ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 березня 2014 року № 826/1932/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальною «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 грудня 2013 року № 0001132204, № 0001142204, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
13 лютого 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» (далі - ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) від 05 грудня 2013 року № 0001132204, № 0001142204.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕВЕРТОНБУД», ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ», що підтверджується складеними за результатами їх діяльності первинними документами.
Позивач також зазначає, що його контрагенти на час здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
При цьому, позивач звертає увагу, що висновки відповідача про нікчемність укладених правочинів позивача з його контрагентами ґрунтуються лише на висновках актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «ЕВЕРТОНБУД», ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ», відповідно до яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій останніми, втім ними не встановлено жодного фактичного порушення позивачем положень норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування валових витрат.
А тому, на думку позивача, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, він не може нести відповідальність за несплату податків контрагентами та порушення ними податкового законодавства, у зв'язку із чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з подачею представником позивача заяви про розгляд справи у письмовому провадженні та його неявки в судове засідання, суд дійшов висновку про доцільність подальшого розгляду справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» (код ЄДРПОУ 37202960) зареєстроване Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 31 серпня 2010 року, запис в ЄДР № 1 067 102 0000 015725. Місцезнаходження ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт»: 02152, м. Київ, Дніпровська Набережна, 1-А.
ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02 вересня 2010 року за № 22568 та перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Згідно зі свідоцтвом від 13 березня 2012 року № 200032110 (серія НБ № 512433) позивач станом на момент проведення перевірки мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 372029626537).
До видів діяльності ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 635218 від 24.12.2012 року за КВЕД відносяться: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 71.11 Діяльність у сфері архітектури, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.
ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» (код ЄДРПОУ 37202960) з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість за січень, квітень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» (код за ЄДРПОУ 37758415) та за серпень, вересень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 33691326), за результатами якої складено акт від 11 листопада 2013 року № 1259-26-53-22-04-21/37202960.
Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:
- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 278 374, 00 грн., у тому числі: за І квартал 2012 року у сумі 459 733, 00 грн., за півріччя 2012 року у сумі 863 194, 00 грн., за ІІІ квартали 2012 року у сумі 1 278 374, 00 грн.;
- пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, 201.2 та 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 856 086, 00 грн., у тому числі: за січень 2012 року у сумі 381 260, 00 грн., за квітень 2012 року у сумі 269 602, 00 грн., за серпень 2012 року у сумі 5 354, 00 грн., за вересень 2012 року у сумі 199 870, 00 грн.
19 листопада 2013 року позивач до податкового органу подав заперечення (вих. № 358) на Акт від 11 листопада 2013 року № 1259-26-53-22-04-21/37202960, за результатами розгляду яких відповідач рішенням від 04.12.2013 року № 11381/10/26-53-22-04-11 висновки, викладені в акті перевірки залишив без змін.
05 грудня 2013 року на підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0001132204, яким згідно із підпунктом 2 пунктом 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ та абзацами 3, 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1 917 561, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 1 278 374, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 639 187, 00 грн.;
- № 0001142204, яким згідно із підпунктом 2 пунктом 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ та абзацами 3, 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, 201.2 та 201.6 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 284 129, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 856 086, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 428 043, 00 грн.
ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» оскаржено вказані вище податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві (від 11.12.2013 р. № 002) та до Міністерства доходів і зборів України (від 03.02.2014 р. № 012).
29 січня 2014 року Головне управління Міндоходів у м. Києві рішенням № 825/10/26-15-10-06-15 податкові повідомлення-рішення залишили без змін, а скаргу - без задоволення.
Незгода з вказаними рішеннями обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт», виходячи з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу ( п. 138.6 ст. 138 ПК України).
Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
- прямих матеріальних витрат;
- прямих витрат на оплату праці;
- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
- ввезення товарів на митну територію України;
- вивезення товарів за межі митної території України;
- виключено;
- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення були винесені податковим органом внаслідок взаємовідносин позивача з ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 3361326) та ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» (код за ЄДРПОУ 37758415) в періоді, що перевірявся.
