Рішення

від 28.03.2014 по справі 912/442/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 рокуСправа № 912/442/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/442/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес", с. Дейманівка, Пирятинський район, Полтавська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Лева", м. Кіровоград

про стягнення 11 694,77 грн.

Представники сторін:

від позивача - Богомол І.О., довіреність № 02/2014 від 08.01.14;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 128/14 від 28.01.2014 року, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Лева" боргу в сумі 10669,00 грн. та пені в сумі 1 025,77 грн., а всього 11 694,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за дилерським договором поставки №ПД 433 від 28.08.2012 року, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині оплати за поставлений товар.

Представник позивача в судовому засіданні 28.03.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні присутній не був, відзив на позов не подав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01118010 від 20.03.2014 року, яке міститься в матеріалах справи.

Станом на час проведення судового засідання заяви та клопотання від товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Лева" до господарського суду не надходили.

Приписи ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності представника відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" (виробник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лева" (дилер) укладений дилерський договір поставки напівфабрикатів №ПД 433 (договір) (а.с. 15-19).

Відповідно до п. 1.1. договору предметом даного договору є співробітництво сторін щодо здійснення виробником комплексної та системної поставки дилеру за його замовленням продукції виробництва виробника (далі товар).

Згідно п. 1.3 договору, дилер зобов'язаний оплачувати вартість поставленого товару в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Розділом 2 договору визначено вартість товару, доставки та порядок здійснення розрахунків.

Відповідно до п. 2.1 договору, поставка товару здійснюється партіями на підставі замовлень, що надсилаються дилером виробнику у письмовому вигляді у порядку, передбаченому у п. 9.5 цього договору.

Так, п.п. 2.2., 2.4., 2.5. договору визначено, зокрема, що вартість поставленого товару включає в себе суму ПДВ, вартість упаковки та доставки до місця поставки. Загальна вартість кожної партії товару визначається у відповідному замовленні, виходячи з розрахунку кількості одиниць товару, що входять до складу партії та вартості одиниці товару конкретного виду. Оплата загальної вартості партії товару здійснюється дилером у готівковій чи безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок виробника суми грошових коштів у розмірі, визначеному у рахунку-фактурі, виставленому виробником, з відстрочкою платежу 21 календарний день з моменту поставки.

Зокрема, в п.п. 4.3, 4.4. та 4.6. договору сторони встановили, що виробник здійснює передачу товару дилеру разом із відповідними документами (видатковою накладною, рахунком). Прийом-передача товару здійснюється по кількості згідно із видатковою накладною уповноваженою особою дилера на підставі довіреності, яка після прийняття товару підписує відповідну видаткову накладну у двох примірниках, один з яких повертає представнику виробника з підписом та мокрою печаткою. Видаткова накладна є підтвердженням виконання виробником своїх обов'язків за цим договором. Дата отримання товару, що вказана у видатковій накладній, є моментом поставки.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року від дати підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1 договору) .

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу статей 173, 174, частини 1 статті 175 Господарського кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар в асортименті, кількості та по ціні, визначених у видаткових накладних, а саме: за №3645 від 05.09.2012 року на суму 8 397,00 грн. та за №3757 від 13.09.2012 року на суму 9 972,00 грн. Всього здійснено поставку товару на суму 18 369,00 грн. (а.с 22, 26). Вказане підтверджується також і наявними в матеріалах справи податковими накладними (а.с. 25, 27).

Факт одержання товару за накладними на загальну суму 18 369,00 грн. підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача та печаткою підприємства на них.

Пунктом 2.5 договору встановлено порядок оплати товару, так оплата загальної вартості партії товару здійснюється покупцем у готівкові чи безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника, визначений в ст. 10 цього договору, суми грошових коштів у розмірі визначеному у рахунку-фактурі, виставленому постачальником, з відстрочкою платежу 21 банківський день з моменту поставки.

Між тим, відповідач, у порушення умов укладеного договору, за товар, поставлений позивачем, розрахувався не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 10 669,00 грн.

Так, 27.11.2012 відповідач здійснив оплату товару на суму 1 200,00 грн., 29.11.2012 року - на суму 1300,00 грн., 19.12.2012 - на суму 1000,00 грн., 25.04.2013 року - на суму 3200,00 грн., 02.09.2013 року - на суму 500,00 грн. та 10.10.2013 року - на суму 500,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку (а.с. 28-38).

З метою врегулювання спору, ТОВ "Пирятинський делікатес" направив відповідачу претензію № 3501 від 03.07.2013 року, щодо погашення боргу ТОВ "Ласка-Лева".

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно визначення, наведеного в ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договором визначено, що покупець сплачує вартість товару з відстрочкою платежу 21 банківський день з моменту поставки, за умови підписання сторонами, їх уповноваженими особами, видаткової накладної, тобто строк виконання грошового зобов'язання відповідача перед позивачем сплив.

Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, відповідач не надав доказів оплати відповідної заборгованості, отже, не спростував шляхом надання відповідних доказів тверджень позивача про наявність заборгованості у сумі 10 669,00 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач, не виконавши в повному обсязі зобов'язання з оплати поставленого йому товару, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 10 669,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, умовами п.6.3. Договору сторони визначили, що у випадку прострочення оплати товару дилер сплачує виробникові штраф (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на території України.

Посилаючись на вказаний вище пункт Договору позивач просить стягнути пеню у сумі 1 025,77 грн. Періодами нарахування пені просить вважати: з 05.10.2012 по 27.11.2012 на суму 377,45 грн. та 20.12.2012 по 05.04.2013 на суму 647,72 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за грошовими зобов'язаннями розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зокрема частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд, користуючись своїм правом, здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку пені та дійшов висновку, що позивачем при здійсненні розрахунку не було враховано граничний строк нарахування пені, що передбачений ст. 232 Господарського кодексу України та при визначенні періоду нарахування пені неправильно вказано кількість днів прострочення, а саме вказано 50 днів, тоді як період з 05.10.2012 року по 27.11.2012 року містить 53 дні.

Таким чином, позивач має право на стягнення пені за такі періоди:

- 398,99 грн. за період з 05.10.2012 по 27.11.2012 року включно;

- 592,52 грн. за період з 20.12.2012 по 26.03.2013 року включно;

- 40,98 грн. за період з 27.03.2013 по 05.04.2013 року включно.

Однак, враховуючи те, що розмір нарахованої позивачем пені не перевищує розміру пені, відповідно до здійсненого господарським судом розрахунку та відповідає фактичним обставинам справи, а тому пеня, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1 025,77 грн.

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 10669,00 грн. та пені в сумі 1 025,77 грн., всього 11 694,77 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Лева" (25007, м.Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 215, ідентифікаційний код 37168475) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (37050, Полтавська область, Пирятинський район, с. Дейманівка, вул. Наглого Марка, 46, ідентифікаційний код 36313601) - 11 694, 77 грн., з якого 10 669,00 грн. основного боргу та 1 025,77 грн. пені, а також 1 827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірник рішення направити ТОВ "Ласка-Лева" за адресою: 25007, м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 215.

Повне рішення складено 01.04.2014 року.

Суддя В.В.Тимошевська