Постанова

від 01.06.2009 по справі 2-а-6842/09/ 2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

u

ХЕРСОНСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027,

м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

  01 червня 2009 р.     год. 

хв.

Справа №

2-а-6842/09/2170                                         Кат.

2.11.1   

Херсонський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого

судді: Кравченко К.В.,

при

секретарі:  Сорочинська О.В.,    

розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 товариства з обмеженою відповідальністю фірма

Мото-Континент

до  Державної податкової інспекції у м.Херсоні,

головного управління Державного казначейства України в Херсонській області  

про визнання

нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного

відшкодування,

встановив:

 Товариство з обмеженою відповідальністю

Мото-Континент(надалі-позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом,

в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної

податкової інспекції у м. Херсоні (надалі-відповідач-1) №0000852301/0 від

02.03.2009р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на

додану вартість на суму 896960 грн., а також просить стягнути на свою користь

вказану суму бюджетного відшкодування з Державного бюджету України.

В

обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його засновником  -ВАТ Електромашздійснений внесок до

статутного фонду позивача у вигляді об'єкту нерухомості вартістю 5381760 грн.,

в т.ч. ПДВ 896 960 грн.. Вказана сума податку на додану вартість була включена

позивачем до складу податкового кредиту листопада 2008 року на підставі

податкової накладної ВАТ Електромаш, оскільки така операція є об'єктом

оподаткування податком на додану вартість. За даними податкової декларації за

листопад 2008р. зазначена сума ПДВ була віднесена до складу податкового кредиту

грудня 2008р. і на підставі п.п.7.7.2 Закону 

України  "Про податок  на 

додану  вартість" №168/97-ВР

обґрунтовано включена до бюджетного відшкодування. Вважає зменшення

відповідачем бюджетного відшкодування за грудень 2008 року  на суму 896 960 грн. безпідставним.

Відповідач-1

надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказує на те,

що позивач безпідставно заявив  896 960

грн. ПДВ до відшкодування з державного бюджету за грудень 2008 року, оскільки

дана сума ПДВ не була фактично оплачена позивачем постачальникам товарів

(послуг) у попередньому податковому періоді. Зазначає, що для визначення суми

бюджетного відшкодування мають значення не всі суми ПДВ, оплачені

позивачем  постачальникам у певному

податковому періоді, а лише суми оплат ПДВ податкового кредиту попереднього

податкового періоду. Вказує на відсутність підстав для стягнення спірної суми

ПДВ з державного бюджету, оскільки орган державного казначейства призупиняє

процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного

рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.  

Представники

позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у

позовній заяві.

Представники

відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав,

викладених у заперечення  на позовну

заяву.

Представник

головного управління Державного казначейства України в Херсонській області

(надалі -відповідач-2) надав суду письмові пояснення, в яких просив прийняти

законне та обґрунтоване рішення.

Суд,

заслухавши пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи та

дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Спірне

податкове повідомлення рішення прийняте на підставі акту про результати

позапланової виїзної  перевірки позивача

з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на

додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008 року від 23.02.2009р.

№ 763/23-2/33391100.

В акті

перевірки зазначено, що у листопаді 2008 року позивачем до складу

податкового  кредиту включено суму ПДВ на

підставі податкової накладної від 29.12.2006р. №47 на отримання від ВАТ

Електромашнедобудованого корпусу №5 літ. Г, розташованого у м.Херсоні по

вул..Ушакова, 57 на загальну суму 5381760 грн. в т.ч. ПДВ 896 960 грн.. Даний

об'єкт є внеском до статутного фонду позивача. Вказана сума ПДВ заявлена

позивачем до бюджетного відшкодування за грудень 2008 року в порушення

пп..7.2.1. пп..7.2.3. п.7.2 пп.7.4.1. пп..7.4.5.п7.4 пп.7.7.1. пп..7.7.2.

п.7.7. ст..7 Закону України  від

03.04.1997р. № 168/97-ВР Про податок на додану вартість.

    Такий висновок відповідача суд вважає

помилковим виходячи з наступного.    

Відповідно

до Закону України Про податок на додану вартістьпозивач є платником податку на

додану вартість з місячним податковим періодом нарахування та сплати цього

податку.  

Виконуючи

свій обов'язок як платника податків, позивач надав відповідачеві податкову

декларації з ПДВ за листопад та грудень 2008 року у строки, зазначені діючим

законодавством.

При складані

декларації за листопад 2008 року до складу податкового кредиту було включено

суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної  ВАТ Електромашвід 29.12.2006р. № 47, виданої

за результатами передачі до статутного фонду позивача внеску у вигляді об'єкту

нерухомості вартістю 5381760 грн., в т.ч. ПДВ 896 960 грн..

Обґрунтованість

та правильність виписки вказаної податкової накладної не оспорюється  відповідачем, і ці дії вчинені  у відповідності з законодавством.

Законом

України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ 

встановлено 1095 денний термін для визначення податкових зобов'язань

платником податків та податковим органом, а тому протягом цього терміну позивач

мав право внести зміни до самостійно узгоджених податкових зобов'язань з

податків та зборів.

