Рішення

від 27.03.2014 по справі 911/456/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2014 р. Справа № 911/456/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Продукт», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна», м. Біла Церква про стягнення 4 936,87 грн., за участю представників:

позивача:Юрга К.В., довіреність № б/н від 03.01.2014 року; відповідача:Скепко А.В., директор;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 4 714,10 грн. основного боргу, 164,59 грн. пені, 58.18 грн. 3% річних, а загалом 4 936,87 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 49/К від 30.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.02.2014 року.

Ухвалами господарського суду Київської області від 27.02.2014 року та 13.03.2014 року розгляд справи було відкладено відповідно на 13.03.2014 року та 27.03.2014 року.

26.03.2014 року через канцелярію суду позивач надав письмові пояснення у справі, в яких повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу, та просив припинити провадження у справі у цій частині.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер-Продукт» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дюна» (покупець) було укладено договір поставки № 49/К, за умовами якого продавець зобов'язується поставляти покупцю продукти харчування, надалі «товар», партіями у відповідності з письмовими заявками останнього, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата здійснюється в гривнях України шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника або внесенням готівки в касу останнього.

Пунктом 6.2 договору сторони встановили порядок оплати, а саме протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару.

На виконання умов договору позивач у період з вересня 2013 року по жовтень 2013 року поставив відповідачу товар на загальну суму 4 961,31 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 4 961,31 грн. розрахувався частково, і мав заборгованість перед останнім у сумі 4 714,10 грн.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 4 714,10 грн. боргу, що підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку з рахунку позивача, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки відповідачу товару, а відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару, а остаточний розрахунок здійснив з простроченням.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за поставлений у період з вересня 2013 року по жовтень 2013 року товар, суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору. Судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 58,18 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 9.3 договору у випадку затримки будь-яких платежів по даному договору покупець сплачує пеню за кожен день затримки розрахунку, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 164,59 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 164,59 грн., яку нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 55/2, код 32142834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Продукт» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 35-а, код 37500728) 164 (сто шістдесят чотири) грн. 59 коп. пені, 58 (п'ятдесят вісім) грн. 18 коп. 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4 714,10 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 31.03.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак