Ухвала

від 26.02.2014 по справі 6-47858св13

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

іменем україни

26 лютого 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,

Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» до закритого акціонерного товариства «РБУ № 12», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 14 жовтня 2013 року

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» (далі - ПАТ «Західінкомбанк») звернулося до суду з позовом до закритого акціонерного товариства «РБУ № 12» (далі - ЗАТ «РБУ № 12»), ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилалося на те, що 5 березня 2007 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ЗАТ «РБУ №12» був укладений кредитний договір № 0503-07, за умовами якого банк надав ЗАТ «РБУ № 12» довгостроковий кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії для збільшення обсягів виробництва в розмірі 800 000 грн зі сплатою 18,5 % річних на строк до 5 березня 2013 року.

На забезпечення виконання ЗАТ «РБУ № 12» зобов'язання за кредитним договором № 0503-07 від 5 березня 2005 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки нерухомого майна.

Оскільки умови кредитного договору боржником не виконувалися, з червня 2009 року проценти за користування кредитними коштами не сплачувалися, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість за кредитним договором, зобов'язання щодо повернення кредиту у строк визначений договором боржник не виконав, позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором із ЗАТ «РБУ № 12» та ОСОБА_3 як солідарних боржників.

З урахуванням уточнених позовних вимог банк просив стягнути солідарно із ЗАТ «РБУ № 12» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Західінкомбанк» заборгованість по кредитному договору № 0503-07 від 5 березня 2007 року станом на 18 березня 2011 року, а саме по тілу кредиту - 800 000 грн; борг зі сплати процентів - 293 654,76 грн; суму поточних відсотків - 7 824, 66 грн; суму штрафу від простроченої суми боргу по тілу кредиту - 240 000 грн; пеню на прострочену суму боргу - 39 989, 04 грн; суму інфляції - 56 000 грн; пеню на прострочені відсотки - 15 986, 81 грн; а всього 1 453 455, 27 грн.

У рахунок погашення заборгованості ЗАТ «РБУ № 12» в розмірі 1 453 455,27 грн перед ПАТ «Західінкомбанк» за кредитним договором №0503-07 від 5 березня 2007 року, яка утворилася станом на 18 березня 2011 року, звернути стягнення на предмети іпотеки, належні ОСОБА_3, а саме: нежитлові будівлі - майстерню - літ. «З» загальною площею 641,4 кв.м; цехи - літ. «К», «Р», «М»; розчинно - бетонний вузол -літ. «Н», склади - літ. «О», «Т», «С»; будівлі резервного водопостачання - літ. «П»; навіси - літ. «И», «Л»; пропарочні камери - № 3,4, загальною площею - 904, 3 кв.м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2; нежитлові будівлі, а саме: будівлю - літ. «Ж» (гараж площею забудови 468,3 кв.м); частина складу - літ. «Б», яка складається з складу №4 площею 150,9 кв.м., складу № 5 площею 32,2 кв.м; вбудоване приміщення компресорної в будівлі складу - літ. «Б» загальною площею - 63,3 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1; земельну ділянку, загальною площею 0,4298 га кадастровий номер - 6510136900:14:004:0011, розташовану в АДРЕСА_1; шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 14 жовтня 2013 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 травня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 12» на користь ПАТ «Західінкомбанк» заборгованість за кредитним договором № 0503-07 від 5 березня 2007 року станом на 18 березня 2011 року в сумі 1 453 455 грн 27 коп, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 800 000 грн.; із заборгованості зі сплати процентів за користування грошовими коштами в розмірі 293 654 грн 76 коп; суми прострочених поточних відсотків в розмірі 7 824 грн 66 коп; штрафу від простроченої суми боргу по тілу кредиту в розмірі 240 000 грн; пені на прострочену суму боргу в розмірі 39 989 грн 04 коп; суми інфляції в розмірі 56 000 грн; пені на прострочені відсотки в розмірі 15986 грн 81 коп. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно нежитлові будівлі: майстерню літ. «З» загальною площею 641,4 кв.м.; цеха - літ. «К», «Р», «М»; розчинно - бетонний вузол - літ. «Н»; склади - літ. «О», «Т», «С»; будівлі резервного водопостачання - літ. «П»; навіси - літ. «И», «Л»; пропарочні камери - № 3,4, загальною площею 904, 3 кв.м., яке знаходиться в АДРЕСА_2; нежитлові будівлі: будівлю - літ. «Ж» (гараж площею забудови 468,3 кв.м); частину складу - літ «Б» (яка складається з складу № 4 площею 150,9 кв.м, складу №5 площею 32,2 кв.м); вбудоване приміщення компресорної в будівлі складу - літ «Б» загальною площею 63,3 кв.м; земельну ділянку загальною площею 0,4298 га кадастровий номер - 6510136900:14:004:0011, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 і належать на праві власності ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості ЗАТ «РБУ № 12» перед ПАТ «Західінкомбанк» за кредитним договором №0503-07 від 5 березня 2007 року станом на 18 березня 2011 року на суму 1 453 455,27 грн, в тому числі: 800 000 грн - заборгованості за кредитним договором № 0503-07 від 5 березня 2007 року; 293 654 грн 76 коп - заборгованості по процентах за користування кредитом, 7 824 грн 66 коп - поточних відсотків; 240 000 грн - штрафу від простроченої суми боргу по тілу кредиту; 39 989 грн 04 коп - пені за прострочку виконання зобов'язання; 56 000 грн - сума інфляції; 15 986,81 грн - нарахованої пені на прострочені відсотки шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто із ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 12», ОСОБА_3 на користь ПАТ «Західінкомбанк» в рівних частках 1 820 грн судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду Херсонської області від 14 жовтня 2013 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що банком уже звернуто стягнення на іпотечне майно, в якому ОСОБА_3 був майновим поручителем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_3 як майновий поручитель за іпотечним договором повинен нести відповідальність перед банком як іпотекодержателем за невиконання боржником ЗАТ «РБУ № 12» основного зобов'язання, як солідарний боржник в межах взятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем та лише в межах вартості предмета іпотеки.