При включені

до податкового кредиту листопада 2008 року податку на додану вартість на

підставі податкової накладної від 29.12.2006р. позивач  витримав встановлені законодавством терміни,

отже мав право на проведення коригування своїх зобов'язань з ПДВ за листопад

2008 року.

Порядок

оподаткування ПДВ операцій при формуванні 

статутного фонду  підприємства до

31 березня 2005 року регламентувався першим абзацом підпункту 3.2.8 пункту 3.2

статті 3  Закону  № 168/97-ВР, 

відповідно до якого операції з передачі основних фондів як внеску до

статутного фонду юридичної  особи для

формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані  нею 

корпоративні  права,  у 

тому  числі  при ввезенні 

основних   фондів  на 

митну  територію  України 

(крім підакцизних товарів) або їх вивезенні  за 

межі  митної  території України не були об'єктом

оподаткування ПДВ.

Законом  України 

від  25.03.2005  року  N  2505-IV ( 2505-15 ) "Про внесення змін

до Закону  України  "Про 

Державний бюджет  України  на 

2005  рік та деяких інших

законодавчих актів" зазначену норму 

підпункту  3.2.8  пункту 

3.2  статті 3 Закону України

"Про податок на додану вартість" скасовано.

 Під терміном "основні фонди" слід

розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для

використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який

перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних

цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у

зв'язку з фізичним або моральним зносом. (п.8.2.1 Закону України Про

оподаткування прибутку підприємств).

Таким чином

передача ВАТ Електромашдо статутного фонду позивача внеску у вигляді об'єкту

нерухомості є  об'єктом оподаткування

ПДВ.

За змістом

ст.7 Закону №168/97-ВР право платника на податковий кредит виникає з дати

списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг),  або з дати отримання

податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів

(робіт, послуг).  

Виходячи з

викладеного, можливо зробити висновок, що позивач мав право на включення до

складу податкового кредиту листопада 2008 року 

896 960 грн. на підставі податкової накладної від 29.12.2006р. № 47, і

правомірність цих дій відповідачем не оспорюється.

Порядок

визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, встановлений

п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Згідно

п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті

(перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як

різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та

сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному

значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума

враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за

попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого

відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу

податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом

7.7.2 п.7.7 вказаної статті закону (в редакції чинній на час виникнення спірних

відносин) передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума,

розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у

попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б)

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до

складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За поданою

декларацією за листопад 2008 року від'ємне значення з ПДВ поточного податкового

періоду склало 897036 грн.

За

результатами  декларації з ПДВ за

грудень  2008 року позивач мав від'ємне

значення об'єкту оподаткування у сумі 11058 грн. у зв'язку з проведенням

експортних операцій з продажу товарів.

Згідно  до поданого розрахунку бюджетного

відшкодування за грудень 2008 року позивачем задеклароване бюджетне

відшкодування на рахунок у банку у сумі 896960 грн.  

Твердженням

відповідача-1 про те, що відсутність факту оплати позивачем у попередньому

поданому періоді вартості отриманого від ВАТ Електромашоб'єкту  нерухомості в сумі 5381760 грн., в т.ч. ПДВ

896 960 грн. виключає можливість заявлення даної суми до відшкодування з

бюджету у грудні 2008 року є помилковою, виходячи з наступного.  

Відповідно

до п.п. 8.4.11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємстввід

28.12.94 р. № 334/94-ВР до продажу основних фондів та нематеріальних активів

прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних

активів до статутного фонду іншої особи; до придбання основних фондів та

нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів

та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із

подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Факт

внесення ВАТ Електромашоб'єкту 

нерухомості вартістю  5381760 грн.

до статутного фонду позивача підтверджено належними доказами: протоколом зборів

засновників ТОВ Мото-Континент №8 від 15.06.2006р., протоколом загальних зборів

акціонерів ВАТ Електромашвід 31.10.2006р. статутом позивача, а також

підтверджений відповідачем-1 в акті перевірки.  

Як

встановлено судом,  за результатами

передачі вказаного об'єкту нерухомості до статутного фонду позивача ВАТ

Електромашвідобразив податок на додану вартість в сумі 896 960 грн. у складі

своїх податкових зобов'язань у податковій декларації з ПДВ за грудень 2006 року

(копія декларації долучена до матеріалів справи).

Таким чином,

для цілей податкового законодавства передача основних фондів до статутного

фонду іншої юридичної особи прирівнюється до їх продажу, а прийняття таких  фондів і включення їх до статутного фонду

прирівнюється до їх придбання.

Позивач та

ВАТ Електромашдотримались вимог податкового законодавства  щодо відображення в податковому обліку

проведеної в грудні 2006 року операції з формування статутного фонду позивача.

Під

фактичною сплатою ПДВ  за пунктом

апідпункту 7.7.2 Закону №168/97-ВР слід розуміти здійснення оплати цієї суми

постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час розрахунків за

них.

При цьому

Закон №168/97-ВР не встановлює спеціальних вимог щодо форми проведення

розрахунків між постачальниками та отримувачем  

товарів (послуг).  Зокрема, не

вимагається оплати вартості товарів чи послуг виключно коштами. Також в цьому

закону відсутні положення про те, що в разі надмірної сплати ПДВ постачальнику

у формі, відмінній від грошової, отримувачу такого товару чи послуги податок на

додану вартість з бюджету не відшкодовується.

Таким чином,

форма оплати не впливає на право отримання бюджетного відшкодування, а тому

проведення отримувачем розрахунків із постачальниками за придбані товари та

послуги в іншій формі, ніж грошова, враховується під час визначення фактично

сплаченої в ціні придбання товарів чи послуг суми ПДВ.

На суму

переданого до статутного фонду позивача нерухомого майна ВАТ  Електоромашотримав корпоративні права.

Корпоративні

права -це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його

частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку

такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до

чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у

формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї

юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах (п.1.8

Закону   № 334/94-ВР).

За своєю

специфікою операція по передачі внесків до статутного фонду грошових коштів та

матеріальних цінностей не передбачає проведення зустрічних розрахунків  у грошовій формі між підприємством та

засновником. Зазначена операція вважається здійсненою в момент передачі  коштів або майна засновником, а розрахунок

проведеним шляхом виконання своїх обов'язків по формуванню статутного фонду.

Матеріалами

справи доведено, що ВАТ Електромашє засновником 

ТОВ Мото-Континент і володіє 46,1625 відсотками його статутного фонду,

що в грошовому еквіваленті складає 7383,6 тис. грн..

Доказом

оплати позивачем податку на додану вартість в розмірі 896960 грн. в ціні

отриманого об'єкту нерухомості, є податкова накладна ВАТ Електромаш№ 47 від

29.12.2006р..

Таким чином,

є безпідставними твердження відповідача-1 про відсутності факту оплати вартості

нерухомого майна, переданого ВАТ Електоромашдо статутного фонду позивача.

Слід

зазначити, що податковий кредит  платника

податків - це  відображення податкових

зобов'язань іншого платника податків, який поставив  товари (роботи, послуги) та закріпив цю

поставку належним чином оформленою податковою накладною. У разі виникнення у

платника ПДВ права на бюджетне відшкодування з ПДВ джерелом цього відшкодування

є податкові зобов'язання постачальника цих товарів, незалежно від способу

розрахунків за поставленні товари, оскільки Законом №168/97-ВР не передбачено

зміни порядку формування та сплати до бюджету податкових зобов'язань платника

ПДВ у залежності від способу розрахунків за поставлені товари (роботи,

послуги).

    Посилання відповідача-1 на відсутність у

позивача  права включати 896 960 грн. до

бюджетного відшкодування за грудень 2008 року з тих причин, що у попередньому

податковому періоді (у листопаді 2008 року) позивачем ПДВ в такому розмірі не

сплачено, також є безпідставним, оскільки чинна на час виникнення спірних

відносин редакція підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону 168/97-ВР, прямо

вказує на можливість включення до складу бюджетного відшкодування тих сум ПДВ,

що були сплачені покупцем-платником податку постачальникам товарів та послуг у

всіх попередніх податкових періодах, які передували періоду виникненню права на

бюджетне відшкодування.  

На підставі

викладеного, суд приходить до висновку про правомірність заявлення позивачем

896 960 грн. до бюджетного відшкодування за грудень 2008 року.

Щодо

позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування з державного бюджету, суд

виходить  наступного

Платник

податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв

рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування відповідно до  пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, подає

відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення

такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій

декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання

декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію

декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення

реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються

розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Позивач

витримав вимоги даної норми закону, своєчасно надавши відповідачу всі необхідні

документи для отримання бюджетного відшкодування, що  не оспорюється відповідачем-1.

Оскільки

відповідач-1 у встановлений пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР термін

відповідний висновок до органу державного казначейства не надав, сума

бюджетного відшкодування за грудень 2008 року позивачеві не перерахована.

Способом

захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної

заборгованості з податку на додану вартість є стягнення такої заборгованості з

Державного бюджету, а тому позовні вимоги про стягнення на користь позивача

суми бюджетного відшкодування за грудень 2008р. з Державного бюджету є

обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись

ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 

Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив :

 Позовні вимоги задовольнити.

Визнати

нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у

м.Херсоні №0000852301/0 від 02.03.2009р..

Стягнути з

державного бюджету України ( р/р 31118030700002 в ГУДКУ у Херсонській області,

код ЄДРПОУ 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200) на користь товариства з

обмеженою відповідальністю фірма Мото-Континент(73000, м.Херсон,

вул..Фрунзе,11, код ЄДРПОУ 33391100) бюджетне відшкодування з податку на додану

вартість в сумі 896960 (вісімсот дев'яносто шість тисяч дев'ятсот шістдесят)

гривень.

Стягнути з

Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

фірма Мото-Континентвитрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного

адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний

строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі

відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про

апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у

справі.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне

оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені

строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,

набирає законної сили  після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Повний текст

постанови виготовлений та підписаний  05

червня 2009 р. .

Суддя                                                                                                                          

Кравченко К.В.