Постанова

від 28.03.2014 по справі 826/822/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2014 року № 826/822/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-373 від 01.10.2013 року

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2014 року ПАТ «Укргазбуд» звернулось до суду з позовом до УПФУ в Солом'янському районі міста Києва про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-373 від 01.10.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що надіслана відповідачем вимога є незаконною оскільки відокремлений підрозділ ПАТ «Укргазбуд» Медико-санітарну частину ПАТ «Укргазбуд», за якою спірною вимогою визначено заборгованість, ліквідовано.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та доповненнях до неї.

Представник відповідача у судове засідання 27 лютого 2014 року не з'явився, направивши, при цьому, 26 лютого 2014 року через канцелярію суду письмові заперечення проти позову, в яких виклав свої доводи. Також, у вказаних запереченнях відповідач просив здійснювати розгляд справи без участі представника управління.

З огляду на неявку в судове засідання представника відповідача, яким було заявлено клопотання про розгляд справи у його відсутність, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів. Одночасно судом встановлено позивачу строк для надання додаткових доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Медико-санітарна частина ПАТ «Укргазбуд» (код ЄДРПОУ ВП 25273578) є структурним підрозділом ПАТ «Укргазбуд» (код ЄДРПОУ 14277604), створена без права юридичної особи, перебуває на обліку в УПФУ в Солом'янському районі міста Києва та відповідно до п.1 ст.1 та ст.14 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є платником зазначеного збору (страхувальником) і згідно ст.ст.17, 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.

01 жовтня 2013 року УПФУ в Солом'янському районі міста Києва на підставі даних карток особового рахунку платника і рішення №661 було сформовано вимогу про сплату боргу за №Ю-373.

Не погоджуючись із вказаною вимогою позивач звернувся з заявою про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.10.2013 року №Ю-373 до УПФУ в Солом'янському районі міста Києва, яке своїм рішенням від 06.11.2013 року за №12383/03 заяву ПАТ «Укргазбуд» залишило без задоволення, а вимогу від 01.10.2013 року №Ю-373 - без змін.

ПАТ «Укргазбуд» не погоджуючись із вказаною вимогою оскаржив її у адміністративному порядку до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, яке своїм рішенням від 10.12.2013 року за №30673/08 скаргу ПАТ «Укргазбуд» залишило без задоволення, а рішення від 06.11.2013 року за №12383/03 - без змін.

Позивач звернувся із скаргою до Пенсійного фонду України на вимогу від 01.10.2013 року №Ю-373. Рішенням Пенсійного фонду України від 31.12.2013 року за №36595/09-10 скаргу ПАТ «Укргазбуд» залишило без задоволення, а рішення від 10.12.2013 року за №30673/08 та від 06.11.2013 року за №12383/03, винесені в межах процедури узгодження вимоги від 01.10.2013 року №Ю-373 - без змін.

Оскільки позивачем було використано право на досудове врегулювання спору, з огляду на положення ч.4 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України судом визнано дотриманим строк звернення позивача до суду із даним позовом.

Посилання позивача на відсутність у ПАТ «Укргазбуд» обов'язку по сплаті штрафних санкцій та пені, застосованих до його структурного підрозділу Медико-санітарної частини, оскільки відповідно до рішення Наглядової (Спостережної) ради Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» (наразі - ПАТ «Укразазбуд»), оформленого протоколом від 21.12.2005 року та наказу №228 від 22.12.2005 року зазначений підрозділ було ліквідовано і всіх працівників звільнено, спростовується наступним.

Згідно даних, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Медико-санітарна частина ПАТ «Укргазбуд» (код ЄДРПОУ 25273578) не є юридичною особою і являється відокремленим підрозділом ПАТ «Укргазбуд» (код ЄДРПОУ 14277604).

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження завершення процедури ліквідації Медико-санітарної частини ПАТ «Укргазбуд» відповідачем під час розгляду справи не надано. Натомість, станом на 25.02.2014 року запису про ліквідацію зазначеного структурного підрозділу не внесено, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25.02.2014 року.

Посилання позивача на те, що заборгованість, на підставі якої було винесено вимогу №Ю-373 від 01.10.2014 року, виникла у серпні 2013 року, спростовується наступним.

До оскаржуваної вимоги включена заборгованість визначена рішенням №661 від 20.02.2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 20.04.2005 року по 19.09.2006 року.

Крім того УПФУ в Солом'янському районі міста Києва у своєму рішенні №12383/03 від 06.11.2013 року зазначає, що фінансова санкція застосована до Медико-санітарна частина ПАТ «Укргазбуд» за період з 20.04.2005 року по 19.09.2006 року.

Також суд звертає увагу на те, що рішення №661 від 20.02.2012 року ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 12 статті 92 основного закону України встановлено, що виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

При цьому, Конституція України не передбачає право органів виконавчої влади застосовувати аналогію права або закону при вирішенні будь-яких питань, що належать до їх компетенції, а вимагає діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За період до 01 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон №1058-ІV). Зазначеним Законом визначалися принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частин 2, 6 статті 20 Закону №1058-ІV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески; страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону №1058-ІV (в редакції статті Закону яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено обов'язок позивача як страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Підпунктом 2 частини 9 статті 106 Закону №1058-IV було встановлено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Зазначені положення Закону знайшли своє відображення і в Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (надалі - Інструкція № 21-1) (п.9.1, п.п.9.3.2 п.9.3), відповідно до яких, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.8.1 Інструкції №21-1 стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Згідно 8.2. Інструкції №21-1 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що 01.10.2013 року на підставі даних облікових карток платника і рішення №661 від 20.02.2012 року було сформовано вимогу про сплату боргу за №Ю-373.

Щодо суми заборгованості по сплаті фінансової санкції і пені, яка підлягає сплаті відповідно до вимоги №Ю-373, така сума підтверджується наданими відповідачем документами (копія звіту, витяги з карток особового рахунку) і правомірність визначення її розміру позивачем належними і допустимими доказами не спростована.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем протиправності вимоги про сплату боргу №Ю-373 від 01.10.2013 року, відповідність якої вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-373 від 01.10.2013 року.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Н.А. Добрівська