Рішення

від 21.03.2014 по справі 910/2925/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2925/14 21.03.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Інститут передових технологій» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Казка Плюс» Простягнення 100 218,58 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Захаров І.Ф. - дов. № 5 від 03.01.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Інститут передових технологій» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Казка Плюс» про стягнення 95 000,00 грн. основного боргу, 4 750,00 грн. штрафу та 468,59 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 27.02.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.03.2014 року.

Представник позивача до канцелярії суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 21.03.2014 р. надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 21.03.2014 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.03.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Інститут передових технологій» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Казка Плюс» (покупець) було укладено договір поставки № 23/06/11-КН, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені зазначеним договором, передати товар у власність покупцю, у певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 1.2 вищезазначеного договору вказано, що найменування, ціна і асортимент товарів, що підлягають поставці, визначаються у в додатку № 1 до даного договору «Специфікація/Прайс-лист».

Відповідно до п. 2.1 договору, кількість, асортимент, ціна за одиницю постачаємого товару зазначаються у видатковій накладній, що складена на основі офіційного замовлення покупця.

Умовами п. 2.6 договору встановлено, що при передачі товару постачальник зобов'язаний одночасно з товаром передати покупцю наступні документи:

- видаткову накладну на товар, підписану повноважною особою і затвердженою печаткою постачальника;

- податкову накладну, підписану уповноваженою особою і затвердженою печаткою постачальника;

- документи, що підтверджують якість товару у відповідності з чинним законодавством України і які у відповідності до законодавства підлягають передачі постачальником.

Згідно з п. 3.1.1. договору, оплата за поставлений товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з моменту поставки. Сума оплати дорівнює вартості товару, який реалізувався протягом 120 днів з моменту поставки товару на склад покупця. В цілях контролю за реалізацією поставленого товару, покупець не пізніше 28 числа кожного поточного місяця, надає постачальнику дані про реалізований товар. Остаточний розрахунок за раніше поставлений товар здійснюється після підписаного сторонами акту звірки. Залишок неоплачених сум повинен бути погашений протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту звірки.

Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору поставки № 23/06/11-КН від 23.06.2011 р. на адресу відповідача було поставлено товар на суму 303 849,85 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем у строки передбачені умовами договору, було здійснено оплату за отриманий товар частково у розмірі 208 849,85 грн., у зв'язку з чим заборгованість по договору складає 95 000,00 грн.

30.07.2012 р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату борг.

29.01.2014 р. позивачем на адресу відповідача повторно було направлено вимогу про погашення суми боргу, проте відповідачем зазначені вимоги залишені без належного на те реагування.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 95 000,00 грн. основного боргу, 4 750,00 грн. штрафу та 468,59 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 23/06/11-кн від 23.06.2011 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 3.1.1. договору, оплата за поставлений товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 120 календарних днів з моменту поставки. Сума оплати дорівнює вартості товару, який реалізувався протягом 120 днів з моменту поставки товару на склад покупця. В цілях контролю за реалізацією поставленого товару, покупець не пізніше 28 числа кожного поточного місяця, надає постачальнику дані про реалізований товар. Остаточний розрахунок за раніше поставлений товар здійснюється після підписаного сторонами акту звірки. Залишок неоплачених сум повинен бути погашений протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту звірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору поставки № 23/06/11-КН від 23.06.2011 р. на адресу відповідача було поставлено товар на суму 303 849,85 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем у строки передбачені умовами договору, було здійснено оплату за отриманий товар частково у розмірі 208 849,85 грн., у зв'язку з чим заборгованість по договору складає 95 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 95 000,00 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 7.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 4 750,00 грн. штрафу

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.3 договору № 23/06/11-КН від 23.06.2011 року встановлено, що у випадку неоплати покупцем вартості товару, реалізованого протягом 120 (сто двадцять) днів з моменту здійснення поставки на склад покупця, у випадку, якщо прострочка перевищує 7 днів з моменту закінчення 90-денного строку з моменту поставки, покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку у розмірі 5 % від простроченої до сплати суми.

Здійснивши перерахунок штрафу з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю у розмірі 4 750,00 грн.

Приватне акціонерне товариство «Інститут передових технологій» просить суд також стягнути з відповідача 468, 59 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляції підлягають задоволенню повністю у розмірі 468,59 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Казка Плюс» (місцезнаходження : 01103, м. Київ, Печерський р-н, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 25405867) на користь Приватного акціонерного товариства «Інститут передових технологій» (місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 54, офіс 203, код ЄДРПОУ 23727615) 95 000 (дев'яносто п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 4 750 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу, 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 59 коп. інфляційних нарахувань та 2 005 (дві тисячі п'ять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

26.03.2014 р.

Суддя Спичак О.М.