Позивачем в підтвердження права на формування податкового кредиту та права на формування валових витрат позивачем надано суду:
- договір підрядних робіт та поставки від 16 квітня 2012 року № 1604-12, укладений між ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» (Сторона 1) та ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» (Сторона 2), за умовами якого Сторона 1 доручає та оплачує, а Сторона 2 зобов'язується виконати роботи з матеріалів Сторони 2 по монтажу та демонтажу холодопостачання в осях 39-5; Ж-К, 2-ий пусковий комплекс на об'єкті «Реконструкція терміналу «В» зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях: по осі Ж, та в осях 39-5; по осі К, в осях 35-39, пусковий комплекс № 2 (закінчення будівельних робіт)», Сторона 1 зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах цього Договору, згідно технічного завдання, наданого Стороною 1. Роботи проводяться за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (пп. 1.1.1 Договору). Сторона 2 може залучати для виконання певних обсягів робіт субпідрядні організації зі збереженням собою відповідальності перед Стороною 1 за належне виконання робіт субпідрядними організаціями.
На виконання вказаного договору, позивачем надано копії: договірної ціни «Реконструкція терміналу «В» зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях: по осі Ж, та в осях 39-5; по осі К, в осях 35-39, пусковий комплекс № 2 (закінчення будівельних робіт)» станом на 16.04.2012 року, локального кошторису № 2-3-02-02Д.3 на Холодопостачання по вісі «І» 5-й пусковий комплекс, специфікації № 1 від 16.04.2012 року, додаткової угоди № 1 від 03.09.2012 року, договірної ціни «Реконструкція терміналу «В» зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях: по осі Ж, та в осях 39-5; по осі К, в осях 35-39, пусковий комплекс № 2 (закінчення будівельних робіт) станом на 03.09.2012 року, локального кошторису № 2-3-02-02Д.3 на Холодопостачання по вісі «І» 5-й пусковий комплекс, специфікації № 1 від ,03.09.2012 року, специфікації № 1 до додаткової угоди від 03.09.2012 року;
- договір на пусконалагоджувальні роботи № 0409/01 від 04.09.2012 року, укладений між ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» (Замовник) та ТОВ «ТІМ-ІНЖИРИНІРИНГ» (Виконавець), за умовами якого Замовник передає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати пусконалагоджувальні роботи системи холодопостачання (ПК № 5) на об'єкті «Реконструкція терміналу «В» зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях: по осі Ж, та в осях 39-5; по осі К, в осях 35-39, пусковий комплекс № 2 (закінчення будівельних робіт)», Замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи на умовах цього Договору.
Вказані вище договори від імені ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» підписані директором Даніловим В. та від імені ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» - ОСОБА_2
На виконання вказаного договору, позивачем надано копії: договірної ціни «Реконструкція терміналу «В» зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях: по осі Ж, та в осях 39-5; по осі К, в осях 35-39, пусковий комплекс № 2 (закінчення будівельних робіт)» станом на 04.09.2012 року, локального кошторису № 2-3-02-02Д.3 на пусконалагоджувальні роботи системи холодопостачання від 04.09.2012 року, податкові накладні, акти виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, підсумкової відомості ресурсів (витрати по факту) за звітний період - серпень-вересень 2012 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт/і витрат за вересень 2012 року, за серпень 2012 року, акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, за серпень 2012 року, платіжних доручень;
- договори підряду від 22.11.2011 року № 221111, від 04.11.2011 року № 041111, від 10 січня 2012 року № 100112, від 18 січня 2012 року № 180112, від 20 січня 2012 року № 200112, від 25 січня 2012 року № 250112, від 26 січня 2012 року № 260112, від 30 січня 2012 року № 300112 з додаткової угоди № 1 до нього, від 16 лютого 2012 року № 160212, від 17 лютого 2012 року № 170212, від 24 лютого 2012 року № 240212, від 03 березня 2012 року № 030312, від 23 березня 2012 року № 230312, від 26 березня 2012 року № 260312, від 26 березня 2012 року № 270312, від 02 квітня 2012 року № 020412, від 04 квітня 2012 року № 040412, укладені між ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» (Підрядник) та ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» (Субпідрядник), за умовами яких Субпідрядник зобов'язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до проектно-кошторисної документації, умов цього Договором строк виконати роботи:
