Рішення

від 26.03.2014 по справі 915/210/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Справа № 915/210/14

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дроботун Л.Ю.,

представника позивача: Плакушко О.С. - дов. №09/38 від 14.10.2013,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»

(54002, м.Миколаїв , вул.Заводська, 23/14),

до відповідача : Державного закладу «Миколаївська портова санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України

(54002, м.Миколаїв , вул.Заводська, 25),

про : стягнення 2537,65 грн. по Договору про спільні використання технологічних мереж №10-р від 24.01.2012, з яких: 2235,48 грн. основного боргу та 302,21 грн. пені,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного закладу «Миколаївська портова санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України заборгованість за договором №10-р про спільне використання технологічних електричних мереж від 24.01.2012 в сумі 2235,48 грн. та пеню у сумі 302,21 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №10-р від 24.01.2012, відповідач не розрахувався за використання технологічних електричних мереж власника мереж та за електрозабезпечення. Станом на день подання позову заборгованість відповідачем частково не сплачена та становить 2235,48 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору, позивачем також нарахована пеня.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений ухвалою суду від 20.02.2014 та 13.03.2014, що підтверджується відмітками на поштових повідомленнях (а.с.23,40).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 26.03.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

24.01.2012 між Державним підприємством «Миколаївський морський торговельний порт», (надалі - власник мереж) та Державним закладом «Миколаївська портова санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України (надалі - користувач) було укладено договір №10-Р на спільне використання технологічних електричних мереж а.с.(9-11) (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, власник мереж зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених користувачу до використання, а користувач - своєчасно сплачувати за використання технологічних електричних мереж та отримані послуги по електрозабезпеченню, в тому числі за перетікання реактивної електричної енергії.

Згідно п.п.4.2, 4.3. Договору, до 1-го числа кожного місяця, наступного за звітним користувач зобов'язується підписувати приймально-здавальні акти, що оформлені власником мереж, а до 20-го числа кожного місяця, наступного за звітним здійснювати оплату за використання технологічних електричних мереж власника мереж, а також за електрозабезпечення за розрахунковий період згідно приладів обліку користувача .

Розрахунок плати на використання технологічних електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з Додатком № 2 «Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат власника мереж на передачу електричної енергії».

Надання позивачем та отримання відповідачем послуг служби інформаційних систем, відповідно умов договору підтверджується приймально-здавальними актами №62973 від 31.12.2012 та №63200 від 31.01.2013 (а.с.18).

Державним підприємством «Миколаївський морський торговельний порт» на адресу Державного закладу «Миколаївська портова санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України на підставі підписаних відповідачем приймально-здавальних актів було виставлено рахунки за електрозабезпечення на загальну суму 5725,90 грн.(№73080142 від 31.12.2012 на суму 3669, 41 грн. та № 03370142 від 31.01.2013 на суму 2056,49 грн.) (а.с.17,19).

Позивач зазначає, що вищевказані рахунки відповідачем сплачено частково в сумі 3490,42 грн., а заборгованість відповідача станом на дату подання позову становила 2235, 48 грн.

Позивачем 25.12.2013 на адресу відповідача була направлена претензія № 2416 про сплату вищезазначеної заборгованості, проте відповідач відповіді не надав, залишок заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.526,530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у відповідний термін, згідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 2235,48 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 8.2.1 Договору, передбачено що за внесення платежів, передбачених п.4.2 цього Договору, з порушенням терміну, з користувача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочення, до повної сплати заборгованості.

Згідно розрахунку позовних вимог, позивач нарахував та просить суд стягнути пеню в розмірі 302,21 грн., за період з 21.01.2013 по 10.02.2014, розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог закону та договору та підлягає задоволенню.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем зобов'язань, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного закладу «Миколаївська портова санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, 54002, м.Миколаїв , вул.Заводська, 25 (р/р 35222001000240 в ГУ ДКУ Миколаївської області, МФО 826013, ідентифікаційний код 23621503) на користь Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт», 54002, м.Миколаїв , вул.Заводська, 23/14 (р/р 26007962501311 в ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851, ЄДРПОУ 01125608) 2235,48 грн. заборгованості по Договору про спільні використання технологічних мереж №10-р від 24.01.2012, 302,21 грн. пені та 1827,0 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.В.Мавродієва

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 31 березня 2014 року.