Постанова

від 13.03.2014 по справі 826/1947/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2014 року № 826/1947/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Берко А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомСпільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007302208 від 04.12.2013

за участю:

представника позивача - Лисевича М.В (довіреність № 15-б від 16.01.2014),

представника відповідача - Артеменко Є.І (довіреність №10/26-50-10-12 від 21.01.2014),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13.03.2014 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007302208 від 04.12.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП «Техстрой VV» за період з 01.10.2012 по 31.10.2012. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість став висновок відповідача про те, що взаємовідносини між позивачем та ПП «Техстрой VV» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з ПП «Техстрой VV» за договором підряду № 21-09/12 від 21.09.2012, який за твердженням позивача мав реальний характер, та за яким було виконано роботи використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

У судовому засіданні 13.03.2014 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 13.03.2014 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні висновкам викладених в акті перевірки № 390/1-22-08-19121597 від 26.11.2013.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.03.2014 заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

В період з 15.11.2013 по 26.11.2013 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі наказу № 1482 від 14.11.2013 було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП «Техстрой VV» за період з 01.10.2012 по 31.10.2012.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 34 142,00 грн.

За результатами перевірки було складено акт № 390/1-22-08-19121597 від 26.11.2013 на підставі якого було прийнято податкове-повідомлення рішення № 0007302208 від 04.12.2013 яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 34142,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 17071,00 грн.

Спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» до Міністерства доходів і зборів України була подана повторна скарга на податкове повідомлення - рішення № 0007302208 від 04.12.2013, яка рішенням про результати розгляду скарги № 1065/10/26-15-10-06-15 від 04.02.2014 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0007302208 від 04.12.2013, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, Спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та «Техстрой VV» реальний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з «Техстрой VV» за договором підряду № 21-09/12 від 21.09.2012 предметом якого є зобов'язання підрядника на свій ризик виконати за завданням замовника роботи з ремонту жилого будинку за адресою: місто Київ, вулиця Гончарна, будинок 22 та здати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи, у порядку і на умовах договору.

На підтвердження виконання робіт за договором підряду, позивач надав копії договору підряду № 21-09/12 від 21.09.2012, додаткових угод до нього з додатками, локальних кошторисів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат, актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, податкових накладних.

На підтвердження здійснення оплати за поставлений товар позивачем надано суду копії платіжних доручень та банківських виписок.

Крім цього, суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідачем у акті №390/1-22-08-19121597 від 26.11.2013 зазначено, що в рамках запиту на встановлення місцезнаходження платника податків співробітниками ОУ ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів Київської області здійснено виїзд на податкову адресу підприємства та опитано директора ПП «Техстрой VV» ОСОБА_3 який підтвердив своє відношення до господарської діяльності підприємства, та повідомив, що підприємство за податковою адресою не знаходиться, оскільки вся документація підприємства знаходиться у громадянина ОСОБА_4 з яким укладено договір про бухгалтерське обслуговування.

Також в акті № 38/22-03/35772663 від 06.08.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Приватного підприємства «Техстрой VV» за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 зазначено, що остання звітність по ПДВ подана за квітень 2013 року № 9029410356 від 20.05.2013.

Крім цього у зазначеному акті також відображено, що аналізом додатку № 5 (розділ «податкові зобов'язання») до декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» поданих посадовими особами ПП «Техстрой VV» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 відхилень сум ПДВ не встановлено.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, та доказів того, що ПП «Техстрой VV» не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Техстрой VV».

Посилання відповідача на акти № 38/22-03/35772663 від 06.08.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Техстрой VV» код за ЄДРПОУ 35772663 щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Катрейд» ха період з 01.11.2012 по 31.12.2012» та № 124/22-3/35772663 від 27.09.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Техстрой VV» код за ЄДРПОУ 35772663 при фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.07.2012 по 31.07.2013» не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Таким чином, акт № 38/22-03/35772663 від 06.08.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Техстрой VV» код за ЄДРПОУ 35772663 щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Катрейд» за період з 01.11.2012 по 31.12.2012» та № 124/22-3/35772663 від 27.09.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Техстрой VV» код за ЄДРПОУ 35772663 при фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.07.2012 по 31.07.2013 не може бути належним доказом на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Техстрой VV».

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ПП «Техстрой VV» за договором підряду № 21-09/12 від 21.09.2012 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту по операціях з ПП «Техстрой VV» за вказаним договором.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 182,70 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві №0007302208 від 04.12.2013.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на користь Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 20.03.2014