- по будівництву технічних приміщень, вентиляційних шахт на відмітках 7.500; -3.750; 0.500 по паркінгу (Блоки: Субпідрядник згоден виконати всі роботи, що передбачені Договором, з належністю та в обумовлені терміни;
- по влаштуванню монолітної ділянки в осях « 30-31; Р-Л' ПС 2011/04 КЗ-9.2; монолітні роботи з улаштуванням парапетів в осях И-Д…26-29 (ПС 2011/04/04 КЗ-3,6);
- з оздоблення приміщень паркінгу по блоках: №1; 2; 5.1; 5.2; 7.1; 7.2; 8 на відмітці - 3.300, - 3.500, - 7.500;
- з улаштування підлог паркінгу;
- загально будівельні роботи по улаштуванню ТП;
- монолітні роботи з улаштування з/з плити в осях « 14-16/Л-М»;
- з оздоблення приміщень паркінгу по блоках: № : №1; 2; 5.1; 5.2; 7.1; 7.2; 8 на відмітці - 3.300, - 3.500, - 7.500;
- з оздоблення приміщень паркінгу по блоках: № : №1; 2; 5.1; 5.2; 7.1; 7.2; 8 на відмітці - 3.300, - 3.500, - 7.500;
- з оздоблення приміщень паркінгу по блоках: № : №1; 2; 5.1; 5.2; 7.1; 7.2; 8 на відмітці - 3.300, - 3.500, - 7.500;
- з улаштування центрольної сходової клітини;
- з влаштування підлог паркінгу (влаштування лотків водовідведення на відм. -7.700; влаштування водоприймальних трапів на відм. - 3.850; влаштування каналізаційний люків на відм. - 7.700; обрамлення водоприймальних приямків на відм. - 7.700; влаштування рампи № 1, № 2; влаштування деформаційних швів на відм. - 3.750 та відм. - 3.750 та відм.- 7.700; влаштування сходових клітин; влаштування монолітних конструкцій рампи № 2);
- з улаштування з/б монолітної плити перекриття в осях 27/Ц-Х на відм. - 3,850 із Додатком до Договору;
- з улаштування монолітних з/б конструкцій в осях « 16/Д» (біля сходової клітини № 5);
- з улаштування гідроізоляції пожежного резервуару в осях « 8-10/П-Н»;
- з улаштування приставної з/б в осях « 14-16/М-К» та оздоблення стіни в осях «А-Л; 8-15».
Відповідно до вказаних Договорів Обєктом їх є «Благоустрій, реконструкція Троїцької площі перед НСК «Олімпійський» та будівництво офісно-ділового центру «Троїцький» з підземним паркінгом та ресторанно-розважальними зонами по вул. Великій Васильківській, 53-55 у Печерському районі м. Києва».
На виконання вказаних договорів, позивачем надано копії: договірної ціни на будівництво «Благоустрій, реконструкція Троїцької площі перед НСК «Олімпійський» та будівництво офісно-ділового центру «Троїцький» з підземним паркінгом та ресторанно-розважальними зонами по вул. Великій Васильківській, 53-55», станом на 04.09.2011 року, на 04.11.2011 року, на 10.01.2012 року, на 18.01.2012 року,на 20.01.2012 року, на 25.01.2012 року, на 26.01.2012 року, на 30.01.2012 року, на 01.10.2012 року, на 16.02.2012 року, на 17 лютого 2012 року, на 24 лютого 2012 року № 240212, на 03 березня 2012 року, на 23 березня 2012 року,на 26 березня 2012 року, на 26 березня 2012 року, на 04 квітня 2012 року, локального кошторису на загально-будівельні роботи від 22.11.2011 року, 04.11.2011 року, від 10.01.2012 року, від 18.01.2012 року, від 20.01.2012 року, 25.01.2012 року, від 26.01.2012 року, від 30.01.2012 року, від 01.10.2012 року, від 16.02.2012 року, від 17 лютого 2012 року, від 24 лютого 2012 року № 240212, від 03 березня 2012 року, від 23 березня 2012 року, від 26 березня 2012 року, від 26 березня 2012 року, від 04 квітня 2012 року, підсумкової відомості ресурсів, спільних заходи по безпечному виконанню робіт підрядника з субпідрядними організаціями на об'єкті «Благоустрій, реконструкція Троїцької площі перед НСК «Олімпійський» та будівництво офісно-ділового центру «Троїцький» з підземним паркінгом та ресторанно-розважальними зонами по вул. Великій Васильківській, 53-55 у Печерському районі», податкових накладних, довідок про вартість виконаних будівельних робіт/витрат за січень 2012 року, за квітень 2012 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року, за квітень 2012 року, платіжних доручень.
