Ухвала

від 02.04.2014 по справі 6-5921св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2014 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів: Завгородньої І.М., Горелкіної Н.А., Іваненко Ю.Г.,- розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства «Золота нива 1», треті особи: Управління Держземагенства у Ізюмському районі Харківської області, Реєстраційна служба Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 9 січня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 219523 вона є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під кадастровим номером 6322886000:03:000:0129.

У лютому 2013 року вона отримала лист від ПП «Золота нива 1» за № 45 від 21 лютого 2013 року з повідомленням про те, що 8 жовтня 2007 року між нею та ПП «Золота нива 1» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстрований в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2008 року за № 040767200052.

Відповідно до умов вказаного договору оренди землі вона передала відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,0455 га, яка розташована на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, строком на 49 років.

Посилаючись на те, що спірний договір оренди землі вона не укладала і про його існування їй стало відомо лише у лютому 2013 року, просила суд поновити строк звернення до суду, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 8 жовтня 2007 року та скасувати державну реєстрацію вказаного договору.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 5 листопада 2013 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки АДРЕСА_1 від 8 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ПП «Золота нива 1».

Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки АДРЕСА_1 від 8 жовтня 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПП «Золота нива 1», зареєстрованого у Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2008 року за № 040767200052.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 9 січня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 9 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.М. Завгородня Н.А. Горелкіна Ю.Г. Іваненко