Постанова

від 25.03.2014 по справі 916/1883/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2014 р.Справа № 916/1883/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого Ліпчанської Н.В.

суддів : Мацюри П.Ф., Лисенко В.А..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Логовський В.В., довіреність № б/н, дата видачі : 10.07.13р.

від відповідача - Демчук Я.В., довіреність № 2, дата видачі : 08.01.14р.

розглянувши апеляційну скаргу Судноплавної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „КОРДО ІНТЕРНЕШНЛ" ЛТД (м. Одеса)

на рішення господарського суду Одеської області від 17 вересня 2013 року

у справі №916/1883/13

за позовом Судноплавної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „КОРДО ІНТЕРНЕШНЛ" ЛТД (м. Одеса)

до Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „ЛЕРМОНТОВСЬКИЙ" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" (м. Одеса)

про зобов'язання виконати умови договору

Встановив:

В липні 2013 р. Судноплавна Компанія у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю „Кордо Інтернешнл ЛТД", (Далі - Компанія) звернулась до господарського суду Одеської області із позовом до Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого - Акціонерного Товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" (Далі - Санаторій) про зобов'язання виконати умови договору щодо виконання зобов'язань по відновленню електропостачання, водопостачання приміщення офісу, що знаходиться за адресою м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 13, та відновлення безперешкодного проїзду до зазначеного приміщення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Компанія посилається на договір про надання послуг №1-188/3 від 01 червня 2003 р., відповідно до якого, Санаторій надає, а Компанія сплачує послуги з електропостачання, водопостачання та каналізації, а також спільного користування під'їзду до офісу Компанії.

При укладенні договору, сторони встановили строк його дії до 01.06.2008 р. (з автоматичною пролонгацією на наступні 5 років у випадку відсутності попереднього повідомлення про розірвання договору.)

31 грудня 2008 р. між сторонами укладений додаток № 1 до договору про надання послуг № 1 - 188/3 від 01.06.2003 р. яким продовжений термін дії договору до 31 грудня 2018 р.

З 01 лютого 2013 р. відповідачем здійснено відключення електро та водопостачання до офісу Компанії, що призвело до пошкодження офісної техніки, комунікацій опалення, та конструкцій будинку № 13 по Лідерсовському бульвару у м. Одесі.

30.08.2013 р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла уточнена позовна заява відповідно до якої Компанія додатково до попередніх вимог просить господарський суд стягнути з відповідача збитки в сумі 31 990, 00 грн. (а.с. 73 - 78). Ухвалою господарського суду від 30.08.2013 р. винесеною суддею Брагіною Я.В. було відмовлено Компанії в уточнених позовних вимог щодо стягнення із Санаторію збитків в сумі 31 990,00 грн., оскільки позивач здійснив зміну і предмету і підставу позову одночасно. (а.с. 120 - 123).

Відповідач не визнає позовні вимоги, вважаючи їх необґрунтованими, незаконними такими, що не підлягають задоволенню, та у своїх проясненнях, вказує на те, що по-перше: в архіві Санаторію екземпляр договору про надання послуг № 1-188/3 від 01 червня 2013 р. - відсутній, а факт його укладення ставиться під сумнів.

По - друге: Із наданих до позовної заяви документів, а саме копії договору про надання послуг та Додатку №1 до нього, випливає факт того, що даний договір існував та його дія закінчилась 01 червня 2008 р.

По - третє: Відповідно до ст. 43 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.ст.32; 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Що ж стосується позову, то сторона позивача не надала доказів в підтвердження тих обставин, що на момент подання позовної заяви дійсно існували факти порушення прав Компанії.

По - четверте: Санаторій вказує на те, що на підставі усної домовленості з позивачем здійснював передачу останньому електроенергії та води. Компанія в свою чергу лише сплачувала за фактично спожиту електроенергію та воду.

Для того, щоб привести відносини між Санаторієм та Компанією у відповідність до вимог законодавства, на початку 2013 р. відповідач звернуся до позивача із пропозицією заключити договір про надання послуг. Проект договору був відхилений, а умови договору, що запропонувала Компанія, не відповідали інтересам Санаторію.

