Постанова

від 01.04.2014 по справі 913/232/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.03.2014 справа №913/232/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Агапова О.Л., Кододова О.В. від позивачаЛисенко С.І від відповідачане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2013 року у справі№ 913/232/13-г (суддя Корнієнко В.В.) за позовомПрокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради м. Луганськ до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует» м. Луганськ пропро внесення змін до договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 22.07.2005р., державна реєстрація від 14.09.2005р. № 040540200402.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.03.2013р. позов задоволено повністю, а саме: до договору оренди землі від 22.07.2005р. внесені наступні зміни:

- доповнити пункт 5 договору новим абзацом наступного змісту: "На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі від 22.07.2005, державна реєстрація від 14.09.2005 № 040540200402, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 1322390 (один мільйон триста двадцять дві тисячі триста дев'яносто) грн. 72 коп.";

- викласти пункт 9 договору в наступній редакції: "9. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3";

- доповнити пп. 9.1. п.9 договору новим абзацом наступного змісту: "На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі від 22.07.2005, державна реєстрація від 14.09.2005 № 040540200402, зі змінами до нього, розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає 39671 (тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 72 коп.".

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з їх обґрунтованості та доведеності.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2013р. скасувати, провадження по справі припинити.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що суд першої інстанції здійснив розгляд справи з порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що відповідно до умов договору оренди землі від 22.07.2005 (державна реєстрація від 14.09.2005 року № 040540200402) орендодавець передав земельну ділянку відповідачу під благоустрій прилеглої території, при цьому повинен був нараховувати коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф у розмірі 0,5.

Однак, при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосовується функціональний коефіцієнт 2,5 (землі комерційного використання) замість законного коефіцієнту 0,5.

Ухвалою від 26.04.2013 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від18.06.2013 року апеляційне провадження у справі № 913/232/13-г зупинено у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи № 812/4584/13-а Луганським окружним адміністративним судом та набранням чинності відповідним судовим рішенням.

Ухвалою від 07.02.2014р. провадження у справі було поновлено.

Розпорядженням № 04-08/206/14 від 14.01.2014 року для повторного розгляду апеляційної скарги, сформовано колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя-доповідач: Мартюхіна Н.О., судді: Агапов О.Л., Кододова О.В.

24.03.2014 року через канцелярію суду від представника Луганської міської ради надійшли пояснення, в яких він просить в задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует», м. Луганськ відмовити в повному обсязі у зв'язку з необґрунтованість та безпідставністю.

У судовому засіданні 26.03.2014 року прокурор заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а оскаржувальне рішення без змін.

Представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2005р. між Луганською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует» (орендар) був укладений договір оренди землі (далі за текстом - договір), згідно п.п.1, 2 якого орендодавець на підставі рішення Луганської міської ради від 19.04.2005р. № 32/284 передав орендареві в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1624га (у тому числі: 0,1307 - під проїздами, проходами та майданчиками, 0,0137 - під земельними насадженнями), яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтська (біля будинку № 73), під благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт).

Вказаний договір зареєстрований, про що в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Жовтневого району м.Луганська вчинено запис від 14.09.2005р. за № 040540200402.

В пункті 8 договору передбачено, що його укладено терміном до 19.04.2054р.

В пункті 5 договору сторони узгодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 250245,41грн.

Згідно пункту 9 договору, розмір орендної плати дорівнює розміру земельного податку (річного) збільшеного на коефіцієнт 2,5. Річна орендна плата сплачується на підставі довідки, яка видається Управлінням Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин.

Як встановлено місцевим господарським судом, з метою приведення вказаного договору у відповідність до діючого законодавство (законодавчо збільшено розмір орендної плати) Луганська міська рада в листі від 05.11.2012р. № 01/03-13/6650/0/2-12, до якого було додано примірник проекту договору про внесення змін до договору оренди землі, звернулась до орендаря з пропозицією внести зміни до договору оренди землі, зокрема:

- про доповнення пункту 5 договору новим абзацом наступного змісту: "На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі від 22.07.2005, державна реєстрація від 14.09.2005 № 040540200402, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 1322390 (один мільйон триста двадцять дві тисячі триста дев'яносто) грн. 72 коп.";

- про викладення пункту 9 договору в наступній редакції: "9. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3";

- про доповнення пп. 9.1. п. 9 договору новим абзацом наступного змісту: "На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди землі від 22.07.2005, державна реєстрація від 14.09.2005 № 040540200402, зі змінами до нього, розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає 39671 (тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 72 коп.".

Проте, орендар в листі від 28.11.12р. № 99 відмовив орендодавцеві у внесенні змін до зазначеного договору оренди землі, у зв'язку з чим останній звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначено вище, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі. Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не погоджується з внесеними змінами. В обґрунтування апеляційних вимог заявник посилається, по-перше, на те, що судом не прийняті до уваги докази, які мають суттєве значення для вирішення справи, а саме: постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 17.07.2009р. по справі № 2а-2862/2009; по-друге, на те, що за умовами договору земельна ділянка передана під благоустрій прилеглої території, а тому повинен враховуватись коефіцієнт, який характеризує функціональне її використання, у розмірі 0,5.

За результатами апеляційного перегляду матеріалів справи колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендною землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Тотожні положення закріплені і в договорі оренди землі в пункті 31, згідно якого зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Аналогічні норми передбачені в ч.4 ст.188 Господарського кодексу України, в якій визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 ЦК України).

Згідно ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

За умовами договору (пункт 13), розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами: - в інших випадках, передбачених законом.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно п.1 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Оскільки умови укладеного між сторонами договору визначали розмір орендної плати в меншому розмірі ніж встановлено чинним законодавством, висновок місцевого господарського суду щодо обґрунтованості викладення пункту 9 договору у новій редакції ("9. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3") є правомірним.

Відповідно до витягу Головного Управління Держземагенства у Луганській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.01.2013 року згідно до якої вказаний коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки ТОВ «Луганська фірма «Силует» складає 2,5.

Вищезазначена нормативно грошова оцінка оскаржувалась ТОВ «Луганська фірма «Силует» в Луганському окружному адміністративного суді.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 року у задоволені адміністративного позову ТОВ «Луганська фірма «Силует» до Головного Управління Держземагенства у Луганській області про визнання протиправним та скасування Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.01.2013 року відмовлено повністю.

Отже, виходячи з розміру нової нормативної грошової оцінки орендованої ТОВ «Луганська фірма «Силует» земельної ділянки, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо змін до пункту 5 та доповнення пункту 9 підпунктом 9.1.

Посилання скаржника щодо необхідності застосування у даному випадку коефіцієнту, який характеризує функціональне використання орендованої ним земельної ділянки, а саме у розмірі 0,5, з посиланням на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 17.07.2009р. по справі № 2а-2862/2009, колегією суддів до уваги не приймаються, виходячи з наступного:

Як зазначалось вище, за умовами договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

При укладенні договору оренди землі в пункті 9 було визначено, що розмір орендної плати дорівнює розміру земельного податку (річного) збільшеного на коефіцієнт 2,5. Договір підписаний сторонами без заперечень та зауважень.

Місцевий господарський суд вірно зауважив, що згідно положень Закону України "Про оцінку земель" належним і допустимим доказом розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який видається органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (на дату пред'явлення позову це було управління Держкомзему у м. Луганськ).

Як вбачається з тексту постанови Ленінського районного суду м.Луганська від 17.07.2009р. по справі № 2а-2862/2009, предметом розгляду були вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует» щодо оскарження дій Управління нерухомим майном Луганської міської ради стосовно видачі даних для розрахунку орендної плати на 2008 та 2009 роки.

Отже, зважаючи на те, що позовна заява Луганської міської ради про внесення змін до договору подана у 2013р., вищевказана постанова, що стосується даних для розрахунку орендної плати на 2008 та 2009 роки, не приймається колегією суддів як доказ застосування невірного коефіцієнту при розрахунку розміру орендної плати.

Доказів того, що сторонами вносились будь-які зміни до договору оренди землі в частині визначення іншого коефіцієнту замість 2,5, на який при розрахунку збільшується розмір орендної плати, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналогічні положення містяться в ч.5 ст.188 Господарського кодексу України.

З цього вбачається, що зазначені зміни для сторін набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду та підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Луганської області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом повно встановлені обставини, що мають значення для справи, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого висновки суду, викладені в оспорюваному рішенні, відповідають обставинам справи, у зв'язку чим рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2013р. у справі № 905/232/13-г не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська фірма «Силует», м.Луганськ - залишити без задоволення,

Рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2013р. у справі № 913/232/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

О.Л. Кододова