Рішення

від 24.02.2014 по справі 683/3778/13-ц

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/3778/13-ц

2/683/198/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

з участю

представника позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_2 до Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

встановив:

В грудні 2013 року ОСОБА_2 пред'явила позов до Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 3,17 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Сербинівської сільської ради с. Йосипівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 756030, виданого Сербинівською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області 21 березня 2003 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона являється єдиною спадкоємицею по заповіту до майна померлої матері. Через допущено помилку в Державному акті при зазначені місця розташування земельної ділянки, а саме: в правовстановлюючому документі вказано, що земельна ділянка розташована на території Сербинівської сільської ради с. Йосипівка Старокостянтинівського району, тоді як згідно витягу з Державного земельного кадастру та її фактичного знаходження - земля розташована за межами населеного пункту на території Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району. З підстав неточності в зазначенні місця розташування земельної ділянки приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - в оформленні спадщини на землю.

Представник позивачки в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в позовній заяві в обґрунтування заявлених позовних вимог та просила задовольнити позов.

Представник відповідача, який про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Протокольною ухвалою від 18 лютого 2014 року суд постановив розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивачки та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків про наступне.

Згідно положень ст. ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст. 1233 ЦК України заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своє смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Громада Любарського району Житомирської області, місце державної реєстрації: виконавчий комітет Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, про що складено відповідний запис № 37 згідно даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області 05 листопада 2012 року.

ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося і, взагалі все те, що буде належатиме їй на день смерті і, на що вона матиме право заповіла своїй дочці - позивачці ОСОБА_2, про що склала заповіт, посвідчений Громадською сільською радою Любарського району Житомирської області 30 жовтня 2012 року за р. № 141, який відповідно довідки виконавчого комітету Громадської сільської ради Любарського району Житомирської області від 30 січня 2014 року за № 32 не скасовувався і не змінювався. Також згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 33234537, виданої ОСОБА_4, приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу 11 лютого 2013 року є чинним.

Зі змісту довідки виконавчого комітету Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району від 26 листопада 2013 року за № 1261 року ОСОБА_3 була зареєстрована та постійно проживала одна на день смерті в с. Йосипівка Старокостянтинівського району.

Позивачка в межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, юридично прийняла спадщину, шляхом подання 11 лютого 2013 року за № 29 відповідної заяви до приватного нотаріуса Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України. На підставі її заяви була заведена спадкова справа № 10/2013 року до майна померлої (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 33234735, виданий приватним нотаріусом ОСОБА_4 11 лютого 2013 року). Зі змісту копій матеріалів даної спадкової справи, направлених суду приватним нотаріусом 13 лютого 2013 року за № 31/01-16, вбачається, що позивачка єдина подала заяву про прийняття спадщини. Позивачці вже видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дві інші земельні ділянки та домоволодіння спадкодавця.

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшла земельна ділянка площею 3,17 га., за кадастровим номером 6824288000:05:020:0087, в межах згідно з планом (опис меж: від А до Б землі спільного користування; від Б до В землі ОСОБА_5; від В до Г землі ОСОБА_6; від Г до Д землі ОСОБА_7; від Д до А землі ОСОБА_8) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Серинівської сільської ради с. Йосипівка Старокостянтинівського району. Земельна ділянка на праві приватної власності належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 756030, виданого Сербинівською сільською радою Старокостянтинівського району 21 березня 2003 року на підставі рішення Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району за № 4 від 25 лютого 2003 року. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 370.

Постановою приватного нотаріуса Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 від 28 листопада 2013 за № 505/02-31 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на заявлену земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 в зв'язку з тим, що в вищевказаному Державному акті розташування земельної ділянки зазначено на території Сербинівської сільської ради с. Йосипівка Старокостянтинівського району, тоді як згідно витягу з Державного земельного кадастру вказано місце її розташування - Сербинівська сільська рада Старокостянтинівського району (за межами населеного пункту).

Відповідно до роз'ясень в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування" за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так, в Державному акті на право приватної власності на землю серії Р1 № 756030, виданого Сербинівською сільською радою Старокостянтинівського району 21 березня 2003 року, місце розташування даної земельної ділянки помилково зазначено: с. Йосипівка Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Фактичне та юридичне місце розташування спадкової земельної ділянки: Сербинівська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області, що підтверджується даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6800767872013 від 26 листопада 2013 року, інформаційної довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої управлінням Держземагенства у Старокостянтинівському районі від 26 листопада 2013 року.

Зі змісту п. п. 4.1, 4.2, 4.4 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів за № 325 від 22 червня 2009 року слідує, що виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається. У разі виявлення орфографічних або технічних помилок на стадії заповнення, підписання та реєстрації бланка такий комплект бланків вважається зіпсованим і землевласнику (землекористувачу) за його заявою (клопотанням) видається новий державний акт.

У відповідності до роз'ясень в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування" за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Зі змісту даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо заявленої позивачкою земельної ділянки за № 17315637 від 04 лютого 2014 року відсутні відомості про обмеження в її використанні, а також відсутні відомості про обмеження щодо спадкодавця ОСОБА_3 (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 17310733 від 04 лютого 2014 року).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Проаналізувавши зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що спадкодавець ОСОБА_3 за свого життя набула право власності на вищевказану земельну ділянку відповідно до закону і зареєструвала своє право власності у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності чи право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Приймаючи до уваги те, що позивачка є її спадкоємцем за заповітом та прийняла спадщину, однак не може оформити право власності на вказане спадкове майно у зв'язку з невірним зазначенням місця розташування земельної ділянки в правовстановлюючому документі, а також не може в адміністративному порядку звернутися для усунення даних помилок, так як не являється ні власником, ні законним користувачем земельної ділянки в розумінні ст. 125 ЗК України, тому права позивачки ОСОБА_3 підлягають захисту, а наявність помилки не може бути підставою відмови у захисті права позивачки.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 53, 59, 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ч. 1 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 16, ст. 328, ст. 1216, ст. 1217, ст. 1218, ч. 1 ст. 1225, ст. 1241, ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 , ч. 1 ст. 1270, ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування", п. п. 4.1, 4.2, 4.4 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів за № 325 від 22 червня 2009 року,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку площею 3,17 га, за кадастровим номером 6824288000:05:020:0087 в межах згідно з планом (опис меж: від А до Б землі спільного користування; від Б до В землі ОСОБА_5; від В до Г землі ОСОБА_6; від Г до Д землі ОСОБА_7; від Д до А землі ОСОБА_8) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 756030, виданого Сербинівською сільською радою Старокостянтинівського району Хмельницької області 21 березня 2003 року на підставі рішення Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області за № 4 від 25 лютого 2003 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 370.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницького області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня ухвалення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя