Постанова

від 25.03.2014 по справі 916/2893/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2014 р. Справа № 916/2893/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,

Суддів Мацюри П.Ф., Лисенко В.А..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С..

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ"

на рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2014р.

по справі № 916/2893/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЕНЕРГОГАРАНТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ"

про стягнення 30316,29грн..

Встановив:

В жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРЕНЕРГОГАРАНТ" (Далі - ТОВ „УКРЕНЕРГОГАРАНТ") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ" (Далі - ТОВ „ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ") про стягнення заборгованості у розмірі 25200,00 грн., штрафу в сумі 5040,00 грн. та пені в сумі 76,29 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ „УКРЕНЕРГОГАРАНТ" посилається на договір поставки №070813 від 07.08.2013р. укладений між сторонами.

На виконання взятих на себе зобов'язань по даному Договору, Позивач передав у власність Відповідача товар згідно заявки на суму 25200,00 грн., однак Відповідач за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим в нього рахується заборгованість в розмірі 25200,00 грн..

02.12.2013р. представник позивача надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 18533,34грн., штраф у розмірі 5040грн. та пеню у розмірі 76,29грн..

Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом першої інстанції документи не надав, у зв'язку з чим справа була розглянута за наявними в ній матеріалами у порядку ст.75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20 січня 2014 року, винесеним суддею Літвіновим С.В., позовні вимоги задоволені повністю. Суд стягнув з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 18533,34грн., штраф у розмірі 5040,00 грн., пеню у розмірі 76,29 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн..

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд, посилаючись на положення статтей 525, 526; 629 ЦК України зазначив, що зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Не погоджуючись з даним рішення, Відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить розглянути справу та винести рішення із врахуванням зазначених в апеляційній скарзі недоліків розгляду справи в суді першої інстанції.

Зокрема, апелянт вказує на те, що справа розглянута за відсутності його представника. Зазначений договір поставки товару, директором відповідача не укладався та не підписувався. Угода надана до господарського суду була фіктивною та не відповідає дійсності.

Відзив на апеляційну скаргу від Позивача до суду не надходив.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 07.08.2013р. між ТОВ „УКРЕНЕРГОГАРАНТ" (Постачальник) та ТОВ „ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ" (Покупець) укладено договір поставки №070813, відповідно до якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти і оплатити цей договір (п.1.1. договору). (а.с.7-8)

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме поставив товар на суму 25200,00грн., що підтверджено видатковою накладною №264 від 07.08.2013р. та довіреністю №384 від 01.08.2013р., але відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 6666,66 грн.. (а.с.9-12)

Враховуючи зазначене заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором поставки №070813 від 07.08.2013 року складає 18533,34 грн..

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Стаття 525 Цивільного Кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного Кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що позовні вимоги ТОВ „УКРЕНЕРГОГАРАНТ", щодо стягнення з ТОВ „ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ" заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими та правомірними.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2. Договору, за порушення сторонами договору термінів поставки або оплати, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого зобов'язання за кожен день затримки.

Згідно п. 4.4. Договору, у разі порушення Покупцем строку оплати товару понад 30 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі десяти відсотків від вартості несплаченого товару, який сплачується Покупцем кожний раз окремо за кожні 30 днів.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи наведене судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки справа розглянута за відсутності його представників.

Дослідивши наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, які направлялись господарським судом за місцем реєстрації ТОВ „ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ" за адресою м. Одеса, пр-т. Маршала Жукова, буд. 63 кв.39 (згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців а.с. 32-33) а також за адресою, зазначеною в договорі поставки №070813 м. Одеса, вул. Болгарська, 90, судова колегія вважає, що відповідач був належним чином повідомлений господарським судом про слухання даної справи.

Згідно частини 3 пункту 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у пункті 2 частини третьої статті 104 ГПК, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК.

Відповідно частини 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 20 січня 2014 року у справі №916/2893/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 26.03.2014р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя В.А. Лисенко