Постанова

від 25.03.2014 по справі 821/168/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. 16 год.43 хв.м. ХерсонСправа № 821/168/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Риженко Д.О., Адамової К.І.,

відповідача - 1 - Мірошниченка О.В.,

відповідача - 2 - Середи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" (далі - позивач, ТОВ "Компанія "Сіт-Релайн") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач-1, ДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - відповідач-3, ГУ ДКСУ у Херсонській області), у якому просить -

- визнати незаконним податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 року №0000011502 про зменшення бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 12857,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 6428,50 грн.;

- стягнути з державного бюджету бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 12857,00 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує неправомірним висновком податкового орану щодо позбавлення права ТОВ "Компанія "Сіт-Релайн" на відшкодування ПДВ у зв'язку з недекларуванням податкових зобов'язань у звітних періодах виникнення від'ємного значення з ПДВ та заявлення його до бюджетного відшкодування, оскільки вважає, що право на податковий кредит виникає незалежно від того чи були у підприємства податкові зобов'язання з податку на додану вартість в цьому періоді чи ні. При цьому, позивач вказує, що підприємством дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення сум бюджетного відшкодування в розмірі 12857,00 грн. за жовтень 2013 року, оскільки вказана сума є фактично сплаченою контрагентам ТОВ ТК "Сінтекс, ЛТД", МКП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", ПзІІ "Лукойл-Україна", ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", ПВКФ "Тетерів-2", що не заперечується податковим органом в акті перевірки. В обґрунтування вимоги щодо стягнення суми бюджетного відшкодування, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що вказане право позивача передбачено п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідач-1 надав письмові заперечення, зазначивши, що перевіркою достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року встановлено, що у періоді, в якому виникло від'ємне значення з податку на додану вартість та у періоді, в якому заявлено суму бюджетного відшкодування підприємство не здійснювало жодної фінансово - господарської діяльності, а тому задекларований податковий кредит платника податку не може бути використаний в розрахунку бюджетного відшкодування згідно ст. 200 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні 04 березня 2014 року відповідно до ст. 52 КАС України судом було залучено в якості відповідача-3 Управління державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області (далі - відповідач - 2, УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області).

Відповідач-2 надав письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких, з посиланням на норми чинного законодавства, що регулюють здійснення державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, просив суд прийняти законне та обґрунтоване рішення згідно чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача, відповідача-1 та відповідача - 2 підтримали свої позиції, викладені у позові, письмових запереченнях та поясненнях.

Представник відповідача-3 в судове засідання не прибув.

Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позову та заперечення на нього, вислухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Щодо вимоги про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014 року №0000011502, то суд зазначає наступне.

Підпунктом 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2013 р. позивачем було подано до ДПІ у м. Херсоні податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року з додатками до неї, в яких зазначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 12 857,00 грн. (р. 23.1, 22.1). Зокрема, -

- у додатку № 2 до декларації з ПДВ за жовтень 2013 р. " Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду визначено, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд. 22 декларації) складається із сум ПДВ, у тому числі із суми ПДВ у розмірі 12857,00 грн., яка виникла у вересні 2013 року; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх та звітному податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів складає 12 857,00 грн.

- у додатку № 3 до декларації з ПДВ за жовтень 2013 року "Розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість", сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 12857,00 грн.,

- у додатку № 4 до декларації з ПДВ за жовтень 2013 року "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) містить прохання перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 р. у розмірі 12857,00 грн.

Пунктом 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2013 р. ДПІ була проведена камеральна перевірка ТОВ "Компанія "Сіт-Релайн" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2013 року у сумі 12857,00 грн., заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника, відображеної у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за звітний (податковий) період (вх. № 9074098970 від 18.11.2013 року), про що був складений акт №1835/21-03-15-02/31134890 від 20.12.2013 року (надалі - акт перевірки).

Висновком даного акту є порушення ТОВ "Компанія "Сіт-Релайн" вимог п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України щодо завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ на рахунок платника у банку у жовтні 2013 року на суму 12857,00 грн.

На підставі вказаного висновку ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 року №0000011502 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму 12857,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 6428,50 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( далі - Податковий кодекс України).

Як вбачається з акту перевірки, задекларовані підприємством у додатку №2 до декларації з ПДВ за жовтень 2013 року показники свідчать про те, що періодом, в якому виникло від'ємне значення фактично сплачених отримувачем товарів (послуг) у сумі 12857,00 грн. є вересень 2013 року.

Як зазначається в акті перевірки та підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, проведеною перевіркою відображеного показника в рядку 10.1 Декларації за вересень року в сумі - 64283,00 грн., крім того ПДВ - 12857,00 грн., на підставі договорів, рахунків, податкових та видаткових накладних, платіжних доручень та реєстру отриманих податкових накладних встановлено, що постачальниками TOB "Компанії "СІТ-Релайн" в перевіряємому періоді були:

- TOB торгівельна компанія "Сінтекс, ЛТД" - оплата за оренду виробничих та складських приміщень за серпень 2013 р. згідно договору №19-06/А від 19.06.2013 року на загальну суму - 25000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4166,67 грн. Включено до податкового кредиту вересня 2013 року ПДВ у сумі 4166,67 грн. Оплачено ПДВ у розмірі 4166,67 грн. (пл. дор. №648 від 02.09.2013 року на 4166,67 грн.);

- Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства міста Херсона" - оплата за воду згідно договору постачання №1422 від 10.03.2005 року на загальну суму - 108,76 грн., у т.ч. ПДВ - 18,13 грн. Включено до податкового кредиту вересня 2013 року ПДВ у сумі 18,13 грн. Оплачено ПДВ у розмірі - 18,13 грн. (пл. дор. №665 від 13.09.2013 року на 18,13 грн.);

- Підприємство з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-Україна" - придбання дизельного палива згідно договору купівлі-продажу №ХР-119001487 від 19.09.2013 року на загальну суму - 3243,00 грн., у т.ч. ПДВ - 540,5 грн. Включено до податкового кредиту вересня 2013 року ПДВ у сумі 540,5 грн. Оплачено ПДВ у розмірі - 540,5 грн. (пл. дор. №678 від 19.09.2013 року на 540,5 грн.);

- ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" - передплата за електроенергію за жовтень 2013 року згідно договору постачання електричної енергії №1521 від 30.06.2013 року на загальну суму - 687,58 грн., у т.ч. ПДВ - 114,6 грн. Включено до податкового кредиту вересня 2013 року ПДВ у сумі 114,6 грн. Оплачено ПДВ у розмірі - 114,6 грн. (пл. дор. №679 від 20.09.2013 року на 114,6 грн.).

- ПВКФ "Тетерів-2" - придбання зернометача ЗМ-80У згідно договору поставки №46 від 26.09.2013 року на загальну суму - 48100,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8016,67 грн. Включено до податкового кредиту вересня 2013 року ПДВ у сумі 8016,67 грн. Оплачено ПДВ у розмірі - 8016,67 грн. (пл. дор. №689 від 26.09.2013 року на 7500,00 грн., пл. др. №691 від 27.09.20103 року на 516,67 грн.).

Проте, на стор. 5-6 акту перевірки ревізор-інспектор зазначає, що у періоді в якому виникло від'ємне значення з ПДВ у сумі 12857,00 грн. та у періоді в якому заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 12857,00 грн. підприємство не здійснювало жодної фінансово - господарської діяльності, тому вказані суми ПДВ не можуть бути використанні в розрахунку бюджетного відшкодування згідно підпунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Даний висновок ґрунтується на тому, що TOB "Компанія "СІТ - Релайн" в перевіряємому періоді не мало згідно п.187.1. ст. 187 Податкового кодексу України податкових зобов'язань, тому, на думку ревізора - інспектора, зазначені витрати (податковий кредит платника податку) не можуть бути визнані такими, що призначаються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд не погоджується з вказаним висновком ревізора - інспектора, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 цього Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно до п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Отже, на думку суду, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування бюджетного відшкодування, до яких зокрема віднесено правомірність формування платником податкового кредиту, від'ємного значення та фактична сплата платником податків товарів \ послуг.

Як вбачається з акту перевірки, зокрема, в п. 3.5 акту перевірки зазначається, що перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість порушень не встановлено. Крім цього, в акті перевірки зазначається, що перевіркою суми бюджетного відшкодування на відповідність орієнтовним ризикам, визначеним п. 3.2. Регламенту, не встановлено, зокрема, існування розбіжностей, що виникли внаслідок завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань упродовж останніх 1095 днів; не встановлено наявність у складі податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, по яких продавцем порушено порядок їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та не подано в установленому порядку відповідну заяву із скаргою щодо дій такого продавця (додаток 8 до декларації з ПДВ); не встановлено розбіжностей у податковій звітності з даними митних органів; не встановлено використання платником податків непрозорих схем із давольницькою сировиною; не встановлено формування від'ємного значення ПДВ за рахунок здійснення попередньої оплати за товарно-матеріальні цінності; не встановлено формування податкового кредиту за рахунок підприємств ризикової категорії, що задіяні у формуванні схемного податкового кредиту ("транзитерів", "податкових ям"), у тому числі за ланцюгами поставки тощо.

Отже, з огляду на акт перевірки, який став підставою для прийняття спірного рішення, відповідачем не заперечувалась правомірність формування податкового кредиту за рахунок сплаченого позивачем ПДВ, що підтверджено відповідними податковими накладними.

Щодо доводу податкового органу про залежність права платника податку на бюджетне відшкодування від наявності задекларованих ним податкових зобов'язань у відповідному періоді, то, на думку суду, вищевказані норми Податкового кодексу України не містять такого обмеження.

Не передбачено такого обмеження і пунктом 200.5. ст. 200 Податкового кодексу України, яким визначено перелік осіб, які не мають право на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

При цьому, судом встановлено, що ТОВ "Компанія "Сіт-Релайн" зареєстрована платником ПДВ 06.11.2000 р., що більше ніж 12 місяців до дати заяви на бюджетне відшкодування. При цьому, обсяги оподатковуваних операцій ТОВ "Компанія "Сіт-Релайн" за жовтень 2013 року складають 27078,00 грн., що перевищує заявлену бюджетного відшкодування 12857,00 грн.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач не вказує на іншу підставу зменшення позивачу вказаної суми бюджетного відшкодування, тому суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність обставин, які дають право податковому органу робити висновок про відсутність у ТОВ "Компанія "Сіт-Релайн" права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 12857,00 грн., заявленій у податковій декларації за жовтень 2013 р. з посиланням на пункти 200.1, 200.2, 200.3, 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання незаконним податкового повідомлення - рішення від 09.01.2014 року №0000011502 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача стягнути з державного бюджету бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 12 857,00 грн., то суд вважає таку вимогу передчасною з огляду на наступне.

Згідно з пп. 200.12, 200.13 ст. 200 Податкового кодексу, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України).

З огляду на вищевказані норми Податкового кодексу України, суд вважає, що правовідносини щодо стягнення з бюджету надміру сплаченого ПДВ з підстав, передбачених законом, виникають між платником податків та державою, в особі відповідного органу державної податкової служби, внаслідок не надання органу Державного казначейства України висновку з зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету протягом п'ятиденного терміну після закінчення перевірки податку або закінчення процедури адміністративного або судового оскарження.

Як встановлено судом, що предметом стягнення у даній справі є сума бюджетного відшкодування у розмірі 12857,00 грн., відносно якої триває процедура судового оскарження, оскільки предметом розгляду даної справи є вимога позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 09.01.2014 року №0000011502 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 12857,00 грн., і відповідно до ст. 254 КАС України судове рішення за наслідками його оскарження не набрало законної сили.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на приписи п. 200.15. ст. 200 ПК України, на момент розгляду даної справи у ДПІ відсутній обов'язок щодо надання до органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, а у Управління державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області обов'язок щодо перерахування коштів відповідно до п. 200.13, ст.200 Податкового кодексу України, тому суд не вбачає підстав порушення прав позивача щодо невідшкодування з бюджету оскаржуваної суми ПДВ.

При цьому, суд вважає, що неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому, що підтверджує передчасне звернення позивача до суду з вказаною вимогою.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що у ході розгляду справи позивачем за правилами ч. 2 ст. 7l КАС України не доведено порушення його прав щодо невідшкодування з бюджету надміру сплаченого ПДВ з підстав, передбачених Податковим кодексом України, тому позов в цій частині вимог не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки при поданні адміністративного позову ТОВ "Компанія "Сіт-Релайн" просить визнати незаконним податкове повідомлення - рішення від 09.01.2014 року №0000011502 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 12857,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 6428,50 грн., та стягнути з державного бюджету 12857,00 грн. - суми бюджетного відшкодування, тому загальна сума майнових вимог складає 32142,50 грн., а сума судового збору за адміністративний позов майнового характеру складає 1827,00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні адміністративного позову було сплачено судовий збір у сумі 1827,00 грн., тобто 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки позовні вимоги задоволені в частині грошового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням у сумі 19285,50 грн., що складає 60% від загальної суми майнових вимог, тому розмір судового збору який стягується на користь позивача складає 1096,20 грн. (60% суми судового збору), відповідно до задоволених позовних вимог, судовий збір у сумі 730,80 грн. на користь позивача не стягується, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог в частині стягнення бюджетного відшкодування у сумі 12857,00 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконним податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 року №0000011502 про зменшення бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 12 857,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 6428,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сіт-Релайн" (ідентифікаційний код 31134890) судовий збір у сумі 730,80 грн. (сімсот тридцять гривень 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 квітня 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.3