Постанова

від 25.03.2014 по справі 810/1544/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року 810/1544/14

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 12 год. 10 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представників позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Сервісний центр вентиляції та кондиційнування повітря" до Державної податкової інспекції у м. Славутичі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Закрите акціонерне товариство "Сервісний центр вентиляції та кондиційнування повітря" з позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі ГУ Міндоходів у Київській області, в якому просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог): визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Славутич Київської області ГУ Міндоходів у Київській області №0000162200 від 18.06.2013р. та №0000152200 від 18.06.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення №0000162200 від 18.06.2013р. та №0000152200 від 18.06.2013р. прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права, є таким, що суперечать нормам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що висновки відповідача про порушення вимог Податкового кодексу України є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит. Як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про порушення ним податкового законодавства з підстав визнання нікчемними угод, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ НВП «Дніпромашбуд» на підставі аналізу Акту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська №790/225/30714555 від 08.08.2012 року .

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідачем позов не визнано, заперечення надано суду в письмовій формі. За поясненнями відповідача, позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» з підстав її безтоварності та нікчемності .

Таким чином, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду з'явились представники позивача Сальва В.О. та Нікішин Д.В.

У судовому засіданні представники позивача Сальва В.О. та Нікішин Д.В. уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, просили суд позов задовольнити, від відшкодування судових витрат відмовились.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 17 березня 2014 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача Назарук О.В. про розгляд справи в порядку письмового провадження та винесення рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вимог ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має права заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Закрите акціонерне товариство "Сервісний центр вентиляції та кондиційнування повітря" є юридичною особою, що зареєстроване 25.04.2000року Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №652894, Довідкою №45/2007р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та є платником податку на додану вартість, відповідно до Свідоцтва №100036553 від 20 квітня 2007 року.

Основними видами діяльності позивача за КФВ є : будівництво будівель, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, водопровідні. Каналізаційні та протипожежні роботи, виготовлення інших готових металевих виробів, діяльність у сфері інжинірингу, виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 28.05.2013 року по 29.05.2013 року , на підставі ст. 20, п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 , ст. 79, ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями та наказу від 27.05.2013 року за №125 ДПІ в м. Славутичі Київської області, відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Сервісний центр вентиляції та кондиціювання повітря» з питань правильності визначення. Повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» за період з 01.12.2011 року по 31.03.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м. Славутичі встановлено порушення п. 198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 25700,10 грн. в т.ч. за грудень 2011 року на суму 16443,96 грн., за березень 2012 року на суму 9256,14 грн. та п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на суму 4135,00 грн., в т.ч. за березень 2012 року на суму 4135,00 грн.

За результатами позапланової невиїзної перевірки 04.06.2013року складено Акт №143/22/3081323 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Закритого акціонерного товариства «Сервісний центр вентиляції та кондиціювання повітря» з питань правильності визначення. Повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» за період з 01.12.2011 року по 31.03.2012 року» (далі - Акт перевірки ).

Позивач, не погодившись з зазначеним Актом перевірки, подав заперечення від 10.06.2013 року за №1006/1-13, ДПІ у м. Славутич Київської області складено Висновок від 18.06.2013 року №642/10/22-0055 до заперечень на Акт перевірки, відповідно до якої висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі Акту перевірки від 04.06.2013 року №143/22/3081323 ДПІ у м. Славутичі ГУ Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 року №0000152200 про визначення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 4135 грн. та податкове повідомлення - рішення від 18.06.2013 року №0000162200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25700, 1 грн. - основного платежу та 6425, 03 грн. штрафної (фінансової) санкції (штрафу).

Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, 16.07.2013 року подав до Головного управління Міндоходів у Київській області скаргу №1607/1-13 на податкові повідомлення - рішення №0000162200 від 18.06.2013р. та №0000152200 від 18.06.2013р.

За результатами розгляду скарги, Головне управління Міндоходів у Київській області прийняло Рішення №808/10/10-36-10-01-206/609 від 16.09.2013року, яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення відповідача, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач, не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд їх скасувати, що і є предметом даного позову.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних обставин.

Щодо обґрунтування встановленого порушення позивачем по взаємовідносинах з ТОВ "НВП «Дніпромашбуд», відповідач вказав в Акті перевірки, що в ході перевірки було використано Акт ДПІ Ленінському районі м. Дніпропетровська №790/225/30714555 від 08.08.2012р «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НВП "Дніпромашбуд", щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011 року, березень 2011 року .

Вказаним Актом, встановлено, що в ході звірки було встановлено, що по ТОВ НВП "Дніпромашбуд", код 30714555, відсутній факт реального вчинення господарських операцій за грудень 2011 р., березень 2012р. , за юридичною адресою ТОВ НВП "Дніпромашбуд" директор відсутній, фактичне місце здійснення діяльності ТОВ НВП "Дніпромашбуд" встановити немає можливості.

Враховуючи Акт №790/225/30714555 від 08.08.2012р., в ході проведення позивача не встановлено факт реального вчинення господарських операцій за грудень 2011 року та березень 2012 року між ТОВ НВП "Дніпромашбуд" та позивачем. Крім того, відповідач зазначає, що Договори, укладені між ЗАТ "СЦВ та КП" ("Замовник") та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" ("Виконавець") є нікчемними.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про відсутність реальності правочинів, укладених між ЗАТ "СЦВ та КП" та ТОВ НВП "Дніпромашбуд", судом досліджено дане питання та встановлено наступне.

10.11.2011 року ЗАТ "СЦВ та КП" ("Замовник") та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" ("Виконавець") уклали Договір на виконання робіт №51, відповідно до умов якого "Замовник" доручає, а "Виконавець" приймає на себе виконання у повному обсязі на умовах, передбачених цим договором будівельно-монтажні роботи на об'єкті: ВП "АРС" Київська обл. м. Славутич вул. Ентузіастів. 7.

Позивачем від ТОВ НВП "Дніпромашбуд" була отримана податкова накладна від 27.12.2011 року №44 на загальну суму 46522,61 грн., в т.ч. ПДВ 7753,77 грн., яка була включена до податкового кредиту за грудень 2011 року в сумі - 7753,77 грн.

02.12.2011 року між ЗАТ "СЦВ та КП" ("Замовник") та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" ("Виконавець") було укладено Договір на виконання робіт , відповідно до умов якого, "Замовник" доручає, а "Виконавець" зобов'язується виконати за замовленням "Замовника", будівельно-монтажні роботи (монтаж повітропроводів для системи аспірації) згідно специфікації №1, (додаток №1 до цього договору), здати виконані роботи "Замовнику", ліквідувати недоробку і дефекти, що виявлені в ході приймання робіт або в період гарантійної експлуатації на об'єкті: Тютюновий цех ПрАТ «А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки".

Позивачем від ТОВ НВП "Дніпромашбуд" була отримана податкова накладна від 27.12.2011 року №41 на загальну суму 17100,00 грн., в т.ч. ПДВ 2850,00 грн., яка була включена до податкового кредиту за грудень 2011 року в сумі - 2850,00 грн.

20.12.2011 року між ЗАТ "СЦВ та КП" ("Замовник") та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" ("Виконавець") було укладено Договір на виконання робіт №62 , відповідно до умов якого, "Замовник" доручає, а "Виконавець" приймає на себе виконання у повному обсязі на умовах, передбачених цим договором робіт по капітальному ремонту та введення в експлуатацію витяжної вентиляційної системи приміщень лабораторії "Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології".

Позивачем від ТОВ НВП "Дніпромашбуд" була отримана податкова накладна від 27.12.2011 року №45 на загальну суму 35041,12 грн., в т.ч. ПДВ 5840,19 грн., яка була включена до податкового кредиту за грудень 2011 року в сумі 5840,19 грн.

12.01.2011 року між ЗАТ "СЦВ та КП" ("Замовник") та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" ("Виконавець") було укладено Договір на виконання робіт №6-12 відповідно до умов якого, "Замовник" доручає, а "Виконавець" приймає на себе виконання у повному обсязі на умовах, передбачених цим договором будівельно-монтажних робіт по косметичному офісного приміщення ПрАТ "Макет", що знаходиться за адресою: Київська обл. м. Славутич Московський кв- л, 12.

Позивачем від ТОВ НВП "Дніпромашбуд" була отримана податкова накладна від 27.03.2012 року №37 на загальну суму 24962,06 грн.. в т.ч. ПДВ 4160,34 грн., сума якого була включена до податкового кредиту за березень 2012 року - 4160,34 грн.

10.01.2012 року між ЗАТ "СЦВ та КП" ("Замовник") та ТОВ НВП "Дніпромашбуд" ("Виконавець") було укладено Договір на виконання робіт №4-12, відповідно до умов якого, "Замовник" доручає, а "Виконавець" приймає на себе виконання у повному обсязі на умовах, передбачених цим договором.

