Ухвала

від 25.03.2014 по справі 1570/2072/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. Справа № 1570/2072/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П. при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: АТД «СГ»Розенбойм Ю.А. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Щедро-Ком» на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по справі за позовом Агропромислового Торгівельного дому «СГ» (підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про зобов'язання Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби скасувати акт №220/23-218/30948582 в частині висновку про завищення податкового кредиту по податку на додану вартість на 270745 грн., та зобов'язання Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби збільшити податковий кредит позивача на суму 270745,00 грн. згідно податкових накладних від 11 серпня 2010 року № 137 та № 138, підтвердивши право на включення до податкового кредиту вказаної суми, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про зобов'язання Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби скасувати акт №220/23-218/30948582 в частині висновку про завищення податкового кредиту по податку на додану вартість на 270745 грн., та зобов'язання Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби збільшити податковий кредит позивача на суму 270745,00 грн. згідно податкових накладних від 11 серпня 2010 року № 137 та № 138, підтвердивши право на включення до податкового кредиту вказаної суми.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ПП «Щедро-Ком» подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду, та провадження по справі закрити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Агропромисловий торгівельний дім «СГ» (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), ідентифікаційний код 30948582, зареєстроване 11.05.2000 року виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Відповідно до п.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ із змінами та доповненнями (далі - Закон №509), державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

В період з 06.06.2011 року по 19.07.2011 року на підставі направлень від 30.05.2011 року №823, 825, 822, 821, 826, 827, 824, 820, наказу начальника ДПІ про продовження перевірки від 04.07.2011 року №1171 та направлень від 04.07.2011 року № 1088, 1089, 1090, 1091, 1092, 1093, 1094, виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено планову виїзну перевірку АТД «СГ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року. За наслідками перевірки, 26.07.2011 року складено акт перевірки №220/23-218/30948582 (а.с. 8-40). В висновках акту перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за перевірений період на 270745 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення по податку на додану вартість в сумі 270745 грн., в тому числі по періодам: серпень 2010 року -270745 грн.

В описовій частині акту перевірки (а.с. 26) зазначено, що АТД «СГ»на порушення п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 270 745 грн., від ПП «Щедро-Ком» за договором від 10.08.2010 року № 16, але за даними інформаційної бази ДПА України «АРМ - контрагенти» по зазначеному підприємству значаться розходження на вказану суму за серпень 2010 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 9 вказаного закону передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 1.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Пунктом 2.1. вказаного положення передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Судами першої та апеляційної інстанції були досліджені надані позивачем письмові докази:

- договір поставки пшениці № 16 від 10.08.2010 року (а.с. 75-76), укладений між АТД «СГ»(покупець) та ПП «Щедро-Ком»(продавець) на суму 1632625,10 грн., в тому числі ПДВ 20% - 272104,18 грн. В договорі зазначено термін поставки пшениці - серпень 2010 року, а оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця або шляхом внесення коштів в касу продавця. Кінцевий розрахунок по Договору здійснюється не пізніше 30 днів з моменту підписання накладних на передачу товару;

- видаткові накладні: № РН-137 від 11 серпня 2010 року на суму 667633.19 грн., (а.с. 77) та № РН-138 від 11 серпня 2010 року на суму 956836.34 грн., (а.с.79). В зазначених накладних проставлено підпис отримувача, проте не зазначено посада, прізвище, ім'я та по батькові особи отримувача та номер і дата довіреності, також дана підпис не завірена печаткою юридичної особи отримувача. З видаткових накладних № РН-137, № РН-138 від 11 серпня 2010 року неможливо ідентифікувати особу отримувача товару;

- податкові накладні: №137 від 11 серпня 2010 року на суму 667633.19 грн., (а.с. 78) та № 138 від 11.08.2010 року на суму 956836.34 грн. (а.с.80). В накладних №137, № 138 від 11 серпня 2010 року зазначено умови поставки (форма цивільно-правового договору): рахунок № СФ-137 від 11.08.2010 року та відповідно рахунок № СФ-138 від 11.08.2010 року, при цьому не зазначено яка установа та посадова особа виписувала зазначені рахунки, також в накладних відсутнє посилання на договір поставки пшениці № 16 від 01.08.2010 року. Отже ідентифікувати, що податкові накладні: №137 та № 138 виписані ПП «Щедро-Ком» на виконання вимог договору поставки пшениці № 16 від 01.08.2010 року укладеного з АТД «СГ» не вбачається можливим;

- товарно-транспортні накладні: від 04.08.2010 року (а.с. 81-82, 99-102) від 05.08.2010 року (а.с. 83-86, 91-94, 103) від 07.08.2010 року (а.с. 87, 90, 104, 106-107) без дати за серпень 2010 року (а.с. 88) від 08.08.2010 року (а.с. 89, 95-98) без дати (а.с. 105). На товарно-транспортних накладних відсутні: назва вантажоодержувача (а.с. 81-82, 91-94, 99-105), пункт навантаження (88-89, пункт розвантаження (87, 90-98, 103-106), посади, прізвища осіб уповноважених відвантажувати та отримувати товар, а також їх підписи (а.с. 81-107), найменування товару (а.с. 105,107), одиниці виміру товару, кількість, ціна, сума (87-90, 95-98, 104-107). Дані товарно-транспортні накладні датовані: 04, 05, 07, 08 серпня 2010 року, тобто до дати укладення договору поставки пшениці № 16 від 10.08.2010 року, що не може бути належним доказом виконання умов зазначеного договору. Зазначені документи не відповідають формі та за змістом, встановленій наказом Мінтрансу та Мінстату України N 488/346 від 29.12.95, застосування якої є обов'язковою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності (пункт 2).

Оформлення товарно-транспортних накладних з істотними порушеннями приписів чинного законодавства унеможливлює ідентифікувати осіб, які передавали, перевозили та отримували товар, не дозволяє вважати їх належними доказами здійснення відповідних господарських операцій. Аналіз цих документів вказує на фіктивність зазначених в них господарських операцій, та свідчить про відсутність факту передачі товару від ПП «Щедро-Ком» до позивача.

В суді першої інстанції представником позивача надано пояснення, що пшениця від ПП «Щедро-Ком» до АТД «СГ» відповідно до договору поставки пшениці № 16 від 10.08.2010 року не була поставлена. Це твердження судом приймається до уваги, оскільки підтверджено матеріалами справи. В акті перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 05.04.2011 року №425/23-400/33367942 (а.с. 41-68), зазначено, що ПП «Щедро-Ком» надавались видаткові та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків (а.с. 66).

Також до суду позивачем не надано доказів використання зазначеного у видаткових накладних товару (пшениці) у господарській діяльності АТД «СГ».

З довідки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 15.07.2011 року № 905/07-100/33367942 «Про результати невиїзної документальної звірки ПП «Щедро-Ком», код за ЄДРПОУ 33367942 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «Агропромисловий торговий дім «СГ», код за ЄДРПОУ 30948582» (а.с.69-72), вбачається, що товарно-транспортні накладні та довіреності до перевірки не надано (абз.3 а.с. 71). При цьому керівник ПП «Щедро-Ком» підтвердив своїм підписом, що надана інформація, первинні, бухгалтерські, та інші документи, використані при проведенні зустрічної звірки, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про господарські відносини з позивачем - відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Однак товарно-транспортні накладні (а.с. 81-107), надані позивачем до суду, не були виписані в серпні 2010 року, як зазначено в накладних, оскільки станом на 15 липня 2011 року - день складання довідки №905/07-100/33367942 не були наявні. Таким чином зазначені товарно-транспортні накладні не відображають реальність господарської операції, та вказаний в них товар від ПП «Щедро-Ком» до позивача не був переданий.

Проаналізувавши вище зазначені первинні документи, встановлено, що товар (пшениця) на суму 1624469,53 згідно видаткових накладних № 137 та № 138 від 11 серпня 2010 року, від ПП «Щедро-Ком» до позивача не надходив, відображені у первинних документах господарські операції не відбулись.

Відповідно до п. 2.9, п. 3 довідки від 15.07.2011 року № 905/07-100/33367942 встановлено відсутність у ПП «Щедро-Ком» власних виробничих та складських приміщень, відсутність довіреностей на передачу товару, вказаного в договорі поставки №16 від 10.08.2010р., інших документів, пов'язаних з виконанням умов цього договору та передачею товару позивачу. Відсутність вказаних документів підтверджена підписом керівника ПП «Щедро-Ком» у висновках довідки (а.с. 72). Вказана довідка як доказ реальності господарських операцій за договором поставки №16 від 10.08.2010 року не може сприйматись, оскільки відображає результати документальної звірки, а не перевірки, тобто не містить висновків щодо перевірки вказаних у документах операцій на предмет їх фактичного здійснення.

Відповідно до підпункту 7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинний на час складання видаткових та податкових накладних), податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, податкові накладні мають оформлятися лише на підставі реальних, фактично здійснених господарських операцій.

Цей висновок підтверджений також положеннями Податкового кодексу України, що набув чинність на дату складання оскаржуваного позивачем акту перевірки. Так, підпункт «а» п.198.1 ст.198 ПК України вказує, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів. Крім цього, згідно пункту 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином посилання позивача на те, що податкові накладні є єдиними та достатніми підставами для відображення зазначених у ним сум ПДВ у податковому кредиті, є необґрунтованими.

Оскільки позивач не отримав товар від ПП «Щедро-Ком» за видатковими накладними № 137 та № 138 від 11.08.2010 року, то він і не набув права на включення до складу податкового кредиту сум, вказаних у податкових накладних № 137 та № 138 від 11.08.2010 року.

З огляду на викладене, висновки акту перевірки відповідача від 26.07.2011 року № 220/23-218/30948582, з якими позивач не згоден, є обґрунтованими, а отже акт не може бути скасований і вимоги позивача про зобов'язання ДПІ у Малиновському районі скасувати його - не підлягають задоволенню. Відповідно, не підлягають задоволенню й вимоги позивача про зобов'язання відповідача збільшити податковий кредит на суму 270745 грн. згідно податкових накладних № 137 від 11 серпня 2010 року та № 138 від 11 серпня 2010 року, підтвердивши право на включення до податкового кредиту вказаної суми.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищевикладене, товар, вказаний у видаткових накладних № 137 та № 138 від 11.08.2010 року, позивачем не отримувався, вказані у документах господарські операції з поставки товару не відбулись, висновки ДПІ є обґрунтованими, оскаржуваний позивачем акт перевірки є законним, а позовні вимоги позивача не засновані на діючому законодавстві, є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що в порушення вимог частини 2 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства, суд першої інстанції не залучив його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору.

Відповідно до пунктів 37.1. та 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Разом з тим, апелянт не навів правових підстав, передбачених ПК України чи законами з питань митної справи, за якими оскаржуване рішення створює для нього податкові обов'язки.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Щедро-Ком», - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по справі № 1570/2072/2012, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 26 березня 2014 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль