Рішення

від 27.03.2014 по справі 910/2016/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2016/14 27.03.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Галенергобудпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУД МОНТАЖ"

про стягнення 7 019,48 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Росипець Р.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Галенергобудпром" (надалі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУД МОНТАЖ" (надалі -відповідач) про стягнення 7 019,48 грн., з яких: 6 300,00 грн. - основного боргу, 471,21 грн. - пені, 35,97 грн. - інфляційних втрат, 212,30 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно договору №03-08/12 про надання послуг від 03.08.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.03.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників сторін та неналежне виконання ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи про місцезнаходження юридичної особи.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на 10.02.2014 р.) вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 03049, м. Київ, вул. Шовкуненка, буд. 4.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. та від 03.03.2014 р. судом направлено на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача, що підтверджується копією реєстру згрупованих поштових відправлень від 07.03.2014 р. (копія в матеріалах справи). При цьому, до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 10.02.2014 р. з відміткою «за закінченням терміну зберігання», щодо ухвали суду від 03.03.2014 р. - повідомлення про вручення поштового відправлення або конверти до суду не повернулись.

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду .

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.03.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУД МОНТАЖ" та Публічним акціонерним товариством "Галенергобудпром" було укладено договір №03-08/12 про надання послуг, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язався надати відповідачу послуги пов'язані з експлуатацією вантажопідіймального крану в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 2.1. договору, об'єм послуг визначається сторонами по факту їх надання відповідно до шляхових листів, виписаних відповідачем, по результатах кожного календарного місяця та фіксується в актах виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.5. договору, відповідач зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в підписаному обома сторонами акті виконаних робіт, протягом 10 днів з моменту підписання такого акту.

Пунктом 4.6. договору встановлено, що за недотримання строків сплати зазначених в п. 2.4. договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані, а відповідачем прийняті передбачені договором послуги на загальну суму 6 300,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №000000529 від 08.10.2012 р., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копія в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за виконані роботи не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 6 300,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 6 300,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 471,21 грн. - пені, 35,97 грн. - інфляційних втрат, 212,30 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №03-08/12 про надання послуг від 03.08.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав всі передбачені договором послуги на загальну суму 6 300,00 грн., які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по акту виконаних робіт №000000529 від 08.10.2012 р.

Однак відповідач оплати наданих позивачем послуг на суму 6 300,00 грн. не провів, доказів зворотного суду не надав.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п. 2.5. договору, обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги в розмірі 6 300,00 грн. виник з моменту підписання акту виконаних робіт та повинен бути виконаний до 19.10.2012 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №03-08/12 про надання послуг від 03.08.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 300,00 грн. основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 471,21 грн. - пені, 35,97 грн. - інфляційних втрат, 212,30 грн. - 3% річних.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат і 3% річних, та встановив, що в останньому допущено помилку у визначенні моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та періоду нарахування штрафних санкцій. За розрахунком суду, обґрунтованими визнається сума пені у розмірі 469,92 грн. за період з 19.10.2012 р. по 18.04.2013 р., 3% річних у сумі 212,30 грн. за період з 20.12.2012 р. по 03.02.2014 р., інфляційні збитки у розмірі 31,26 грн. за період з 21.12.2012 р. по 31.12.2013 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Галенергобудпром" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБУД МОНТАЖ" (03049, м. Київ, вул. Шовкуненка, буд. 4, ідентифікаційний код - 37889293), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Галенергобудпром" (82434, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Дуліби, вул. Заводська, 27, ідентифікаційний код - 00110191) 6 300 (шість тисяч триста) грн. 00 коп. - основного боргу, 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 92 коп. - пені, 212 (двісті дванадцять) грн. 30 коп. - 3% річних, 31 (тридцять одна) грн. 26 коп. - інфляційних втрат та 1 825 (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять) грн. 44 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 28.03.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.