Вказані вище договори від імені ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» підписані директором Даніловим В. та від імені ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» - ОСОБА_3
Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.
Досліджені в судовому засіданні вищевказані письмові докази свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам, поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт».
При цьому, судом не беруться до уваги посилання відповідача на акти від 07.06.2013 року № 467/22-225/37758415 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкти господарювання ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» (код за ЄДРПОУ 37758415) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за періоди квітень 2012 року та вересень 2012 року» та від 17.04.2013 року № 308/3-22-30-33691326 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 33691326) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року», які стали підставою для складання висновків акту перевірки від 11 листопада 2013 року № 1259-26-53-22-04-21/37202960, з огляду на наступне.
З вказаних вище актів перевірки вбачається, що зокрема, відповідно до акту від 07.06.2013 року № 467/22-225/37758415 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкти господарювання ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» (код за ЄДРПОУ 37758415) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за періоди квітень 2012 року та вересень 2012 року» податковим органом за результатами дослідження акту від 25.12.2012 року № 788/2220/37414943 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТРЕЙД ЮВЕЙКС» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення за квітень 2012 року» та даних ТОВ «АЛТАНА», що знаходяться в АІС «Податковий блок» встановлено відсутність у ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та встановлено укладання нікчемних (недійсних) цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.
При цьому, актом від 17.04.2013 року № 308/3-22-30-33691326 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 33691326) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року» податковим органом встановлено відсутність ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Вказані висновки податковим органом зроблено на підставі комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, АІС, ОР, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», податкових декларацій з податку на додану вартість та додатків № 5 до них «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».
Враховуючи викладене вище,суд звертає увагу на той факт, що жодною із вказаних вище звірок не здійснювалася перевірка правомірності діяльності вказаних контрагентів з позивачем, а тому вони не можуть відображати відомості про зміст та обставини фінансово-господарської діяльності позивача і його контрагентом.
Суд також зазначає, що висновки вищевказаних актів зроблені без врахування умов (предмету) вищевказаних договорів, які було укладені між позивачем та ТОВ «ЕВЕРТОНБУД», ТОВ «ТІМ-ІНЖИРИНІРИНГ», відповідні первинні документи органами державної податкової служби під час складання вказаних вище актів не досліджувалися.
Водночас, суд зазначає, що ТОВ «ЕВЕРТОНБУД», ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» у періоді, який перевірявся були зареєстровані у встановленому законом порядку, в тому числі і як платники ПДВ, володіли у повному обсязі правосуб'єктністю.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відсутні також пояснення посадових осіб вказаних вище контрагентів позивача, які б свідчили про створення зазначених суб'єктів без мети здійснення господарської діяльності, а також докази які б ставили під сумнів достовірність наданих позивачем письмових доказів.
За таких обставин, суд вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що не відповідають моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Окрім цього, реальність укладених вище договорів позивача з ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» підтверджено наданими в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_2, який станом на час укладення договорів займав посаду директора останнього.
Судом, з метою з'ясування обставин виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» здійснені відповідні заходи щодо виклику свідка - ОСОБА_3, що станом на час укладення договорів числився директором останнього, втім його неприбуття до суду, за наявності зазначених вище первинних документів, не спростовує реальність укладених договорів.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання договорів підрядних робіт та поставки ТОВ «ЕВЕРТОНБУД», ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.
Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.
Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як визначено частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.
Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».
З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.
Доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем не надано.
Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.
Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування.
Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на прибуток було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 05 грудня 2013 року № 0001132204, № 0001142204 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків та прийнятого рішення не надав жодних доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 457, 20 грн. з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальною «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05 грудня 2013 року № 0001132204, № 0001142204.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальною «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 457, 20 грн. (чотириста п'ятдесят сім гривень, 20 копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2014 |
Оприлюднено | 01.04.2014 |
Номер документу | 37943084 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Погрібніченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні