Рішення

від 27.03.2014 по справі 902/254/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 березня 2014 р. Справа № 902/254/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Заступника Жмеринського міжрайонного прокурора (м. Жмеринка) в інтересах держави в особі Слободо-Межирівської сільської ради, код ЄДРПОУ 20089031 (23122, Вінницька область, Жмеринський район, с. Слобода-Межирівська, вул. Першотравнева, 1)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Прод - Сервіс", код ЄДРПОУ 38324746 (23153, Вінницька область, Жмеринський район, с. Кацмазів, вул.Жовтнева, 69/1)

про стягнення 4800 грн.

при секретарі судового засідання Здорик Я.С.

за участю представників:

прокурор: Трачук Т.Є. - посвідчення № 024289 від 30.01.14 р.;

позивача: Куртяк В.В. - сільський голова, посвідчення № 625 від 27.03.2014р .;

Лукова Т.В. - довіреність № 72а від 27.03.14 р.;

відповідача: Твердохліб С.І. - директор, протокол № 1 загальних зборів засновників від 11.09.2012 року;

ВСТАНОВИВ :

Заступником Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Слободо-Межирівської сільської ради подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Прод - Сервіс" заборгованості по орендній платі в розмірі 4800 грн.

11.03.2014 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 902/254/14 та призначено її до розгляду на 27.03.2014 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 27.03.2014р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву основний борг визнав в розмірі 4700 грн. та повідомив, що 25.03.2014 року було здійснено часткову проплату основного боргу на 1500 грн., в підтвердження чого надано суду платіжне доручення №297 від 25.03.2014.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.12.2012р. між Слободо-Межирівською сільською радою (за договором -орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арт Прод - Сервіс" (за договором - орендар) укладено договір оренди обладнання.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець зобов'язується передати орендареві, орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нижчевизначене обладнання (майно) та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

В п. 1.2.1 договору сторони визначили майно, що орендується: холодильник МО2140 (п.п. 1.2.1 договору).

Згідно п. 3 договору майно, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором. Передання майна, що орендується, в оренду здійснюється сторонами за актом передання-приймання. Майно, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання акта приймання-передачі майна (п. 4.1 договору).

В п. 4 договору сторони визначили, що строк оренди складає 4 роки з дати прийняття майна, що орендується, за актом приймання-передачі.

Відповідно до 5 договору розмір орендної плати з урахуванням її індексації складає 600 грн. в місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця в строк до 24 числа.

Згідно п.7.1 договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В п.п. 10.1., 10.2 сторони погодили, що цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та закінчується 14.12.2016 року.

На виконання умов договору, позивач 14.12.2012 року за актом приймання-передачі майна від 14.12.2012р. передав, а відповідач прийняв майно - холодильник МО2140 комплектний з відповідними документами.

Як вбачається з умов договору оренди обладнання № б/н від 14.12.2012 року, за період користування орендованим майном з 14.12.2012 року по 24.02.2014 року орендна плата згідно п.п. 5.1., 5.2 договору склала 8600 грн.

Відповідач, всупереч вимогам законодавства та умовам договору, своїх обов'язків щодо своєчасної та повної сплати орендної плати належним чином не виконав та провів частковий розрахунок з орендної плати на загальну суму 3900 грн.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду, відповідач за період користування орендованим майном з 14.12.2012 року по 24.02.2014 року заборгував позивачу 4700 грн. (8600 грн. - 3900 грн.).

Наведене стверджується: договором оренди обладнання № б/н від 14.12.2012 року, актом прийому-передачі від 14.12.2012р., казначейськими виписками по сплаті орендної плати, платіжними дорученнями № 89 від 09.07.2013 року на суму 600 грн., №120 від 09.08.2013 року на суму 600 грн., № 214 від 11.11.2013 року на суму 1200 грн., №235 від 06.12.2013 року на суму 1500 грн.

Разом з тим, після звернення прокурора з позовом до суду, відповідач частково погасив заборгованість по орендній платі за договором № б/н від 14.12.2012р. на загальну суму 1500,00 грн., в підтвердження чого надано суду платіжне доручення №297 від 25.03.2014р.

З врахуванням викладеного, станом на час розгляду справив суді, розмір заборгованості з орендної плати згідно договору № б/н від 14.12.2012 року за період з 14 грудня 2012 року по 24 лютого 2014р. склав 3200 грн. (4700 грн. - 1500 грн.= 3200 грн.).

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України ( далі ГК ), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України ( далі ЦК ) зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму (оренди), регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм (оренда), ст.ст.759-786 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладених вище норм законодавства, суд вважає вимогу про стягнення з відповідача орендної плати правомірною та обґрунтованою.

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору оренди обладнання №б/н від 14.12.2012 року, за період користування орендованим майном з 14.12.2012 року по 24.02.2014 року розмір орендної плати склав 8600 грн.

Відповідачем було проведено розрахунок по орендній платі за вказаний період на загальну суму 3900 грн. Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду, відповідач за період користування орендованим майном з 14.12.2012 року по 24.02.2014 року заборгував позивачу 4700 грн.

Окрім того, відповідачем 25.03.2014 року (після подання прокурором позову до суду) було частково сплачено суму основного боргу в розмірі 1500 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене вище, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 100 грн. основного боргу слід відмовити, як заявлених безпідставно та припинити провадження у справі в частині стягнення 1500 грн. основного боргу по п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи із встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 3200 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

27.03.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Прод - Сервіс", код ЄДРПОУ 38324746 (23153, Вінницька область, Жмеринський район, с. Кацмазів, вул.Жовтнева, 69/1) на користь Слободо-Межирівської сільської ради, код ЄДРПОУ 20089031 (23122, Вінницька область, Жмеринський район, с. Слобода-Межирівська, вул. Першотравнева, 1) 3200 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Прод - Сервіс", код ЄДРПОУ 38324746 (23153, Вінницька область, Жмеринський район, с. Кацмазів, вул.Жовтнева, 69/1) до спеціального фонду Державного бюджету 1788,94 грн. судового збору.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. В позові в частині стягнення 100 грн. основного боргу відмовити.

6. Провадження у справі в частині стягнення 1500 грн. основного боргу припинити.

Повне рішення складено 31 березня 2014 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи