,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 380,00 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 7.3 Договору.

Відповідно до п. 7.3 у випадку неоплати поставленого товару понад 30 календарних днів більше строку, встановленого у п. 4.1 цього Договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 60% від суми боргу. Постачальник має право зупинити поставку товару до повної оплати.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару на спірну суму не виконав, прострочення складає більше 30 календарних днів.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1380,00 грн. штрафу (60% від 2300,00 грн. вартості неоплаченого товару) є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 2300,00 грн. основного боргу, 1380,00 грн. штрафу підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ебіліті" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, кв. 17, код 31032205) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Эффект" (83121, м. Донецьк, вул. Собінова, буд 2-б, код 22016013) 2300 (дві тисячі триста) грн. 00 коп. основного боргу, 1380 (одну тисячу триста вісімдесят) грн. 00 коп. штрафу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 31.03.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова