Рішення

від 27.03.2014 по справі 925/289/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року Справа № 925/289/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: Куліков С.Ю. - представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу

за позовом селянського фермерського господарства «Відродження», с. Кулажинці, Гребінківський район, Полтавська область

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок «Меркурій», м. Черкаси

про стягнення 51488 грн. 50 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Селянське фермерське господарство «Відродження» звернулось до суду з позовною заявою, у якій просить суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок «Меркурій» повернути сплачену за поставлений товар (дизельне пальне) суму - 213368 грн. 00 коп., відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки від 24.10.2013 №33, та вивезти (забрати) 23840 л дизельного пального, що не відповідає сертифікату якості.

До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, оскільки після звернення до суду відповідач вивіз (забрав) 23630 л дизельного пального та повернув 160000,00 грн., що підтверджується накладною на повернення від 24.02.2014 №ВН-0000001, платіжними дорученнями від 03.03.2014 №177, від 07.03.2014 №184, від 14.03.2014 №109. Вартість 210 л дизельного пального (різниця між поставленим та повернутим пальним) становить 1879,50 грн. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 51488,50 грн. (213368,00-1879,50-160000,00=51488,50) та судові витрати.

Суд ухвалює заяву про зменшення позовних вимог, надану представником позивача, прийняти до розгляду, оскільки вона подана в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та не порушує прав сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, його представник без поважних причин в судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні згідно з ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

24.10.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Ринок «Меркурій», в особі директора Колісника М.В., що діє на підставі Статуту, (постачальник за договором, відповідач по справі) та селянським фермерським господарством «Відродження», в особі голови Гавриленко О.П., що діє на підставі Статуту, (покупець за договором, позивач по справі) було укладено договір поставки №33 (далі - договір).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується продати та поставити у строки, передбачені цим договором покупцеві товар, а покупець зобов'язується приймати зазначений товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим договором порядку. Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника згідно замовлень покупця, за умови наявності товару на складі постачальника. Замовлення можуть подаватися покупцем шляхом надіслання постачальнику відповідних повідомлень електронною поштою, факсом або поштою.

Асортимент, номенклатура, кількість, ціна та характеристики товару визначаються сторонами на підставі замовлення покупця та виходячи з наявності товару на складі постачальника й вказуються у відповідній специфікації (далі - специфікація) та видаткових накладних. Кожна специфікація підписується сторонами, додається до договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.2. договору).

Одночасно з товаром постачальник повинен передати покупцеві за його вимогою копії документів, що підтверджують якість товару (сертифікати аналізу фірми-виробника) (п. 1.3. договору).

Постачальник зобов'язаний продати та передати у власність покупця відповідну партію товару, щодо якої сторонами узгоджена і підписана специфікація. Одночасно з передачею товару передати покупцеві на його вимогу документи, що зазначені в п. 1.3. договору (п.п. 2.1.1., 2.1.2. договору).

Покупець зобов'язаний оплатити товар в строки та на умовах, передбачених договором та/або додатковими угодами (специфікаціями, видатковими накладними) до нього шляхом перерахування коштів на рахунок продавця. Приймати товар від постачальника в порядку, передбаченому цим договором за кількістю, якістю, комплектністю в порядку та терміни, встановлені цим договором та чинним законодавством. Покупець приймає, зберігає та застосовує товар відповідно до вимог та інструкцій виробника, методичних рекомендацій, інших нормативних документів, які регламентують ці дії (п.п. 2.2.1. - 2.2.3. договору).

Ціна та товар вказується у специфікаціях до договору та видаткових накладних (додаткових угодах) (п. 3.1. договору).

Оплата товару покупцем здійснюється у безготівковій формі, на основі відповідного рахунку, за ціною та у строки, вказані в специфікації, видаткових накладних шляхом перерахування 100% вартості товару на поточний банківський рахунок постачальника в терміни, зазначені в специфікаціях до цього договору.

Позивач на виконання договору на підставі специфікації №3 від 06.12.2013, рахунку-фактури №СФ-0000082 від 06.12.2013 платіжним дорученням №574 від 06.12.2013 перерахував на рахунок постачальника за товар 100% вартості - 224724,20 грн. з ПДВ (з врахуванням боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок «Меркурій» за попередніми поставками в сумі 1647,15 грн.).

17.12.2013 постачальник за видатковою накладною №РН-0000078 здійснив поставку 23840 л. дизельного пального на суму 213368,00 грн. на територію покупця: с. Кулажинці, Гребінківський район, Полтавська область.

Оскільки за договором постачальник зобов'язувався поставити 25293 л. на суму 224724,20 грн. з ПДВ, а поставив 23840 л. дизельного пального на суму 213368,00 грн., позивач листом №60 від 18.12.2013 звернувся до відповідача з вимогою повернути різницю в сумі 11356,20 грн.

Платіжним дорученням №134 від 18.12.2013 відповідач повернув позивачу 11356, 20 грн.

На вимогу позивача відповідно до п. 1.3. договору відповідач надав копію паспорта №2204 палива дизельного ДТ-3-К5, сорт F, СТБ 1658-2012, дата виготовлення 23.11.2013.

Товар вважається переданим постачальником та прийнятий покупцем за якістю в момент підписання накладних на товар. Покупець має право висунути претензії щодо якості товару протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту підписання накладної на відповідну партію товару, згідно якісних показників, що зазначені в сертифікаті на даний товар, якщо такий сертифікат надається покупцю. Претензії покупця розглядаються постачальником і можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання покупцем інструкції виробника, інших нормативних документів по правильному транспортуванню, зберіганню та застосуванню товару, а також дотримання вимог, встановлених пунктом 2.2.3. цього договору. При виявлені можливих недоліків покупець зобов'язаний викликати уповноваженого представника постачальника та двохсторонньою комісією скласти відповідний акт невідповідності. У випадку виникнення спору сторони можуть ініціювати звернення до незалежної (спеціалізованої) установи щодо надання відповідного висновку (п. 5.4. договору).

Поставлена партія дизельного пального за якістю відповідно до п. 5.4. договору не передана постачальником та не прийнята покупцем. Накладна на цю партію дизельного пального позивачем не підписана.

Поставлена 17.12.2013 партія 23840 л. дизельного пального не відповідає за якістю вимогам ДСТУ 4840:2007, що підтверджується:

1. протокол контролювань №1688 від 26.12.2013 лабораторії контролю якості нафтопродуктів ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна»;

2. актом відбирання проби від 10.01.2014;

3. паспортом якості №11063501/14-0001/01 від 23.01.2014.

У разі поставки товару, що не відповідає сертифікату якості, переданого продавцем (якщо такий передавався), що підтверджується висновком лабораторії в порядку, передбаченому п. 5.4. договору, в такому випадку покупець зобов'язаний повернути отриманий нам товар, а продавець проводить його заміну, або повертає кошти покупцю в разі їх оплати (п. 7.4. договору).

20.01.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією забрати з території 23840 л. дизельного пального, що поставлені 17.12.2013 та повернути кошти в сумі 213368,00 грн., або замінити поставлений товар на товар належної якості.

Відповіді на претензію відповідач не надав.

Тому позивач звернувся до суду з позовом про повернення сплаченої за поставлений товар (дизельне пальне) суму - 213368 грн. 00 коп., відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки від 24.10.2013 №33, та вивезення 23840 л дизельного пального, що не відповідає сертифікату якості, у примусовому порядку.

Оскільки, після подачі позову до суду відповідач вивіз (забрав) 23630 л дизельного пального та повернув 160000,00 грн., що підтверджується наданими доказами, позивач просить стягнути з відповідача 51488,50 грн. попередньої оплати за товар.

Договірні відносини, що виникли між сторонами, по своїй правовій природі мають ознаки договору поставки.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 674 ЦК України).

Відповідно до статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Після одержання суми попередньої оплати, відповідач не передав товар належної якості, що передбачено договором, тобто порушив свої зобов'язання.

Позивач скористався правом вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача сплаченої за товар неналежної якості грошової суми 51488 грн. 50 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 5485 грн. 36 коп. судового збору, оскільки позов задоволено повністю, а спір виник з вини відповідача по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок «Меркурій» (вул. Орджонікідзе, 179, каб. 25, м. Черкаси, ідентифікаційний код 35384781) на користь селянського фермерського господарства «Відродження» (вул. Леніна, 37, с. Кулажинці, Гребінківський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 31310131): 51488 грн. 50 коп. заборгованості з повернення суми попередньої оплати, 5485 грн. 36 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 31 березня 2014 року

Суддя О.В. Чевгуз