Ухвала

від 27.03.2014 по справі 916/3093/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"27" березня 2014 р. Справа № 916/3093/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА"

про стягнення 6 134 612,79 доларів США (49 033 960,03 грн.)

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Воронов І.О. за довіреністю

Від відповідача: Миронов І.Є. за довіреністю

Суть спору: про стягнення 6 134 612,79 доларів США (49 033 960,03 грн.)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2013р. порушено провадження у справі № 916/3093/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА" про стягнення 6 134 612,79 доларів США (49 033 960,03 грн.). В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе договором кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008р. зобов'язань.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області № 314 від 25.11.2013р., приймаючи до уваги перебування судді Власової С.Г. на лікарняному з 25.11.2013р., справу № 916/3093/13 було призначено до повторного автоматичного розподілу.

Згідно з автоматизованим розподілом справ, в порядку ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, справу № 916/3093/13 передано на розгляд судді Степановій Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.11.2013р. справу № 916/3093/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА" про стягнення 6 134 612,79 доларів США (49 033 960,03 грн.) прийнято до провадження суддею Степановою Л.В.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 23.01.2014р. приймаючи до уваги, що суддя господарського суду Одеської області Степанова Л.В. перебуває на лікарняному, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р. із змінами та доповненнями відповідно до протоколу №17-01/2012 від 16.02.2012р.), справу № 916/3093/13 передано на розгляд судді Горячук Н.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2014р. справу № 916/3093/13 прийнято до провадження суддею Горячук Н.О.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 27.01.2014р. приймаючи до уваги, що суддя господарського суду Одеської області Степанова Л.В. вийшла з лікарняного, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р. із змінами та доповненнями відповідно до протоколу №17-01/2012 від 16.02.2012р.), справу № 916/3093/13 передано на розгляд судді Степановій Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2014р. справу № 916/3093/13 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В.

20.03.2014р. до матеріалів справи надійшла заява Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" від 17.03.2014р. (вх. № 2-1133/14 від 20.03.2014р.) про забезпечення позову відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові суми (кошти) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА", які знаходяться на рахунках ТОВ "ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА" у банках чи інших фінансових установах, виявлених органами державної виконавчої служби, у межах суми позовних вимог.

В обґрунтування вищенаведеної заяви позивач посилається на положення ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України та приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Крім того позивач зазначає, що при звернені до суду з даною заявою існує єдність фактичних обставин, які свідчать про наявність підстав для забезпечення позову, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Так, по-перше, розмір заявлених позовних вимог, який на дату подання позову перевищує 49 мільйонів гривень, сам по собі свідчить про наявність підстав вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. По-друге, з метою врегулювання вищезазначеної заборгованості та оплати її у добровільному порядку Банк звертався до Позичальника із вимогою про сплату заборгованості, проте, відповідач ухиляється від оплати вказаної заборгованості (в тому числі частково) та вживає заходів щодо ухилення від виконання зобов'язань. По-третє, Позичальник після пред'явлення позову про стягнення заборгованості ініціював судове провадження про визнання недійсним кредитного договору з посиланням на відсутність у Банку ліцензії на видачу коштів в іноземній валюті.

Отже, позивач вважає, що вказані обставини у їх сукупності свідчить про створення відповідачем штучних перешкод для прийняття судового рішення та на вжиття заходів, спрямованих на ухилення від виконання покладених на Позичальника зобов'язань за кредитним договором, що є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідач, в свою чергу, у судовому засіданні від 27.03.2014р., проти задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" від 17.03.2014р. про забезпечення позову заперечував.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, згідно з п. 1. ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Водночас, відповідно до положень п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року N 16 - у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, відповідно до ч. 1 п. 3 вищезазначеної Постанови - умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми , цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Більш того, положеннями ч. 2 п. 3 вищезазначеної Постанови встановлено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже враховуючи вищевикладене, з огляду на наявність фактичних обставин, які можуть утруднити виконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" від 17.03.2014р. (вх. № 2-1133/14 від 20.03.2014р.) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА" в межах заявлених позовних вимог, а саме суми у розмірі 6 134 612,79 доларів США, що еквівалентно 49 033 960,03 грн., до розгляду справи № 916/3093/13 по суті.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" від 17.03.2014р. (вх. № 2-1133/14 від 20.03.2014р.) про забезпечення позову - задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА" (67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська, 15, код ЄДРПОУ 34882206), що знаходяться на його розрахункових рахунках в будь-яких банківських установах, в межах заявленої до стягнення суми заборгованості 6 134 612 (шість мільйонів сто тридцять чотири тисячі шістсот дванадцять) доларів США 79 центів, що еквівалентно 49 033 960 (сорок дев'ять мільйонів тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 03 коп. до розгляду справи № 916/3093/13 по суті.

3. Ухвала набирає чинності з дати її прийняття.

4. Ухвалу може бути оскаржено відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України

5. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

6. Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання у строк, передбачений ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Суддя Степанова Л.В.