Рішення

від 26.03.2014 по справі 917/188/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2014 р. Справа №917/188/14

за позовом Полтавської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженої представляти її інтереси у спірних правовідносинах та Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Полтавській області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава"

про стягнення 3861 грн. 61 коп.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від Державної служби України з надзвичайних ситуацій: не з"явився

від Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Полтавській області: Полтавська Ю.В.

від відповідача: не з"явився

від прокуратури: Чекирда О.С.

07.02.2014р. від Полтавської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері до суду надійшла позовна заява Державної служби України з надзвичайних ситуацій Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Полтавській області про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій «Полтава» на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Полтавській області заборгованості у сумі 3861,61 грн., з яких: 3489 грн. 44 коп. - основного боргу, 127 грн. 91 коп. - річних та 244 грн.26 коп. - штрафних санкцій.

24.02.2014р. від Полтавської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері надійшла заява від 21.02.2014р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просить вважати позовну заяву поданою в інтересах Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Полтавській області (а.с. 49-50).

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подання заяв про уточнення позовних вимог, зокрема уточнення позивача, нормами ГПК України не передбачено.

Крім того, назва позивача - Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Полтавській області та зміст позовних вимог у заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 49) відповідають назві цього позивача та змісту позовних вимог, зазначених у позовній заяві.

Представник прокуратури в судовому засіданні не навів обґрунтованого пояснення щодо даного уточнення.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій «Полтава» відзиву на позов не надав. Копії ухвал суду від 10.02.2014р. та від 12.03.2014р., надіслані на адресу відповідача, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі відповідача, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 36-37) повернулися до суду не врученими з поштовими відмітками «офіс постійно зачинено немає змоги вручити» (а.с. 30-33, 59-61).

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позов не надав, в зв'язку з цим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Полтавській області, суд встановив:

Згідно частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що прокурор у позовній заяві самостійно вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах .

Згідно ч.2 статті 29 ГПК України при прийнятті господарським судом такої позовної заяви зазначений орган набуває статусу позивача .

Прокурор у позовній заяві вказав Державну службу України з надзвичайних ситуацій в якості органу, уповноваженого державою представляти її інтереси у спірних правовідносинах, в зв'язку з цим згідно ч.2 ст.29 ГПК України Державна служба України з надзвичайних ситуацій набула статусу позивача.

Крім того, в якості позивача прокурор у позовній заяві вказав Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.

Таким чином, прокурором у позовній заяві зазначено 2 позивача.

Статтею 23 ГПК України встановлено, що кожний з позивачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно .

Згідно частини 8 статті 84 ГПК України якщо у справі беруть участь кілька позивачів у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них , або зазначається, що право стягнення є солідарним.

Про наявність у позивачів права солідарного стягнення жоден учасник судового процесу суду не повідомив і матеріалами справи наявність такого права не підтверджується.

Виходячи з позовної заяви та матеріалів справи у позивача - Державної служби України з надзвичайних ситуацій відсутні позовні вимоги до зазначеного у позовній заяві відповідача, доказів наявності правовідносин між цим позивачем та відповідачем, доказів виникнення між Державною службою України з надзвичайних ситуацій та відповідачем спору у таких правовідносинах, доказів виникнення у Державної служби України з надзвичайних ситуацій права стягнення з відповідача зазначеної у позові суми учасники судового процесу не навели і не надали.

В зв'язку з цим позов прокурора в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій задоволенню не підлягає.

В обґрунтування позову про стягнення з відповідача на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Полтавській області заборгованості у сумі 3861,61грн. прокурор посилається на договір №718 від 27.07.2012р. укладений між відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій «Полтава» (замовник) та АРЗСП ТУ МНС України у Полтавській області, який було перейменовано на Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення УДСНС України в Полтавській області (виконавець), за умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання надати послуги в забезпеченні безперебійного енергопостачання, а замовник зобов'язався провести оплату у десятиденний термін після прийняття виконаної роботи.

Прокурор також зазначив, що АРЗСП ТУ МНС України у Полтавській області (виконавець) належно виконав свої договірні зобов'язання, що підтверджується приймально-здавальним актом №4316 від 14.08.2012р.; відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 3489,44грн.

Дослідивши надані у справі докази та доводи сторін суд при вирішенні спору між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення УДСНС України у Полтавській області та відповідачем виходить з наступного:

Згідно наданої прокурором копії договору від 27.07.2012р. №718 (далі - договір) Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ТУ МНС України у Полтавській області (виконавець) зобов'язався надати послуги в забезпеченні безперебійного енергопостачання товариству з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій «Полтава» (замовнику), а замовник протягом десяти банківських днів після прийняття виконаної роботи оплатити її у безготівковій формі (копія договору - а.с. 93).

З наданих прокурором доказів (а.с. 16, 18, 19, 24, 38, 39, 82) вбачається, що Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ТУ МНС України у Полтавській області змінив назву на Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення УДСНС України у Полтавській області.

Відповідно до п. 3.2.3. договору здача-приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актом виконаних робіт протягом п'яти робочих днів з моменту повідомлення замовника про виконання послуги.

Факт надання виконавцем послуг замовнику на суму 3489,44 грн. підтверджується приймально-здавальним актом №4316 від 14.8.2012р. підписаним обома сторонами та засвідченим печатками обох сторін (копія акту - а.с. 14).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідач заперечень на позов не надав, доводи і докази позивача не спростував, докази оплати виконаних робіт не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 3489грн. 44коп. обґрунтована, підтверджується матеріалами справи, не спростовується відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.5. договору у разі прострочення здійснення оплати, передбаченої даним договором, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Виходячи з викладеного вимога про стягнення з відповідача річних є правомірною, але період прострочки прокурором визначено невірно, в результаті чого сума річних завищена. Прокурор просить стягнути річні за період з 27.08.2012р. по 15.11.2013р. Як зазначалось вище, згідно умов договору відповідач (замовник) зобов'язався протягом десяти банківських днів після прийняття виконаної роботи оплатити її у безготівковій формі (п.4.1. договору).

Акт прийняття виконаних робіт складено 14.08.2012р. (а.с. 14), отже визначений пунктом 4.1. договору строк - 10 банківських днів, закінчується 29.08.2012р. Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, з 30.08.2012р.

Таким чином вимога про стягнення річних підлягає задоволенню частково в сумі 126грн. 96 коп. за період з 30.08.2012р. по 15.11.2013р. В решті суми річних позов необгрунтований і задоволенню не підлягає.

Прокурор також просить стягнути з відповідача за прострочку оплати наданих послуг 244 грн. 26 коп. штрафу, передбаченого п.2 ст.231 Господарського кодексу України, в розмірі 7% від простроченої суми оплати.

В обґрунтування стягнення штрафу прокурор посилається на те, що Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області є державною організацією і заснований на державній формі власності і що заборгованість перед позивачем - Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області фінансувалась за рахунок державного бюджету.

Згідно ч.2 ст.231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи зі змісту частини 2 ст.231 ГК України зазначена норма не передбачає відповідальності за порушення грошового зобов'язання, отже застосування зазначеної норми до грошових зобов'язань є безпідставним.

Викладене підтверджується і практикою Верховного Суду України (постанови від 06.12.2010р. №42/563, від 20.12.2010р. №06/113-38).

Таким чином вимога про стягнення штрафу необґрунтована і задоволенню не підлягає.

Виходячи з викладеного позов підлягає задоволенню частково в сумі 3616 грн. 40 коп.

(Судом при вирішенні спору врахована практика Вищого господарського суду України, зокрема постанова Вищого господарського суду України від 06.03.2013р. у справі №5015/5594/11).

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. В позові в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій відмовити.

2. Позов в інтересах держави в особі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Полтавській області задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" (36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 77-а, ідентифікаційний код 36903416) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Полтавській області (36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 53, ідентифікаційний код 08804689) 3489 грн. 44 коп. основного боргу, 126 грн. 96 коп. річних.

В решті позову відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" (36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 77-а, ідентифікаційний код 36903416) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтава, 22030001; код отримувача за ЄДРПОУ 38019510; рахунок отримувача 31214206783002; банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019) 1710 грн. 99 коп. судового збору.

4. Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Полтавській області (36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 53, ідентифікаційний код 08804689) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтава, 22030001; код отримувача за ЄДРПОУ 38019510; рахунок отримувача 31214206783002; банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019) 116 грн. 01 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 31.03.2014р.