Постанова

від 27.03.2014 по справі 825/756/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2014 року Чернігів Справа № 825/756/14

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

представника позивача Бучковського І.В,

представників відповідача Захарченко І.О., Зенова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саксесс» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В:

до Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Саксесс» (далі-позивач) з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про накладення стягнень № 0039 від 05.02.2014.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час проведення перевірки на АЗС ТОВ «Саксесс» відповідачем порушено процедуру відбору та оформлення результатів відбору зразків продукції, передбачених Інструкцією №271/121, що могло вплинути на результати лабораторних досліджень. Крім того, позивач зазначав, що вартість палива, яке реалізовував позивач та яке, за результатами лабораторних досліджень, не відповідає ДСТУ, не співпадає з документами бухгалтерського обліку, а тому сума штрафних санкцій розрахована невірно. Таким чином вважає, що відомості, які внесені Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області до акта відбору продукції №0048/13 від 13.12.2013 року, є незаконними, а постанова, прийнята з порушенням процедури та на підставі такого акту, є протиправною і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, надали письмові заперечення на адміністративний позов, в якому виклали свою позицію проти доводів позивача та просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що при проведенні перевірки та відбору зразків продукції у ТОВ «Саксесс» Інспекція з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області діяла у відповідності до вимог чинного законодавством України.

Заслухавши представника позивача та представників відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саксесс» зареєстровано як юридична особа 15.02.1996, що підтверджується довідкою ЄДРПОУ серії АА № 454874. Видами діяльності за КВЕД є роздрібна та оптова торгівля паливом (а.с.42).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Саксесс» отримано бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Євро виду ІІ класу Д згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №347 від 14.11.2013(а.с.92), вартість якого відповідно до видаткової накладної № РН-0000394 від 14.11.2013(а.с.27) та прибуткової накладної №ПН-0000102(а.с.94) становить 64209,93 грн., бензин АИ-92-К5-Євро - згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 2961Г від 05.12.2013(а.с.91), вартість якого відповідно до прибуткової накладної № ПН-0000104 від 05.12.2013(а.с.93) та накладної № 014-051213-2961 від 05.12.2013(а.с.30) становить 33393,75 грн.

11.12.2013 на підставі звернення фізичних осіб, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області було проведено позапланову перевірки у ТОВ «Саксесс» та прийнято рішення про відбір продукції № 49-зр(а.с.66).

На підставі вказаного рішення та у присутності уповноважених осіб ТОВ «Саксесс», що знаходиться в місті Чернігові по вул. Беспалова,14, посадовими особами відповідача із резервуара було відібрано 3 л зразків нафтопродуктів, а саме: бензин А-95 Євро вид II клас Д та бензин АИ-92-К5-Євро, про що складений акт № 0048/13 від 13.12.2013. З порядком відбору зразків та результатами перевірки керівник ТОВ «Саксесс» ознайомлений, жодних зауважень або заперечень не надано, про що свідчить його підпис в акті відбору зразків продукції № 0048/13 від 13.12.2013 (а.с.70).

За результатами лабораторних випробувань у Випробувальному центрі паливно-мастильних матеріалів (за адресою: вул. Суворова, 1, м. Київ) згідно паспорту якості № 9897 та № 9898 від 27.12.2013 за наявності води зразки бензину не відповідають вимогам ДСТУ 4839-2007 до бензину підвищеної якості марки А-95 Євро вид II клас Д та бензин А-92 Євро (а.с.78,79).

Керуючись статтею 26 Закону України «Про захист прав споживачів» Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області видано припис № 01 від 23.01.2014 вих. № 01-15/125 про припинення реалізації бензину автомобільного А-95 Євро вид II клас Д та АИ-92-К5-Євро, що не відповідають вимогам ДСТУ 4839-2007 (а.с.80).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист прав споживачів на підставі статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» відносно ТОВ «Саксесс» винесено постанову про накладення санкцій від 05.02.2014 № 0039, відповідно до якої на позивача за реалізацію бензину А-95 Євро вид II клас Д та АИ-92-К5-Євро, що не відповідають вимогам нормативних документів, накладено штраф у розмірі 61225,60 грн. (а.с.24).

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо відбору зразків продукції під час проведення перевірки ТОВ «Саксесс», суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного нагляду у сфері захисту прав споживачів регулюється Законом України «Про захист прав споживачів» від 02.05.1991 № 1023 та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 05.04.2007 № 877.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища

Відповідно до статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 07.03.2012 року № 310 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 року за № 743/21056 підставами для проведення позапланової перевірки також є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.

31.10.2013 та 04.11.2013 до Інспекції питань захисту прав споживачів у Чернігівській області надійшли заяви фізичних осіб про те, що ТОВ «Саксесс», на їх думку, реалізовує неякісне паливо, тому просять провести перевірку (а.с.60,61).

Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів своїм листом від 04.11.2013 № 02-02/2216 надала згоду на проведення позапланової перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Саксесс» (а.с.62).

Частинами 1 та 2 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

На виконання вказаної вимоги Закону, відповідачем видано наказ від 11.12.2013 № 02-16/801-п та оформлено направлення на перевірку №02-14/801 (а.с.65).

Перед початком перевірки вказані документи буди доведені до відома посадових осіб ТОВ «Саксесс», що не заперечувалось представником позивача.

Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим, визначаться «Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 07.03.2012 року № 310 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 року за № 743/21056 (далі - Порядок), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно пункту 1.4 Порядку, органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно пунктів 2.3 Порядку, посадові особи, які проводять перевірку, залежно від виду діяльності суб'єкта господарювання та завдання на перевірку перевіряють і аналізують стан дотримання вимог законодавства під час придбання, замовлення або використання споживачами продукції, яка реалізується на території України.

Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.4, 3.7 Порядку, за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт. Зміст порушення повинен бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства. У разі коли перевіркою встановлено реалізацію продукції, якість якої не відповідає вимогам нормативно-правових актів чи документів або/та яка реалізовувалася з порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів, в обов'язковому порядку заповнюється відповідний додаток до акта перевірки, у якому проставляються номер і дата складання акта. До акта перевірки можуть додаватися документи, копії документів, акти про відбір зразків, пояснення тощо, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зразків продукції. До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції. Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції. Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.

Згідно статті 15 цього Закону, за наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків. Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою. Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до уповноваженої та/або акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб'єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1280 затверджено Порядок відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форму акту відбору зразків продукції(далі-Порядок).

Пунктом 7 зазначеного Порядку передбачено, що посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків продукції (далі - акт) у трьох примірниках. В акті зазначаються: місце і дата його складення; номер і дата рішення керівника органу державного нагляду (контролю), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посада, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила їх відбір; найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції; посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи суб'єкта господарювання; перелік і кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків; додаткові відомості (з урахуванням специфіки зразків продукції).

Згідно Порядку відбір зразків товарів проводиться державною службовою особою Держспоживстандарту та його територіальними органами у присутності керівника юридичної особи фізичної особи-підприємця або уповноваженої ним особи.

Відбір зразків товарів проводиться з метою визначення відповідності їх якісних показників вимогам державних і галузевих стандартів, технічних умов та інших нормативних документів, що діють на території України (далі - нормативні документи). Відібрані зразки товарів упаковуються на місці відбору у присутності продавця (виконавця), представника суб'єкта господарської діяльності, у разі його присутності під час перевірки, і опломбовуються або опечатуються службовою особою, яка надсилає їх до лабораторії чи іншої відповідної установи для дослідження, про що складається акт відбору зразків продукції (далі - акт) у трьох примірниках.

Дослідження відібраних зразків товарів здійснюється в лабораторіях чи відповідних установах, що входять до сфери управління Держстандарту, а також в лабораторіях підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.

У разі коли отримано негативний результат дослідження відібраних зразків товарів, службова особа, що їх відбирала, вживає заходів, передбачених законодавством про захист прав споживачів, у тому числі готує припис про заборону реалізації неякісної продукції.

Як вбачається із матеріалів справи, до початку відбору зразків продукції представниками відповідача пред'явлено представнику суб'єкта господарювання - директору ТОВ «Саксесс» відповідне рішення та роз'яснено порядок відбору зразків продукції.

При цьому суд зазначає, що під час відбору зразків продукції уповноважена особа суб'єкта господарювання мала можливість заявити клопотання та викласти їх в акті відбору зразків продукції, що передбачено вище зазначеним актом відбору в графі «клопотання». Проте, як вбачається зі змісту акту перевірки, директором ТОВ «Саксесс» - Герасименком С.К. жодних клопотань не зазначено, про що свідчить його особистий підпис (а.с.70). Акт перевірки № 0682 від 13.12.2013 також не містить жодних претензій (а.с.67-69).

Свідок Герасименко С.К. в судовому засіданні пояснив, що підписав акт відбору зразків продукції, оскільки не знав всю процедуру її проведення. Проте, суд зазначає, що згідно статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Посилання позивача на Інструкцію від 04.06.2007 року №271/121, є безпідставними, з огляду на таке.

Суд звертає увагу, що вказану Інструкцію затверджено Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 року N 271/121 на виконання Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та з метою встановлення єдиного порядку організації та здійснення робіт, пов'язаних з контролюванням якості товарної нафти та нафтопродуктів під час приймання, зберігання, транспортування та відпуску.

Під час розроблення Інструкції використані такі документи:

Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність»;Закон України від 30.11.2006 N 398-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»; Закон України «Про підтвердження відповідності»; Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності»; Закон України «Про стандартизацію»; Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року N 488 «Про затвердження Порядку проведення перевірки екологічних показників нафтопродуктів, які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі».

Отже, вказана Інструкція не розроблялася з метою реалізації положень Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, слід зазначити, що Порядок № 1280 затверджено постановою Кабінету Міністрів України 31 жовтня 2007 р. відповідно до статей 14 і 15 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Цією постановою також затверджено форму акта відбору зразків продукції, та постановлено Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади привести власні акти у відповідність з цією постановою.

Ця постанова набирала чинності одночасно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», тобто з 26.12.2007.

Таким чином, доводи представника позивача, що відповідачем порушена процедура відбору зразків продукції та оформлення результатів перевірки, судом до уваги не приймаються.

За результатами лабораторних випробувань у Випробувальному центрі паливно-мастильних матеріалів (за адресою: вул. Суворова, 1, м. Київ) згідно паспорту якості № 9897 та № 9898 від 27.12.2013 за вмістом води зразки бензину не відповідають вимогам ДСТУ 4839-2007 до бензину підвищеної якості марки А-95 Євро вид II клас Д та бензин А-92 Євро (а.с.78,79).

Статтею 18 Закону № 877-V передбачено, що суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації.

Однак, позивач вказаним правом не скористався.

Таким чином, суд бере до уваги як докази паспорта якості №№ 9897, 9898 (а.с.78,79).

Що стосується посилання позивача на порушення відповідачем порядку накладення та стягнення штрафів, то суд до уваги їх не бере, оскільки ні позивачем ні відповідачем не надано суду належним чином складеної факсограми або телефонограми (із зазначенням дати та часу відправлення повідомлення, номеру факсу) про перенесення розгляду справи на 06.02.2014 року та прізвища і посади особи, яка прийняла повідомлення.

За реалізацію бензину А-95 Євро вид II клас Д та бензину АИ-92-К5-Євро, що не відповідають вимогам нормативних документів відносно ТОВ «Саксесс» винесено постанову про накладення санкцій від 05.02.2014 № 0039 у розмірі 61225,60 грн. (а.с.81).

Відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, на суб'єктів господарювання накладається штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пункту 2.3 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 17.08.2002 № 1177, відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу за виготовлення, реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі 50 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що в ході перевірки керівником ТОВ «Саксесс» документи бухгалтерського обліку не надавались, однак доказів, які б підтвердили цей факт, відповідачем суду не надано.

Разом з тим, свідок Герасименко С.К., який є керівником ТОВ «Саксесс», в судовому засіданні пояснив, що вартість продукції, яка була предметом перевірки, записана в додатку 6 до акта перевірки № 0682 від 13.12.2013 з його слів, що не заперечувалось представником відповідача.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, вартість продукції може бути підтверджена даними бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Саксесс» отримано бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Євро виду ІІ класу Д згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №347 від 14.11.2013(а.с.92), вартість якого відповідно до видаткової накладної № РН-0000394 від 14.11.2013(а.с.27) та прибуткової накладної №ПН-0000102(а.с.94) становить 64209,93 грн. та прибуткової накладної №ПН-0000102(а.с.94) та бензин АИ-92-К5-Євро згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 2961Г від 05.12.2013(а.с.91), вартість якого відповідно до прибуткової накладної № ПН-0000104 від 05.12.2013(а.с.93) та накладної № 014-051213-2961 від 05.12.2013(а.с.30) становить 33393,75 грн.

Всупереч наведеному, відповідачем не перевірено вартість продукції згідно даних бухгалтерського обліку, що стало наслідком невірного нарахування штрафних санкцій.

Разом з тим, суд зазначає, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї акт, що оскаржується, в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. В даному випадку нараховану суму виокремити неможливо.

Приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеній у постанові від 05.12.2006 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про накладення стягнень від 05.02.2014 № 0039 є протиправною та підлягає скасуванню в цілому.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ТОВ «Саксесс» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Саксесс», - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про накладення стягнень від 05.02.2014 № 0039.

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31216206784002, отримувач - УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код СДРПОУ - 38054398, банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саксесс» (код ЄДРПОУ 21392048) судові витрати в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.І. Соломко