Рішення

від 03.03.2014 по справі 450/308/14-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/308/14-ц Провадження № 2/450/710/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В. Є.

при секретарі - Гук О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з цивільним позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить визнати за ним право власності на земельні ділянки площею 2,5492 га, кадастровий номер 4623683100:10:000:0029, 0,2677 га, кадастровий номер 4623683100:19:000:0215, площею 1,3341 га, кадастровий номер 4623683100:10:000:0028, площею 0,2659 га, кадастровий номер 4623683100:19:000:0214, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер їх з відповідачкою батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина до складу якої увійшли вказані ділянки.

Стверджує, що оскільки він постійно проживав разом із батьком на момент відкриття спадщини і про відмову від спадщини не заявляв, він позивач у цій справі, фактично прийняв спадщину та вступив в управління спадковим майном, зокрема земельними ділянками призначеними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованими на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Право власності батька на земельні ділянки підтверджується державними актами на право приватної власності на землю серії ЛВ № 047689 від 30.12.2004 року та серії ЛВ № 047689 від 30.12.2004 року, однак оригінали таких було втрачено, що унеможливлює реалізацію мого права на спадкування через нотаріальну контору, через, що він змушений звертатися до суду з цим позовом.

У судове засідання позивач не з'явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, не повідомила суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце судового розгляду була належним чином повідомлена, однак подала суду заяву у якій просить позов задовольнити, а судовий розгляд проводити у її відсутності.

Відповідно до ст. 174 ч. 4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до вимог ст.197 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, враховуючи те, що заяви про визнання відповідачем позову не порушує прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, а позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер батько сторін у справі ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2, виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, 17.02.2011 року. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу, якої увійшла земельна ділянка площею 2,5492 га, кадастровий номер 4623683100:10:000:0029, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, земельна ділянка площею 0,2677 га, кадастровий номер 4623683100:19:000:0215, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що належали спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ № 047689 від 30.12.2004 року, земельна ділянка площею 1,3341 га, кадастровий номер 4623683100:10:000:0028, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, земельна ділянка площею 0,2659 га, кадастровий номер 4623683100:19:000:0214, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що належали спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ № 047688 від 30.12.2004 року.

Дружина спадкодавця ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджено Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3, виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції, 02.08.2004 року. Таким чином сторони у цій справі є єдиними спадкоємцями першої черги спадкування після смерті ОСОБА_3

На момент смерті спадкодавця, позивач постійно проживав разом із ним по АДРЕСА_1, що підтверджено довідкою № 4234 від 23.12.2013 року, з місця проживання про склад сім'ї і прописки, виданою ЛКП «Дністер».

У відповідності до положень ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Оскільки позивач постійно проживав разом із батьком на момент відкриття спадщини і про відмову від спадщини не заявляв, він фактично прийняв спадщину та вступив в управління спадковим майном, зокрема земельними ділянками призначеними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованими на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Право власності на земельні ділянки підтверджується державними актами на право приватної власності на землю серії ЛВ № 047689 від 30.12.2004 року та серії ЛВ № 047689 від 30.12.2004 року, однак оригінали таких було втрачено, що унеможливлює реалізацію мого права на спадкування через нотаріальну контору.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, що зокрема підтверджено їх збереженою копією, проте були втрачені, що підтверджено відповідним оголошенням у засобі масової інформації та не можуть бути відновлені у встановленому законодавством порядку, позивач змушений звертатися із цим позовом в порядку ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлено зокрема у разі втрати правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

Таким чином, з врахуванням наведеного вище, а також того факту, що позивач постійно проживав разом із спадкодавцем на момент його смерті, він фактично набув право власності на спадкове майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 174, 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 392, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника подарків НОМЕР_1, в порядку спадкування за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, право власності на;

- земельну ділянку площею 2,5492 га, кадастровий номер 4623683100:10:000:0029, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ № 047689 від 30.12.2004 року.

- земельну ділянку площею 0,2677 га, кадастровий номер 4623683100:19:000:0215, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ № 047689 від 30.12.2004 року.

- земельну ділянку площею 1,3341 га, кадастровий номер 4623683100:10:000:0028, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ № 047688 від 30.12.2004 року.

- земельну ділянку площею 0,2659 га, кадастровий номер 4623683100:19:000:0214, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ № 047688 від 30.12.2004 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії.

СуддяВ. Є. Мусієвський