Рішенням господарського суду одеської області від 17 вересня 2013 р. (суддя Брагіна Я.В.) в задоволенні позову Компанії було відмовлено.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що строк дії договору № 1 - 188/3 від 01.06. 2003 р., закінчився 01.06.2013 р., а оскільки позивач звернувся до господарського суду із позовом про зобов'язання відповідача виконати умови зазначеного договору щодо відновлення електропостачання, водопостачання та безперешкодного проїзду до приміщення офісу Компанії, після закінчення строку дії договору, тобто 18.07.2013 р. то підстав для задоволення позову немає.

Крім цього, господарський суд вказав на те, що позивач не надав належних доказів якій б свідчили про договірні відносини між сторонами, за якими відповідач би зобов'язувався надавати послуги з електропостачання, водовідведення чи під'їзду до офісу що розташований у м. Одесі, Лідерсовський бульвар 13, і такі докази відсутні у матеріалах справи.

Господарським судом, не прийнятий до уваги як належний доказ, доповнення №1 від 31.12. 2008 р. до договору про надання послуг №1 - 188/3, яким дія договору продовжувалась до 31.12.2018 р., оскільки дане доповнення підписано не уповноваженою особою зі сторони Санаторію, тому що головний лікар ОСОБА_3 був звільнений з посади в жовтні 2006 р., про що свідчить наказ № 97 від 20.10.2006 р. та акт приймання - передачі від 23.10 2013 р.

Крім того, суд зазначив, що згідно умов договору № 1-188/3 від 01.06.2003 р. відповідач не зобов'язувався надавати послуги з водопостачання позивачу.

Не погоджуючись із винесеним рішенням господарського суду, Компанія звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким позов про зобов'язання виконати умови договору задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач вказує на те, що висновки господарського суду про припинення дії договору № 1 - 188/3 від 01.06.2003 р. з 01.06.2013 р. не відповідають умовам договору та фактичним обставинам справи.

Пункт 7.2. договору про надання послуг № 1 - 188/3 від 01.06.2003 р. має абсолютно інший зміст, ніж той, який був наведений судом в мотивувальній частині рішення.

У вказаному пункті зазначено, що даний договір може бути припинений сторонами тільки після завершення всіх взаєморозрахунків, пов'язаних з його виконанням. Відповідно до акту взаєморозрахунку сторін від 06.лютого 2013 р., Санаторій має непогашену заборгованість, що виникла у зв'язку з односторонньою відмовою від виконання своїх зобов'язань за договором.

Вказані обставини, з урахуванням положень п. 7.2. договору виключають можливість припинення дії зазначеного договору.

Що стосується положень п. 7.1. договору, то він чітко вказує на те, що у випадку якщо ні одна із сторін договору за 14 днів до закінчення його строку не повідомить іншу сторону в письмовій формі про розірвання договору, то він вважається продовженим на наступні 5 років.

Скаржник вказує на те, що факт письмового повідомлення про розірвання договору не підтверджено жодними доказами. Будь якої угоди про розірвання договору у формі, що відповідала б умовам п.6.1 договору сторони не укладали.

Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню, на його думку, рішення господарського суду повністю відповідає вимогам закону та прийнято без будь-яких порушень.

Санаторій вказує на те, що відповідно до п. 7.1. договору строк його дії закінчувався 01 червня 2008 р. Даний пункт також передбачав, що якщо жодна із сторін за 14 днів до строку закінчення договору не повідомить іншу сторону у письмовій про розірвання договору, то він вважається продовженим на наступні 5 років. Щодо твердження скаржника про те, що доповнення №1 від 31.12.2008 р. до договору про надання послуг на цей час є діючим та чинним, то з цього приводу відповідач посилається на рішення господарського суду Одеської області від 11 грудня 2013 р. по справі №916/2811/13, відповідно до якого зазначений додаток до договору був визнаний недійсним.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 01 червня 2003 р. між сторонами був укладений договір про надання послуг.

За умовами даного договору Санаторій надає, а Компанія сплачує послуги, необхідні для нормального функціонування офісу Компанії за адресою м. Одеса, Лідерсовський бульва, 13.

Згідно п.2.1 Санаторій зобов'язується надавати Компанії через підключену мережу, електроенергію на господарські потреби. Надавати в користування та забезпечити необхідне технічне обслуговування інфраструктури водопостачання та каналізації. Надавати у спільне користування під'їзд до офісу Компанії.

Забезпечувати наружне освітлення та вивіз сміття.

Здійснювати оплату до бюджету податок на землю, під будовою офісу Компанії в розмірі 296 кв.м. на території пансіонату „Чайка" та санаторію „Лермонтовський".

В свою чергу, Компанія зобов'язується відшкодувати Санаторій суму податку на землю, затрати на електроенергію згідно діючих тарифів на підставі показників лічильника Компанії.

Забезпечувати безперешкодний доступ до приладів обліку, представникам Санаторію, для здійснення перевірок.

Не здійснювати заміну одного приладу обліку електроенергії на інші.

Відшкодовувати Санаторію витрати, пов'язані з наданням Компанії необхідного технічного обслуговування інфраструктури водопостачання та каналізації, а також відшкодовувати витрати, пов'язанні із забезпеченням наружного освітлення та вивозу сміття.

За надані послуги, Санаторій щомісячно виставляє Компанії рахунки.

Розрахунковий період для оплати рахунків за надані послуги встановлюється щомісячно до 28 числа поточного місяця.

Розрахунок за договором здійснюється за показниками приладів обліку (лічильника) Компанії за фактично використану електроенергію.

Відповідальність сторін, передбачена розділом 4 даного договору, згідно якого у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором, сторона, яка порушила зобов'язання зобов'язана відшкодувати нанесені збитки в порядку, передбаченому п. 5.1. даного договору.

Всі зміни та доповнення до договору, вважаються дійсними, якщо вони оформлені у письмовому вигляді та підписані обома сторонами.

Відповідно до п. 7.1. договору, строк дії вказаного договору встановлений до 01.06.2008 р.

Якщо жодна із сторін за 14 днів до строку закінчення договору не повідомить іншу сторону у письмовому вигляді про розірвання договору, то він вважається продовженим на наступні 5 років.

Із наявних та наданих до матеріалів справи, податкових накладних, копій рахунків, за спожиту електроенергію, витрат по сплаті податку на землю за водопостачання та водовідведення, прибуткових касових ордерів, та платіжних доручень, а також акту звірки взаємних розрахунків від 06.02.2013 р. вбачається, що Компанія здійснювала оплату за всіма виставленими рахунками Санаторію, та станом на 01.07.2012 р. заборгованість Компанії перед Санаторієм - відсутня. (а.с.33; 128 - 133).

Таким чином, надані Санаторієм послуги згідно укладеного договору, добросовісно виконувались обома сторонами.

Однак, в подальшому, згідно листа Компанії № 28 від 23 листопада 2012 р. направленого на ім'я директора санаторію „Лермонтовський" вбачається, що з 12 листопада 2012 р. в порушення п. 2.1.1. договору № 1 - 188/3 від 01.06.2013 р. відповідачем без попередження на зменшення потужності при подачі електроенергії, почали здійснюватись дії щодо відключення електроенергії, які призвели до виходу із ладу офісної техніки та втрати важливої інформації по експортно - імпортним угодам Компанії (а.с.27)

Відповіді на даний лист від Санаторію „Лермонтовський" на адресу Компанії не надходило. Протягом певного часу між сторонами продовжувалась переписка та переговори по владнаню даного питання, про що свідчать листи: Компанії № 8 від 04.02.2013 р. та Санаторії № 102 від 12.02.2013 р. (а.с. 28; 29).

Матеріали справи містять лист від 23.05.2013 р. за № 11/6-767, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електроенергії і теплової енергії в Одеській області, відповідно до якого встановлено, що Електропостачання пансіонату „Чайка" та Санаторію „Лермонтовський" здійснюється на підставі договору про постачання електроенергії № 26.

Електропостачання Компанії здійснювалось від мереж пансіонату „Чайка", Санаторію „Лермонтовський" по існуючій раніше схемі на підставі договору про надання послуг №1 - 188/3 від 01.06.2003 р. У відповідності до умов договору, Санаторій через існуючі електричні мережі передавав Компанії електроенергію на господарські потреби, а також надавав у спільне користування частину земельної ділянки.

В лютому 2013 р. Санаторій „Лермонтовський" припинив подачу електроенергії Компанії.

Зі своєї сторони Держенергонагляд пропонує сторонам врегулювати спірні питання шляхом переговорів. Одночасно, звертаючи увагу на те, що спірні питання та розбіжності, якщо вони не можуть бути узгоджені шляхом переговорів, можуть буди вирішені у судовому порядку. (а.с. 52-53).

Згідно акту від 20 серпня 2013 р. та наданих до нього фотоматеріалів вбачається, що проїзд до офісу Компанії закритий шляхом блокування в'їзних металевих воріт, на яких встановлено два навісних замка.

