Постанова

від 25.03.2014 по справі 805/1704/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 р. Справа №805/1704/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 48 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., за участю секретаря судового засідання Піскурєвої Ю.А., представників: позивача - Власенко Я.В. (довіреність від 30.01.2014 року б/н), відповідача - Фінагіної Н.Ю. (довіреність від 19.02.2014 року № 3315/10/05-63-10-013-3), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТААС-КОМПАНІ» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 29.11.2013 року № 127 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТААС - КОМПАНІ» (далі - ТОВ «ТААС-КОМПАНІ», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (далі - ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 29.11.2013 року № 127 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року, та внести до Реєстру запис про відміну анулювання реєстрації ТОВ «ТААС-КОМПАНІ».

Ухвалою суду від 24 лютого 2014 року замінено неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька на належного - Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (а.с. 105).

Позивач 25 лютого 2014 року уточнив позовні вимоги, виклавши їх наступним чином: зобов'язати ДПІ у Калінінському районі м. Донецька прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року та внести до реєстру запис про відміну анулювання реєстрації ТОВ «ТААС-КОМПАНІ» (а.с. 120).

12 березня 2014 року позивач вдруге уточнив позовні вимоги, а саме: просив визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 29.11.2013 року № 127 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТААС-КОМПАНІ» (а.с. 128).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не погоджується з рішенням відповідача від 29.11.2013 року № 127 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТААС-КОМПАНІ», оскільки це рішення не ґрунтується на приписах п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, тобто, позивач не мав жодної підстави, яка містить зазначена норма. Також позивач вказує на те, що в порушення пп. 5.3.2.2 п. 5 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом від 07.11.2011р. № 1394 відповідач не повідомив позивача про прийняте спірне рішення, а тому, за таких обставин, позивач просить у судовому порядку скасувати рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 29.11.2013 року № 127 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТААС-КОМПАНІ».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтоване тим, що спірне рішення є правомірним, його прийняття ґрунтується на вимогах пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, оскільки, позивач протягом 12 послідовних податкових місяців, а саме: з жовтня 2012 року по вересень 2013 року, подавав до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька податкові декларації з податку на додану вартість без показників оподаткованих поставок товарів (робіт, послуг). При цьому, як зазначив відповідач, про прийняте спірне рішення позивач був повідомлений шляхом його направлення на адресу ТОВ «ТААС-КОМПАНІ» рекомендованим листом. Отже відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 433237 товариство з обмеженою відповідальністю «ТААС-КОМПАНІ» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 27.08.2009 року за № 1 266 102 0000 033810, ідентифікаційний код - 36616917, місцезнаходження - 83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Харитонова, будинок 14 (а.с. 6). Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з 28.08.2009 року за № 771 (а.с. 9).

Господарську діяльність позивач здійснює згідно зі статутом (у новій редакції), затвердженим Загальними зборами учасників ТОВ «ТААС-КОМПАНІ», оформленого протоколом від 28.02.2011 року за № 2 (а.с. 15-24).

Згідно з довідкою серії АА № 465131 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ТОВ «ТААС-КОМПАНІ» має право на здійснення наступних видів діяльності за КВЕД (класифікація видів економічної діяльності): «51.42.2 Оптова торгівля радіотелевізійною апаратурою та засобами звуко- та відеозапису» «52.42.1 Оптова торгівля одягом», «51.52.2 Оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами на них», «51.90.0 Інші види оптової торгівлі», «52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту», «52.45.0 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратурою» (а.с. 8).

Позивачем надано до матеріалів справи свідоцтво № 200050064 про реєстрацію платника податків на додану вартість серії НБ № 508577, виданого ДПІ у Калінінському районі м. Донецька 01.07.2012 року, згідно якому ТОВ «ТААС-КОМПАНІ» зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.07.2012 року (а.с. 10).

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що 19 грудня 2013 року позивачем, на адресу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька в електронному вигляді була направлена податкова декларація з податку на додану вартість (надалі - Декларація з ПДВ) за листопад 2013 року.

Так, наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011), якою визначені загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді (надалі - Інструкція № 233).

У пункті першому розділу І цієї Інструкції наведено такі терміни, зокрема:

- квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді;

- квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Отже судом встановлено, що Декларацію з ПДВ від 19.12.2013 року прийнято Міністерством доходів і зборів України за вхідним номером № 9081954067, що підтверджено квитанцією № 2 (а.с. 98 на звороті).

Водночас, квитанція № 1 свідчить про те, що по перевірці Декларації з ПДВ від 19.12.2013 року виявлені помилки, а саме: ТОВ «ТААС-КОМПАНІ» не був платником ПДВ на дату подання звіту 19.12.2013 року, дата анулювання свідоцтва платника ПДВ - 29.11.2013 року (а.с. 26, 98).

20 грудня 2013 року позивачем направлений запит № 201213 до відповідача з проханням відновити свідоцтво платника податку на додану вартість (а.с. 25). Але, як зазначає позивач, відповіді отримано не було.

Судом в тому числі встановлено, що ДПІ у Калінінському районі м. Донецька 29 листопада 2013 року було прийняте рішення за № 127 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТААС - КОМПАНІ» з тих підстав, що платник податків подавав податкові декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців в період з 01.10.2012 року по 31.09.2013 року з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, та має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0 гривень. Відповідно до п. 184.1 «г» статті 184 Податкового кодексу України датою анулювання реєстрації є - 29 листопада 2013 року (а.с. 41).

