Рішення

від 01.04.2014 по справі 510/286/14-ц

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/286/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2014 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Орлівської сільради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія довідки Орлівської сільради про склад сім'ї за спірною адресою на дату смерті ОСОБА_2; копії довідок відділу Держземагенства у Ренійському районі про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок; копія державного акту серії ЯМ № 361261 від 29.12.2012р. на право власності на земельну ділянку площею 0,5165 га, оформленого на ім'я ОСОБА_2, із актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання; копія державного акту серії ЯМ № 363859 від 29.12.2012р. на право власності на земельну ділянку площею 1,6406 га, оформленого на ім'я ОСОБА_2, із актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання; копія державного акту серії ОД № 060132 від 19.01.2005р. на право власності на земельну ділянку площею 2,16 га, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копії витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 03.12.2013р.; копії кадастрових планів земельних ділянок; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1; копія заповіту ОСОБА_2 від 22.11.2010р., оформленого на ім'я ОСОБА_1; копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.02.2014р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі мешкав за адресою нині померлого ОСОБА_2

За життя ОСОБА_2 на підставі державного акту:

- серії ЯМ № 361261 від 29.12.2012р. про право власності на земельну ділянку належала земельна ділянка розміром 0,5165 га, розташована на території с. Орлівка Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- серії ЯМ № 363859 від 29.12.2012р. про право власності на земельну ділянку належала земельна ділянка розміром 1,6406 га, розташована на території с. Орлівка Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- серії ОД № 060132 від 19.01.2005р. про право власності на земельну ділянку належали земельні ділянки загальним розміром 2,16 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_2 розпорядився належним йому майном, 22.11.2010 р. залишив заповіт на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, позивач (як спадкоємець за заповітом) звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів (відсутності витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок) на вищевказані земельні ділянки, про що 24.02.2014р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_2 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

На день смерті ОСОБА_2 разом із ним мешкали ОСОБА_3 (онука), ОСОБА_4 (не зазначено ступінь родинної спорідненості) та позивач у справі. Крім позивача, жодна з цих осіб спадщину не прийняла, не зверталася до Ренійської держнотконтори із заявами про прийняття спадщини. Крім того, на ім'я позивача ОСОБА_2 склав заповіт.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_2 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці її не прийняли.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Він у передбачений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається таким, що її прийняв. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки його воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у його діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_2 не було отримано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, у зв'язку із чим в даний час позивач вимушений звернутися до суду із позовом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на:

- земельну ділянку площею 0,5165 га із кадастровим номером 5124183600:01:005:0509, розташовану на території с. Орлівка Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯМ № 361261 від 29.12.2012р. на право власності на земельну ділянку,

- земельну ділянку площею 1,6406 га із кадастровим номером 5124183600:01:001:0294, розташовану на території с. Орлівка Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯМ № 363859 від 29.12.2012р. на право власності на земельну ділянку,

- земельні ділянки загальною площею 2,16 га (площею 1,64 га із кадастровим номером 5124183600:01:001:0093 та площею 0,52 га із кадастровим номером 5124183600:01:001:0323), розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ОД № 060132 від 19.01.2005р. на право власності на земельну ділянку,

- що належали ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.І. Дудник