Механічним способом перекрито водопостачання Компанії, шляхом встановлення „заглушки" на водопровідній трубі. Останні показання приладу обліку води - 00802. (Акти „Інфоксводоканалу" № 3783 від 05.08.2013 р., №79481 - ВК від 08 серпня 2013 р. а.с. 51; 66).

Припинено електропостачання до офісу Компанії, а електролічильник №140029 знаходиться за межами її офісу. Останні показники електролічильника - 182774. (а.с. 54 - 65).

Відповідно до ст.193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до вимог закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно ст. 20 ГПК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують права та створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- установлення зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом;

Розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог щодо виконання відповідачем своїх зобов'язань по виконанню умов договору від 01.06.2003 р. №1 - 188/3 про надання послуг господарський у своєму рішенні зазначив, що позивач не надав належних доказів, які б свідчили про договірні відносини між сторонами, та не навів тих обставин на які посилався у відзиві.

Однак с такою позицією місцевого господарського суду не може погодитись судова колегія, оскільки матеріали справи підтверджують наявність договірних відносин між сторонами та їх належне виконання як позивачем так і відповідачем до листопада 2012 р., коли Санаторій в односторонньому порядку здійснив припинення подачі електроенергії до офісу Компанії, а в подальшому були дії щодо припинення водопостачання та безперешкодного проїзду до офісу Компанії.

Висновок господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки строк дії договору закінчився 01.06.2013 р., а позивач звернувся із позовом 18.07.2013 р. після закінчення строку договору є помилковим. Оскільки матеріали справи не містять жодних даних про те, що сторонами виявлялось бажання щодо розірвання договору про надання послуг та з цього приводу у письмовому виді були направлені пропозиції, однієї із сторін, відповідно до п. 7.1. договору.

Що стосується невизнання господарським судом додатку № 1 від 31.12.2008 р. до договору № 1 - 188/3 про надання послуг, оскільки він був підписаний не уповноваженою особою, то з цього приводу слід зазначити, що відповідно до положень ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин являється схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як свідчать матеріали справи, сторонами після підписання додаткової угоди від 31.12.2008 р. продовжували існувати договірні відносини, Санаторієм надавались та оплачувались Компанією відповідні послуги, що підтверджується виставленими рахунками, податковими накладними та приходними касовими ордерами про внесення грошових коштів за електроенергію, водопостачання, витрати за податок на землю.

Судовою колегією не приймається до уваги посилання господарського суду на відсутність у відповідача зобов'язань щодо надання послуг з водопостачання.

Оскільки в п. 2.1.2. договору № 1-188/3 від 01.06.2003 р. чітко зазначено що Санаторій зобов'язався надавати необхідне технічне обслуговування інфраструктури водозабезпечення та каналізації.

Враховуючи викладене судова колегія вважає, що приймаючи рішення по даному спіру, місцевий господарський суд неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для справи, та не надав належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам. За таких обставин, прийняте рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню повністю з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99; 101; 103 - 105 ГПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Судноплавної Компанії у вигляді ТОВ задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 17 вересня 2013 р. скасувати.

Прийняти нове рішення яким:

Позов судноплавної Компанії у вигляді ТОВ „Кордо Інтернешнл" задовольнити.

1. зобов'язати Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" на виконання умов Договору про надання послуг №1-188/3 від 01.06.2003 р. відновити електропостачання приміщення офісу Судноплавної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Кордо Інтернешнл", ЛТД, знаходиться за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 13;

2. зобов'язати Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчий закладів профспілок України „Укрпрофздравниця" на виконання умов Договору про надання послуг №1-188/3 від 01.06.2003 р. відновити безперешкодний проїзд до приміщення офісу судноплавної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Кордо Інтернешнл", ЛТД, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 13;

3. зобов'язати Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" на виконання умов Договору про надання послуг №1-188/3 від 01.06.2003 р. відновити подачу води до офісу Судноплавної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Кордо Інтернешнл", ЛТД, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 13;

Стягнути з Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „ЛЕРМОНТОВСЬКИЙ" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ" на користь Судноплавної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „ Кордо Інтернешнл " ЛТД судовий збір у розмірі 1720,5 грн.

Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 31.03.2014 р.

Головуючий суддя Ліпчанська Н.В.

Суддя Мацюра П.Ф.

Суддя Лисенко В.А.