Так, згідно підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

На підтвердження зазначеного відповідачем надано до матеріалів справи податкові декларації з податку на додану вартість за період з жовтня 2012 року по вересень 2013 року, а саме: за жовтень 2012 року від 15.11.2012 року, за листопад 2012 року від 03.12.2012 року, за грудень 2012 року від 08.01.2013 року, за січень 2013 року від 13.02.2013 року, за лютий 2013 року від 04.03.2013 року, за березень 2013 року від 15.04.2013 року, за квітень 2013 року від 16.05.2013 року, за травень 2013 року від 07.06.2013 року, за червень 2013 року від 13.07.2013 року, за липень 2013 року від 06.08.2013 року, за серпень 2013 року від 10.09.2013 року, за вересень 2013 року від 13.10.2013 року (а.с. 45-97).

Із цих Декларацій з ПДВ вбачається, що у показниках рядків 9 «Усього податкових зобов'язань», рядку 17 «Усього податкового кредиту», у рядків 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) проставлені прочерки. Відповідно, у рядках 25 Декларацій з ПДВ за період з жовтня 2012 року по вересень 2013 року «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21) теж проставлені прочерки.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно з пунктом 4.1 Статуту ТОВ «ТААС-КОМПАНІ» метою створення Товариства є отримання прибутку шляхом задоволення потреб в його товарах (роботах, послугах) та реалізації інтересів учасників Товариства, а також економічних та соціальних інтересів трудового колективу (а.с. 17).

Отже у розумінні ст. 3 Господарського кодексу України ТОВ «ТААС-КОМПАНІ» є підприємцем, тобто займається комерційною господарською діяльністю.

Відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, тощо.

Наведена вище норма Податкового кодексу України (п. 184.1 ст. 184) кореспондується з підпунктом "г" пункту 5.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107 (чинний на дату прийняття спірного рішення, наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 22 січня 2014 року № 17), згідно якому реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає податковому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

На підставі пп. 5.1.3 п. 5.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" цього пункту) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

За п. 5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Пунктами 5.5.1, 5.5.2.3 зазначеного Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість встановлено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки відповідача від 29.11.2013 року № 11 позивач не має недоїмки, а також переплати та штрафні санкції у підприємства відсутні (а.с. 43).

Згідно з реєстром податкових декларацій, поданих ТОВ «ТААС - КОМПАНІ» за період з 01.10.2012р. по 31.09.2013р. загальний обсяг оподаткованих операцій становить 0,0 гривень (а.с. 44).

Ці обставини, зокрема, підтверджені Деклараціями з ПДВ за період з жовтня 2012 року по вересень 2013 року.

Разом з цим, юридичний факт відсутності оподаткованих операцій у вказаний вище період часу не спростовувався також і представником позивача.

Проаналізувавши наведені нормативні акти та з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках), а отже рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 29.11.2013 року № 127 про анулювання ТОВ «ТААС - КОМПАНІ» реєстрації платника податку на додану вартість є правомірним.

Щодо зауваження позивача про неотримання ним від ДПІ у Калінінському районі м. Донецька спірного рішення протягом трьох днів з дня прийняття цього рішення, чим, на думку позивача, відповідачем порушені вимоги податкового законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 5.5.4.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 7). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник рішення зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Згідно з пп. 5.5.4.3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, вказаним у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику ПДВ, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи Представнику платника.

При цьому, за пп. 5.5.4.4 цього Положення, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податку примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, відмовою прийняти таке рішення, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось таке рішення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Судом встановлено, що спірне рішення від 29.11.2013 року було направлено позивачу 03 грудня 2013 року (тобто, протягом трьох робочих днів з дати анулювання свідоцтва ПДВ) рекомендованим листом з повідомленням на адресу його місцезнаходження згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи: 83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, буд. 14, однак не вручено адресату та повернуто до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з відміткою «За зазначеною адресою не проживає» (а.с. 100, на звороті).

Суд не приймає надані позивачем в якості доказів не відправлення відповідачем спірного рішення витяги з електронної бази пошуку поштових відправлень Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», оскільки ці витяги здійснені за запитом штрихкодових ідентифікаторів, які не відповідають штрихкодовому ідентифікатору у поштовому відправленні, яким надсилалося рішення від 29.11.2013 року.

Так, штрихкодовий ідентифікатор у поштовому відправленні надісланому позивачеві 03.12.2013 року є - «83001 26300606», а позивачем надані витяги за запитом штрихкодових ідентифікаторів - «83017 13906683» та «83017 13806683» (а.с. 100, 114, 115).

З огляду на викладене суд вважає безпідставним посилання позивача на ті обставини, що податковим органом не було направлено на його адресу спірне рішення.

Додатково до наведеного суд також зазначає, що податковим законодавством чітко визначені підстави для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, одна з яких й стала правомірною підставою для прийняття відповідачем спірного рішення від 29.11.2013 року - за підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців (з жовтня 2012 року по вересень 2013 року) подавав до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Декларації з ПДВ які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Виключень п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України не має та розширеному тлумаченню не підлягає, а отже ця норма є імперативною.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що рішення про анулювання позивачу свідоцтва платника податку на додану вартість від 29.11.2013 року, прийнято відповідачем правомірно у відповідності до норм податкового законодавства.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б довели неправомірність дій відповідача, позивач суду не надав, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено у повному обсязі, а також за відсутності документально підтверджених судових витрат відповідача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТААС - КОМПАНІ» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 29.11.2013 року № 127 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 25 березня 2014 року. Повний текст постанови виготовлений 30 березня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.