Позивачем від ТОВ НВП "Дніпромашбуд" була отримана податкова накладна від 16.03.2012 року №17 на загальну суму 55384,80 грн., в т.ч ПДВ - 9230, 80 грн. , яка була включена до податкового кредиту за березень 2012 року включено суму 9230,80 грн.

Розрахунки між сторонами зазначених договорів проведено у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень та банківськими виписками, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутня.

Як встановлено у судовому засідання Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Дніпромашбуд», було зареєстроване як юридичну особу 14.01.2000 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та 31 травня 2006 року отримало свідоцтво №04613289 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, 27 червня 2007 року ТОВ НВП «Дніпромашбуд» було отримано Ліцензію на будівельну діяльність Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, строк дії якої з 27 червня 2007 року по 27 червня 2012 року.

Доказів скасування реєстрації ТОВ НВП "Дніпромащбуд" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на момент здійснення зазначених вище господарських операцій відповідачем суду не надано.

На підтвердження факту виконання робіт по зазначеним вище договорам позивач надав суду: Картку рахунку: 631 , контрагент ТОВ НВП «Дніпромашбуд» за 01.12.2011 року -02.04.2012 року, Договір №2012/1-11 на надання послуг від 19 грудня 2011 року, Договірну ціну від 19 грудня 2011 року, Локальний кошторис №2-1-1 на Ремонт системи витяжної вентиляції Чорнобильський центр, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, Акт №1 прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, Акт №2 прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, Договір №62 від 20 грудня 2011 року, Договірна ціна від 20 грудня 2011 року, Локальний кошторис №2-1-1 на Ремонт системи витяжної вентиляції Чорнобильський центр від 20 грудня 2011 року , Локальний кошторис на Пусконаладку системи витяжної вентиляції Чорнобильський центр проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології від 19 грудня 2011 року, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року від 27.12.2011 року, Акт № 1 прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року від 27.11.2011 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року від 27.12.2011 року, Акт №2 прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року від 27.11.2011 року, податкову накладну №45 від 27.12.2011 року, платіжне доручення №197 від 27 грудня 2011 року, виписку по особовому рахунку за 27.12.2011 року, Договір підряду №0310/1-11/75-15-1-11-1934 на закупівлю робіт за державні кошти від 11.10.2011року, Договірну ціну по предмету закупівлі станом на 26 серпня 2011 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 30 грудня 2011 року, акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року від 30 грудня 2011 року, Договір №51 на виконання робіт від 10 листопада 2011 року, Договірна ціна на будівництво станом на 26 серпня 2011 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року від 27 грудня 2011 року, акт №1 приймання будівельних робіт за грудень 2011 року від 27.12.2011 року, Податкову накладну №44 від 27.12.2011 року , Платіжне доручення №198 від 27 грудня 2011 року, Договір №34/11 на проведення робіт з виготовлення та монтажу повітровідводів для систем аспірації в тютюновому цеху ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А. Т. - Прилуки» від 12 жовтня 2011 року, Додаток №1 до Договору №34/11 від 12.10.2011 року на проведення робіт по виготовленню та монтажу повітроводів для систем аспірації в тютюновому цеху ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки», акт №2012/2-11Договір на виконання робіт №57 від 02 грудня 2011 року , Додаток №1 до Договору №57 від 02.12.2011 року - специфікація №1, акт здачі -приймання виконаних робіт від 27.12.2011 року , податкова накладна №41 від 27.12.2011 року, платіжне доручення №199 від 27 грудня 2011 року, Договір №СЦВКП-2 на проведення монтажних робіт кабельних споруд міської інформаційної мережі від 04 січня 2012 року, Кошторис проведення монтажних робіт кабельних споруд міської інформаційної мережі, акт приймання -передачі виконаних робіт за Договором №СЦВКП -2 від 04 січня 2012 року, Договір №4-12 від 10 січня 2012 року, Кошторис проведення монтажних робіт кабельних споруд міської інформаційної мережі, акт №2/4-12 приймання-передачі виконаних робіт, Податкова накладна №17 від 16.03.2012 року , Платіжне доручення №247 від 16 березня 2012 року, Виписку за особовим рахунком за 16.03.2012 року, Договір №1001/1-12 від 10 січня 2012 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2012 року, від 31 березня 2012 року. акт №1 прийому виконаних будівельних робіт за березень 2012 року від 31 березня 2012 року, Договір №6-12 від 12 січня 2012 року, Договірна ціна на будівництво станом на 22 березня 2012 року, Локальний кошторис №2-1-1 станом на 22 березня 2012 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2012 року від 27.03.2012 року, акт 31 прийому виконаних будівельних робіт від 27 березня 2012 року, податкова накладна №37 від 27.03.2012 року , Платіжне доручення №257 від 2 квітня 2012 року, Платіжне доручення №254 від 27 березня 2012 року, виписку за особовим рахунком за 27 березня 2012 року, виписка за особовим рахунком за 02.04.2012 року.

Копії зазначених первинних бухгалтерських документів, які підтверджують реальність зазначених господарських операцій між позивачем та його контрагентом, які були досліджені і податковим органом при проведенні перевірки, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначене положення відображає один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин - принцип свободи договору.

У відповідності до приписів статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що укладені позивачем та ТОВ НВП «Дніпромашбуд " правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, а факт господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо правового врегулювання відносин визначення платником податкового кредиту з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України .

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем надано суду всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо отримання робіт. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані вище первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Надані представниками позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ НВП « Дніпромашбуд».

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про відсутність реальності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ НВП «Дніпромашбуд» , суд вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Таким чином, на момент укладання правочинів та їх виконання позивачем та його контрагентом ТОВ НВП «Дніпромашбуд», було дотримано усіх вимог чинного законодавства.

Слід відмітити, що податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України, вбачається висновок, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії первинних бухгалтерських документів, які дають змогу вважати про реальність здійснення господарської діяльності позивача та його контрагента.

Відтак, у ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання належних та допустимих доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за вказаними договорами.

Згідно первинних бухгалтерських документів та податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди, що відображено у податкових деклараціях.

Крім того, зі змісту Акта перевірки, слідує, що договори укладені позивачем з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» за результатами господарських операцій, по яким позивачем було сформовано податковий кредит та сформовано бюджетне відшкодування - відповідач вважає такими, що укладено без мети настання реальних наслідків, протиправними та нікчемними.

За умов відсутності доказів чи вказівки на такі докази вчинення позивачем правопорушення у сфері саме податкових правовідносин, застосування санкцій податкового законодавства у вигляді донарахування податкових зобов'язань та штрафу є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Необхідно зазначити, що в даній адміністративній справі, відповідачем, який стверджує про фактичне невиконання договорів, повинно бути надано належні докази на підтвердження неможливості виконання сторонами умов договорів, недостовірності інформації, відображеної у первинних документах бухгалтерського обліку.

Разом з тим, позиція відповідача ґрунтуються лише на безпідставних твердженнях та припущеннях, що договори, укладені позивачем з контрагентом - ТОВ НВП «Дніпромашбуд» за результатами господарських операцій по яким позивачем було сформовано податкових кредит та бюджетне відшкодування з ПДВ відповідач вважає такими, що укладено без мети настання реальних наслідків, протиправним та нікчемним.

Причому зазначені припущення відповідача не підтверджені чинними рішеннями суду.

В обґрунтування зазначеного відповідач посилається на Акт іншого податкового органу, який не мають жодного відношення до предмету перевірки позивача.

Відсутні жодні посилання на вироки суду, якими було б встановлено, що контрагент позивача був зареєстрований в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України, що товари (роботи, послуги) від вказаного контрагента іншим особам фактично не передавались, а документи фінансово-господарської діяльності складались не уповноваженими на те особами.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності контрагентів його контрагентів (по ланцюгу постачання), що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження господарських операцій, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо дій цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для донарахування сум податкового зобов'язання позивачеві. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України. Тобто, фактично позивачу у вину поставлено неправомірну господарську діяльність його контрагента.

Крім того, судом враховано, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року у справі №2а/0470/12814/14 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС по проведенню зустрічної звірки ТОВ НВП «Дніпромашбуд» щодо відносин з контрагентами за грудень 2011 року та березень 2012 року, що оформлена Довідкою від 08.08.2012 року №790/225/3071455.

Судом, також враховано при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом було запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

При розгляді даної справи належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди та доказів того, що безпосередній контрагент позивача не здійснює господарську діяльність, правочини укладені без мети настання реальних результатів, відповідачем суду не надано.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийнято оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, оскільки судом встановлено правомірність формування податкового кредиту, виходячи з реальності укладених правочинів, а, отже, доводи відповідача про заниження податку на подану вартість і нарахування за такі порушення штрафних санкції є необґрунтованими.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Від відшкодування судових витрат представник позивача відмовився.

Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Сервісний центр вентиляції та кондиційнування повітря" до Державної податкової інспекції у м. Славутичі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Славутич Київської області ГУ Міндоходів у Київській області №0000162200 від 18.06.2013р. та №0000152200 від 18.06.2013р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 31 березня 2014 р.