Рішення

від 01.04.2014 по справі 637/1454/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.04.2014

637/1454/13-ц

№ 637/1454/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року Шевченківський районний суд Харківської області в складі:

гол-чого судді Стеганцова С.М.

при секретарі Реуцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Шевченкове справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені «Ватутіна» про визнання недійсним договору оренди землі, усунення перешкод у володінні і користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір оренди землі укладений між ним і СТОВ імені Ватутіна (далі _ СТОВ) 16.04.2008 року, зареєстрований 22.12.2008 року, зобов'язати СТОВ усунути перешкоди у здійсненні права володіння та повернуту земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог в судовому засіданні представник позивача зазначає, що між позивачем та СТОВ було укладено договір оренди землі, за яким позивач передав в строкове платне користування земельну ділянку, яка належить йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю. На час підписання даного договору оренди і його реєстрації, відповідач не зазначив істотних умов договору, передбачених статтею 15 ЗУ «Про оренду землі», а також у зв'язку з тим, що у відповідача був відсутній проект землеустрою щодо упорядкування сівозмін відповідно до п.4 ст.22 ЗК України. На задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснивши, що на час підписання договору діяв чинний порядок реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року, в якому було зазначено, що між підписанням договору і його реєстрацією є певна процедура, яка займає певний час. Договір оренди землі було укладено, підписано і зареєстровано за взаємною згодою сторін у 2008 році. З моменту його підписання і по даний час умови договору на протязі 7-ми років сторонами виконуються, орендна плата виплачується.

Судом було відмовлено в ході розгляду справи відповідачу в залученні в якості третьої особи по справі - представника головного управління Держземагенства у Харківській області, а також представника відділу Держземагенства у Шевченківському районі Харківській області після отримання відповіді даного управління (а.с.108-109) з тих підстав, що реєстрація спірного договору не впливає на права та обов'язки зазначених третіх осіб, дійсність спірного договору і скасування реєстрації даного договору є похідним від визнання договору недійсним.

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що в позові ОСОБА_1 необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини, пов'язані з орендою землі.

У своїй власності позивач має земельну ділянку площею 6,6446 га (кадастровий номер 6325784500:02:001:0385) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області за межами населеного пункту згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 760356, виданого на підставі розпорядження голови Шевченківської районної державної адміністрації від 20.12.2002 року № 270 та зареєстрованого 25.12.2002 року за № 553 (а.с.8).

Між позивачем та СТОВ було укладено Договір оренди землі на 10 років, який сторони підписали 16.04. 2008 року, а зареєстрували 20.12. 2008 року (а.с.9,10). Земельна ділянка була передана відповідачу відповідно до п. 20 договору в тижневий строк після реєстрації договору відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки (а.с.11).

СТОВ на протязі 7-ми років обробляє земельну ділянку позивача і заперечень зі сторони позивача на договір оренди не було, лише в кінці 2013 року (а.с.13) позивач звернувся до СТОВ з вимогою звільнити його земельну ділянку та не проводити на ній сільськогосподарських робіт без будь-яких пояснень, зазначивши лише, що умови підписаного ним договору не відповідають його економічній ситуації.

Відповідач листом від 03.10.2013 року № 279 повідомив позивача, що Договір оренди землі в установленому законодавством порядку дійсний до 2018 року, а отже розірвання Договору оренди землі неможливе (а.с.14).

Згідно ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Волевиявлення сторін даного договору від 16.04.2008 року визначено його змістом на час підписання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», яка діяла на час укладання спірного договору оренди (16 квітня 2008 року), істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу. строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю: умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Даною статтею, в редакції на час підписання сторонами оспорюваного договору оренди землі (16 квітня 2008 року), не було передбачено необхідності зазначення в них умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Зміни до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», якими було передбачено необхідність зазначення в договорі оренди землі такої умови, внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» № 509-УІ, який набрав чинності 14 жовтня 2008 року, тобто після підписання сторонами договору оренди землі і погодження ними його умов.

Щодо вимог представника позивача, що в СТОВ відсутній проект землеустрою щодо упорядкування сівозмін відповідно до п.4 ст.22 ЗК України, то зазначені вимоги не відповідають дійсності, представник відповідача надав суду проект землеустрою СТОВ (а.с. 58-100), крім того, дану статтю ЗК України також було доповнено частиною 4 щодо порядку проектів землеустрою Законом № 1443-VI від 04.06.2009 вже після підписання договору оренди сторонами.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже суд вважає, що підстав визнавати даний договір недійсним в зв'язку з тим, що в ньому відсутні істотні умови, передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» , а саме: не зазначено умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки - відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч.1 ст.15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зважаючи на вищевикладені обставини, перевіривши всі наявні докази, суд вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх вимог, якими саме діями СТОВ було порушено право позивача і чим саме порушуються права позивача у зв'язку з відсутністю в договорі оренди зазначених умов, саме: не зазначення умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Позивач не пропонував відповідачу внести зміни до договору оренди землі у зв'язку з прийняттям вищезазначених змін до закону.

Таким чином, беручи до уваги положення ч.1 ст.215 ЦК України та виходячи зі змісту ст.640 ЦК України, ст.18-20 Закону України «Про оренду землі» на час підписання, враховуючи, що спірний договір оренди земельної ділянки був укладений до внесення змін в ст.15 Закону України «Про оренду землі», а дата реєстрації договору оренди землі вказує на його чинність і не може змінювати день його укладення відсутні підстави для визнання оспорюваного договору недійсним з заявлених позивачем підстав. Як наслідок, вимоги позивача про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні його права володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою та її повернення також задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,

ст.ст. 203, 215, 626, 638, 640 ЦК України,

Законом України «Про оренду землі», суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені «Ватутіна» про визнання недійсним договору оренди землі, усунення перешкод у володінні і користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.М.Стеганцов