Однак з такими висновками судів попередніх судових інстанцій не можна погодитись з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 5 березня 2007 року між позивачем, найменування якого на той час було ТзОВ КБ «Західінкомбанк», та відповідачем ЗАТ «РБУ № 12» укладено кредитний договір № 0503-07, згідно умов якого відповідач ЗАТ «РБУ № 12» отримало довгостроковий кредит у вигляді поновлювальної лінії для збільшення обсягів виробництва в розмірі 800 000 грн з обов'язком повернути його до 5 березня 2010 року та сплатити відсотків за користування ним у розмірі 18,5 % річних.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 5 березня 2007 року, укладеної між позивачем та ЗАТ «РБУ № 12», позичальнику було встановлено з 1 листопада 2007 року відсоткову ставку користування коштами у розмірі 18 % річних, яку було підписано уповноваженими представниками позивача та ЗАТ «РБУ № 12».

Додатковою угодою від 21 жовтня 2008 року № 2, укладеною між позивачем та ЗАТ «РБУ № 12», позичальнику було встановлено з 1 листопада 2008 року відсоткову ставку за користування коштами у розмірі 21 % річних, яку також було підписано уповноваженими представниками позивача та ЗАТ «РБУ № 12».

Для забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, укладеним між позивачем та ЗАТ «РБУ № 12», відповідно до умов якого ЗАТ «РБУ № 12» видавались кредитні кошти, за користування якими товариство повинно було сплатити відсотки за користування з розрахунку 18,5 % річних, 5 березня 2007 року між позивачем та співвідповідачем ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, згідно до умов якого співвідповідач ОСОБА_3 передав в іпотеку позивачеві ТзОВ КБ «Західінкомбанк» належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі - майстерню літ «3» загальною площею 641,4 кв.м, цехи літ. «К», «Р», «М», розчино-бетонний вузол літ.«Н», склади літ.«0», «Т», «С», будівлі резервного водопостачання літ. «П», навісів літ. «И», «Л», пропарочні камери № 3, № 4, загальною площею 904,3 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; нежитлові будівлі - будівлю літ «Ж» (гараж площею забудови 468,3 кв.м), частину складу літ. «Б», яка складається зі складу № 4 площею 150,9 кв.м, складу № 5 площею 32,2 кв.м, вбудоване приміщення компресорної в будівлі складу літ «Б» загальною площею 63,3 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; та земельну ділянку загальною площею 0,4298 га кадастровий № 6510136900:14:004:0011, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Положеннями п. 9.8 вказаного іпотечного договору визначено про те, що зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору, однак позивачем не надано суду належних доказів того, що такі додаткові угоди з приводу зміни відсоткової ставки, яка визначена в іпотечному договорі в розмірі 18,5 %, укладались, хоча розмір заборгованості за кредитним договором розрахований позивачем з урахуванням змінених відсоткових ставок.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15 листопада 2010 року до реєстру вимог кредиторів ЗАТ «РБУ № 12» було включено визнану судом грошову вимогу ОСОБА_3 у розмірі 1597 082 грн, яка ґрунтується на виконанні останнім зобов'язань за договором іпотеки від 5 березня 2007 року за № 0503-07 між ЗАТ «РБУ № 12» та ТзОВ КБ «Західінкомбанк», в якому ОСОБА_3 був майновим поручителем, забезпечивши виданий ЗАТ «РБУ № 12» кредит, і у зв'язку з порушенням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором ТзОВ КБ «Західінкомбанк» звернув стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 623 ЦК України визначено що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки і розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно з ч. 2 ст. 589 ЦК України передбачено що заставодержатель за рахунок предмета застави має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки відшкодування збитків завданих порушенням зобов'язання необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд на порушення вимог ст. 214 ЦПК України не звернув увагу на обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

На порушення вимог ст. ст. 10, 212-214, 316 ЦПК України суди в повній мірі не перевірили доводів сторін, не дали належної оцінки, належним чином не встановили фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору.

З'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 14 жовтня 2013 року та рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 29 травня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.А. Горелкіна Судді:Є.П. Євграфова О.І. Євтушенко І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко