Постанова

від 19.03.2014 по справі 805/1691/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 р. Справа №805/1691/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання Кугикліній І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІР-СЕРВІС»

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000062210 від 22 січня 2014 року та № 0000052210 від 22 січня 2014 року

за участю:

від позивача: Галущак С.М. (дов. № 8 від 05 лютого 2014 року)

від відповідача: Руднева Н.Ф. (дов. № 2290-05-26-10-13-4 від 17 лютого 2014 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІР-СЕРВІС» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000062210 від 22 січня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9 389,00 грн. та № 0000052210 від 22 січня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 11 659,00 грн.

Згідно викладеного в позові підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача про порушення позивачем порядку формування валових витрат та податкового кредиту через віднесення до їх складу сум, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, та які не можливо зв'язати із подальшим використанням у господарській діяльності. Позивач зауважив на безпідставності викладених в акті перевірки висновків, оскільки відбуття усіх господарських операцій підтверджено первинними документами. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем не враховано часткового повернення товару, який придбано у ТОВ «Спецторг Трак», що призвело до визначення невірної суми валових витрат. До того ж, відповідачем не враховані всі покупці, на користь яких позивачем реалізовано товар, придбаний у ТОВ «Спецторг Трак». Разом із тим, позивач посилався на безпідставність висновків відповідача про відсутність настання реальних правових наслідків по господарським операціям з постачання товарів по ланцюгу ТОП «Перша технологічна компанія - СТГ» - ТОВ «Спецторг Трак» - ТОВ «ТІР-СЕРВІС», оскільки він мав відносини лише з ТОВ «Спецторг Трак» та не може нести відповідальність за невиконанням контрагентом зобов'язань по сплаті податків.

В судовому засіданні представник позивача підтримала викладене у позові, просила задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання з'явився, просив відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки, складеного за результатами проведеної перевірки ТОВ «ТІР-СЕРВІС» та відсутність підстав для скасування прийнятих податковою інспекцією податкових повідомлень-рішень. Протягом розгляду справи представником відповідача надані до суду письмові заперечення до позовної заяви, які за змістом є аналогічними зі змістом акту перевірки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІР-СЕРВІС» (позивач) є юридичною особою, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 36431732, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яка є відповідачем у справі.

В період з 13 по 19 грудня 2013 року відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторг Трак» (ТОВ «Спецторг Трак») за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року. За наслідком проведення перевірки 26 грудня 2013 року податковою інспекцією складений акт № 1061/05-26-22-2/36431732 (т. 1 арк. справи 12-43).

Згідно висновків акту перевіркою встановлено: 1) порушення пункту 5.1, абзацу 3, 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок віднесення до складу валових витрат сум, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, та які неможна пов'язати із подальшим використанням в господарській діяльності що призвело до завищення валових витрат на 10 788,00 грн. в 1 кварталі 2011 року, 2) порушення підпункту 138.1.1 пунктів 138.2, 138.4, 138.6 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 871,00 грн. в 2 кварталі 2011 року 3) порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.8, 201.9 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму податку на додану вартість в розмірі 14 909,00 грн., у т.ч. по періодам: лютий 2011 року на 2 695,00 грн., березень 2011 року на 5 935,00 грн., квітень 2011 року на 3 243,0 грн., травень 2011 року на 2 278,00 грн., червень 2011 року на 757,00 грн.; 4) порушення підпунктів 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, статті 134, статті 135, статті 137, пункту. 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України через не підтвердження реальності здійснення господарських відносин по операціям з придбання товару у постачальника ТОВ «Спецторг Трак» (код ЄДРПОУ 36701368) на суму ПДВ 14 909,00 грн., у т.ч. по періодах: лютий 2011 року 2 695,00 грн., березень 2011 року 5 935,00 грн., квітень 2011 року 3 243,00 грн., травень 2011 року 2 278,00 грн., червень 2011 року 757,0 грн. та по операціях з продажу товарів на адресу покупців на загальну суму 2 360,61 грн., у тому числі по покупцям: ТОВ ВО «Спецтранс» (код ЄДРПОУ 36011478, м. Донецьк Донецької області, вул. Рози Люксембург, 25), ТОВ «Тір Маркет» (код ЄДРПОУ 37517140, м. Харцизьк Донецької області, вул. Заречная, 50), ТОВ Фірма «Колбіко» (код ЄДРПОУ 24658271, м. Макіївка Донецької області, вул. Лебедева, 78), ТОВ «Агро-Транс» (код ЄДРПОУ 36310820, м. Харцизьк Донецької області, вул. Полевая, 39), ТОВ «Реал-Транс» (код ЄДРПОУ 37216004, м. Донецьк, вул. Бакленієва, 46), ТОВ «Транс В.В.В» код (ЄДРПОУ 34246900, с. Гірне Донецької області, вул. Восточная, 2).

22 січня 2014 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000062210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9 389,00 грн., у тому числі за основним платежем 9 388,00 грн. та за штрафними санкціями 1,00 грн. та № 0000052210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 11 659,00 грн., де 11 659,00 грн. за основним платежем.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв до 1 квітня 2011 року, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 134.1.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Склад витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток та порядок їх визнання встановлений статтею 138 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, що беруться для визначення об'єкту оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 статті 138, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142,143 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України обов'язковим правилом для визнання витрат є наявність первинних документів, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пункту 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійсненні, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

З аналізу наведених положень закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України виходить, що виникнення у платника податку на додану вартість права на включення податку до податкового кредиту та формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення (фактичне відбуття) господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом. Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом акту в ході перевірки встановлено, що в період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року в податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток позивачем відображені наслідки здійснення ним господарських операцій з отримання товару - запчастин на загальну суму 33 846,28 грн. за договором № ДО-217 від 18 січня 2011 року від контрагента ТОВ «Спецторг Трак» та їх реалізації на контрагентів ТОВ «Тір-Маркет», ТОВ «Транс «ВВ», ТОВ «ВО «Спецтранс», ТОВ «Агро-Транс», ТОВ «Реал Транс», фірма «Колбіко».

Згідно акту в період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року товариством позивача задекларовані валові витрати в сумі 2 662 357 грн., перевіркою повноти їх визначення встановлено їх завищення на 46 339,57 грн., у т.ч. в 1 кварталі 2011 року на 43 150,00 грн., у 2 кварталі 2011 року на 3 787,00 грн. За змістом акту витрати 1 кварталу 2011 року не підтверджені первинними документами, витрати 2 кварталу 2011 року відображені безпідставно, оскільки угода з ТОВ «Спецторг-Трак» не має реального характеру. Наведене стало причиною заниження оподатковуваного пункту відповідних звітних періодів та суми податку на прибуток.

Згідно розділу 3.4. акту перевірки в період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року позивачем задекларовано зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 543 874,00 грн., перевіркою повноти визначення встановлено їх завищення на 2 360,61 грн., у т.ч. за квітень 2011 року на 975,00 грн., травень 2011 року на 795,00 грн. та червень 2011 року на 591,00 грн. Сума задекларованого позивачем в період з січня по червень 2011 року податкового кредиту складає 393 486,00 грн., сума виявленого завищення - 14 909,00 грн., у т. ч. лютий 2011 року - 2 695,00 грн., березень 2011 року - 5 935,00 грн., квітень 2011 року - 3 243,00 грн., травень 2011 року - 2 278,00 грн., червень 2011 року - 757,00 грн. В акті перевірки зазначено, що до складу податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем безпідставно відображені наслідки вчинення операцій по взаємовідносинам із ТОВ «Спецторг Трак», оскільки угода із наведеним підприємством не має реального товарного характеру.

За змістом складеного відповідачем акту, висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході відображення наслідків здійснення взаємовідносин із ТОВ «Спецторг Трак» засновані на інформації, від податкових органів, де зареєстровані ТОВ «Спецторг Трак» та його постачальники.

Висновки щодо невідбуття господарських операцій між позивачем та ТОВ «Спецторг Трак» засновані на відомостях акту позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецторг Трак» № 41/22-11-36701368 від 30 січня 2013 року, проведеною Державною податковою інспекцією у м. Черкасах про встановлення розбіжностей між задекларованими сумами податкового кредиту ТОВ «Спецторг Трак» та задекларованими сумами податкових зобов'язань ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», яке у період лютий-вересень 2011 року було одним з основних постачальників останнього в період з лютого по липень 2011 року. Крім цього, в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецторг Трак» за період з лютого 2011 року по вересень 2011 року в результаті опрацювання інформації, отриманої за допомогою Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено, що згідно з центральною базою ДПА України по платнику ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» станом на 26 вересня 2012 року товариство перебуває на обліку в Західній МДПІ м. Харкова Харківської області, має стан платника - 14 «Визнано банкрутом», свідоцтво платника ПДВ № 100306024 від 18 жовтня 2010 року - анульовано 22 лютого 2012 року.

Актами перевірки Західної МДПІ м. Харкова Харківської області № 25/22-11/36701368 від 18 квітня 2012 року та № 419/22-204/37190531 від 26 вересня 2012 року не встановлено реального відбуття господарських операцій, які мали відбутися за наслідком укладення договорів між ТОВ «Спецторг Трак» та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», оскільки до перевірок не надано первинних документів на їх підтвердження. До того ж, на момент складання акту від 26 вересня 2012 року ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» має стан «14» - «Визнано банкрутом».

Дослідивши наведені доводи акту перевірки суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, та вважає за необхідне зауважити на тому, що висновки про порушення платником податків правил формування податкового кредиту не можуть засновуватися на відомостях, що стосуються взаємовідносин контрагентів постачальника такого платника. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, в якому зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом відомості наведених актів не свідчать про не відбуття господарських операцій між позивачем і ТОВ «Спецторг Трак».

Що стосується посилань відповідача на ненадання позивачем до перевірки документів на підтвердження відбуття господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей в ТОВ «Спецторг Трак» в 1 квартал 2011 року суд зазначає наступне.

Положеннями пунктів 79.1. та 79.2. статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, виходячи з викладеного, інформування податковою інспекцією платника податків про початок проведення перевірки має на меті забезпечити реалізацію таким платником податків прав та обов'язків, зокрема тих що стосуються надання всіх документів, які стосуються проведення предмету перевірки.

З вступної частини акту перевірки вбачається, що перевірку позивача призначено на підставі положень статті 75 пункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, статті 79 Податкового кодексу України наказом № 746 від 12 грудня 2013 року. В акті зазначено про направлення повідомлення про перевірки та наказу поштою на адресу ТОВ «Тір-Сервіс». Втім, в судовому засіданні з наданого відповідачем повідомлення про вручення поштового відправлення № 86709 03522300 (т. 2 арк. справи 43-44) встановлено, що наказ про призначення перевірки був направлений відповідачем після її закінчення - 30 грудня 2013 року. Наведені дії відповідача позбавили позивача можливості надати всі необхідні документи, що стосуються перевіряємого періоду.

Первинні документи (податкові та видаткові накладні, банківські виписки), що стосуються правовідносин з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей в ТОВ «Спецторг Трак» та їх подальшої реалізації на адреси контрагентів: ТОВ «Тір-Маркет», ТОВ «Транс «ВВВ», ТОВ «ВО «Спецтранс», ТОВ «Агро-Транс», ТОВ «Реал Транс», фірма «Колбіко», ТОВ «ПО Основа», ТОВ «Тір-СТО», ПП «Юз Транс», ДП «Шахтарськ Нова» в період з лютого по червень 2011 року були надані позивачем протягом судового розгляду справи. Надані позивачем документи (т. 1 арк. справи 55-185, т. 2 арк. справи 56-250, т. 3 арк. справи 1-250, т. 4 арк. справи 1-200) підтверджують доводи позивача щодо відбуття відображених в обліку господарських операцій та відповідно правомірність відображення наслідків їх вчинення в податковому обліку.

Наведене вище свідчить про необґрунтованість доводів відповідача про безпідставне відображення позивачем наслідків відбуття господарських операцій з ТОВ «Спецторг Трак» в податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток, з огляду на що висновки відповідача про завищення валових витрат за 1 та 2 квартал 2011 року та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий - червень 2011 року є необґрунтованими.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2014 року № 0000062210 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблення в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 9 389,00 грн., у тому числі за основним платежем 9 388,00 грн. та за штрафними санкціями 1,00 грн., та № 0000052210 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 11 659,00 грн., де 11 659,00 грн. за основним платежем прийняті відповідачем за відсутності на те підстав, через що позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТІР-СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000062210 від 22 січня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9 389,00 грн. та № 0000052210 від 22 січня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 11 659,00 грн., - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000062210 від 22 січня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9 389,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000052210 від 22 січня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 11 659,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТІР-СЕРВІС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійки).

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 березня 2014 року.

Суддя Михайлик А.С.