Рішення

від 29.05.2009 по справі 9/261-15/383-22/256/06-20/141/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/261-15/383-22/256/06-20/141/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.09                                                                          Справа №  9/261-15/383-22/256/06-20/141/08

Суддя   Гандюкова  Л.П.

м.Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Норок”, м. Миколаїв,

до Українсько-іспанського товариства з обмеженою відповідальністю

“Іспанський  Дім”, м. Запоріжжя,

про зобов'язання замінити товар неналежної якості

                Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –Стадніченко Є.І. (довіреність № б/н  від 13.05.2009р.);

           Тарасенко Є.В. (довіреність № б/н  від  09.04.2009р.);

Від відповідача –Овчаренко А.М. (довіреність № б/н  від 27.04.2009р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2005р. скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2004р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.01.2005р. у справі №9/261, справу передано на новий розгляд господарського суду Запорізької області.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області справа №9/261-15/383-22/256/06 передана на розгляд судді Гандюковій Л.П.

На момент прийняття справи до розгляду предметом спору, з урахуванням уточнень, які прийняті судом до розгляду, є позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести заміну вітрини кондитерської ISA VR MAQIORKA 166 VR 1660-130-1312+1+10C потужністю 580 ВТ та пароконвектомату кондитерського  UNOX, модель  ХВ 603  потужністю 9 кВт, що були поставлені ТОВ “Норок” на підставі договору купівлі-продажу№3103 від 11.10.2003р., на аналогічний товар належної якості, який відповідно до умов договору повинен відповідати технічним умовам, стандартам заводу-виробника та стандартам, що діють в Україні. Крім того, судом прийнята до розгляду заява про часткову відмову від позову в частині стягнення 15114грн. збитків.

Ухвалою суду від 11.02.2008р. справа прийнята до провадження, справі присвоєно №9/261-15/383-22/256/06-20/141/08, судове засідання призначено на 19.03.2008р. Ухвалою суду від 19.03.2008р. у порядку ст.ст.30,31 ГПК України викликано в судове засідання експерта Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Макусинського А.М. для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.04.2008р., потім –на 24.04.2008р. Ухвалою голови господарського суду від 10.04.2008р. строк вирішення спору у справі продовжений на один місяць –до 11.05.2008р. Ухвалою суду від 24.04.2008р. строк вирішення спору у справі продовжений за клопотанням сторін, розгляд справи відкладено на 19.05.2008р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.05.2008р. у справі №9/261-15/383-22/256/06-20/141/08 у порядку ст.ст.41,42 ГПК України призначено повторну судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.М.С.Бокаріуса, провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.

Після отримання висновку  повторної комплексної судової товарознавчої експертизи ухвалою суду від 12.11.2008р. провадження у справі поновлено з 25.11.2008р., розгляд справи призначений на 25.11.2008р.

Ухвалою суду від 25.11.2008р. провадження у справі зупинено до розгляду Запорізьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги УІ ТОВ “Іспанський  Дім”  на ухвалу господарського суду  від 12.11.2008р. Ухвалою суду від 08.01.2009р.   провадження у справі поновлено з 30.01.2009р., розгляд справи призначений на 30.01.2009р. Ухвалою суду від 10.01.2009р. провадження зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги УІТОВ  “Іспанський  Дім” на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду  від 12.12.2008р. Ухвалою суду від 11.03.2009р. після усунення обставин, що зумовили зупинення, провадження у справі поновлено з 26.03.2009р., розгляд справи призначений на 26.03.2009р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 10.04.2009р., 14.05.2009р., потім –на 29.05.2009р.

29.05.2009р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав уточнені позовні вимоги, з урахуванням доповнень, які мотивовано наступним. Відповідно до умов договору купівлі-продажу №3103 від 10.11.2003р. продавець –відповідач у справі зобов'язаний передати покупцю –позивачу товар належної якості (п.4.1.1); продавець  гарантує, що якість поставленого товару відповідає технічним умовам та стандартам (п.5.6); гарантує безперервну роботу товару протягом року з моменту передачі товару (п.5.1); та зобов'язується протягом цього часу здійснювати його гарантійне обслуговування (п.5.5). Свої зобов'язання по договору позивач виконав належним чином, провівши відповідно до розділу 3 договору авансування та остаточний розрахунок за поставлений товар,  а також виконав положення п.4.2 договору.   Відповідно до неналежним чином оформлених (без зазначення дати вводу в експлуатацію пароконвектомата, реквізитів договору, підпису покупця) актів прийому-передачі зі штампом ТОВ “Іспанський Дім”, було встановлено та підключено до мереж пароконвектомат та холодильну вітрину та вказано, що вони знаходяться в  робочому стані та без механічних пошкоджень. Датою вводу в експлуатацію та акту передачі пароконвектомату в гарантійному зобов'язанні та вітрини –в акті приймання-передачі, вказано 20.01.2004р.  Відповідачу 12.02.2004р. та 18.02.2004р.  направлялися листи з вимогою надати технічні паспорти, інструкції, сертифікати відповідності та гігієнічні сертифікати на поставлене обладнання. 19.02.2004р. до директора ТОВ “Норок” надійшла  доповідна записка, відповідно до якої в процесі експлуатації поставленого відповідачем обладнання було виявлено недоліки та відключено його від електромережі.  У зв'язку з цим  відповідачу кілька разів направлялися листи з проханням направити майстра по обслуговуванню обладнання, які залишилися без реагування та відповіді. 24.02.2004р. продавець був повідомлений телеграмою для направлення представника для участі в товарознавчій експертизі торгово-промислової палати, на що останній листом повідомив про неможливість явки представника. Відповідно до актів експертизи Регіональної торгівельно-промислової палати Миколаївської області  від 26.02.2004р.було встановлено, що  вітрина та пароконвектомат мають дефекти та пошкодження, вітрина знаходиться в неробочому стані, потужність пароконвектомату не відповідає умовам договору та відсутня відповідна технічна документація та сертифікати якості на зазначене обладнання. Направлена у зв'язку з цим претензія з вимогою повернути грошові кошти вартості неякісного обладнання відповідачем була відхилена. Факт неналежної якості обладнання, наявність дефектів, що носять виробничий характер та його невідповідність стандартам також двічі підтверджено висновками експертиз, призначених в рамках розгляду даної справи. На підставі ст.ст.15, 20, 179, 180, 193, 265, 268, 269 ГК України, ст.ст.673, 675, 678, 679, 712 ЦК України просить позов задовольнити, зобов'язати відповідача в місячний термін з дня прийняття судом рішення замінити неналежної якості вітрину кондитерську ISA VR MAIORKA 166 VR 1660-130-1312+1+10C потужністю 580 ВТ та пароконвектомат кондитерський  UNOX, модель  ХВ 603  потужністю 9,2 кВт на аналогічний товар належної якості, який відповідно до умов договору повинен відповідати технічним умовам, стандартам заводу-виробника та стандартам, що діють в Україні, з відповідними документами. Також позивач відповідно до ст.44 ГПК України просить стягнути з відповідача, з урахуванням усних уточнень у судовому засіданні 29.05.2009р., суму 15 287,33 грн. судових витрат, в тому числі: 1119 грн. витрат на державне мито та ІТЗ (із них 667грн. по першому розгляду справи та 334грн. за подання апеляційної скарги), 448,32 грн. витрат по оплаті експертизи в Одеському НДІ судових експертиз, 2494,01 грн. по оплаті експертизи  в Сумському відділенні ХНДІСЕ ім..Бокаріуса; 192 грн. по оплаті участі експерта у судовому засіданні, 84 грн. по оплаті експертизи Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, 10950 грн. по оплаті послуг адвокатів.   Позивачем було заявлено клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою суду від 28.04.2009р. відхилено як необґрунтоване.   

          Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що  відповідно до ч.6 ст.269 ГК України постачальник зобов'язаний  за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або   замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. Відсутність виробничих дефектів спірного обладнання, поставленого відповідачем, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи: сертифікати відповідності №UA 1.032.0116785-03 та №UA 1.032.0116790-03, протоколи випробувального центру ЗДЦСМС №0179 від 24.12.2003р., актами прийому-передачі від 20.01.2004р., пояснення ФОП Ю.В.Стукалова, акти технічного огляду обладнання від 07.08.2008р.,  акт технічного огляду пароконвектомату від 07.08.2008р. Виникнення дефектів внаслідок порушення позивачем правил експлуатації або зберігання виробів підтверджується обставинами, які не заперечуються позивачем: обладнання було демонтоване без залучення кваліфікованих спеціалістів, зважаючи на значні розміри вітрини її було розібрано для транспортування, обладнання транспортувалося та зберігалося без упаковки, умови зберігання не відповідали вимогам виробника. Крім того, позивачем були порушені строки повідомлення про виявлені при прийомці товару недоліки, передбачені п.4.2.3 договору купівлі-продажу.  Висновки судових експертиз, на які посилається позивач, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки були проведені з порушенням принципів об'єктивності і повноти експертного дослідження; жодна з експертиз не надала  повних відповідей на поставлені питання; висновки експертиз не відповідають іншим фактичним даним, що містяться в матеріалах справи; підсумкові висновки не узгоджуються з їх дослідницькою частиною; не було достовірно встановлено невідповідність спірного обладнання стандартам заводу-виробника. Експертизами встановлено лише невідповідність обладнання розділам стандартів, що діють в Україні для аналогічного обладнання вітчизняного виробництва, на яке і розповсюджуються вимоги даних стандартів, та не враховано, що на спірне обладнання дані вимоги не поширюються, оскільки відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженої Наказом №28 від 01.02.2005р.  Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, до імпортного обладнання застосовуються лише вимоги щодо безпеки, встановленої стандартами України, експертизами не встановлено невідповідність спірного обладнання таким вимогам. Позивач неправомірно стверджує, що договором встановлено вимоги щодо відповідності товару технічним умовам та стандартом України, оскільки такої умови в договорі немає. Відповідач зазначив, що згідно з висновком повторної судової експертизи встановлено, що обладнання має дефекти, що впливають на його працездатність, але не перешкоджають її відновленню після проведення технічних робіт та заміни деяких деталей. Таким чином, вимоги щодо заміни товару неправомірні. Крім того, необґрунтованою є вимога щодо  заміни в місячний строк з дні винесення рішення, оскільки заміна товару  фактично є новою поставкою, а відповідно до договору купівлі-продажу встановлено строк поставки –45 банківських днів. Також не погоджується в частині витрат на послуги адвокатів, оскільки позивач не надав оригіналів документів, на які посилається в частині розміру цих витрат, сума 2500грн. сплачена адвокату Естеркіну М.У за надання правової допомоги, однак із платіжного доручення не вбачається, що правова допомога пов'язана саме із розглядом цього спору.  Просить у задоволенні позову відмовити.

           Відповідачем неодноразово заявлялись клопотання про призначення експертиз, виклик експертів. Зокрема, ухвалою суду від 19.03.2008р. було задоволено клопотання відповідача про виклик експерта, який проводив судову експертизу, для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ухвалою суду від 24.04.2008р. відхилено як необгрунтоване клопотання відповідача про проведення огляду обладнання за його місцезнаходженням у м.Миколаїв, в частині призначення повторної експертизи клопотання було задоволено ухвалою суду попереднього складу. Проведення повторної судової експертизи доручалось, зокрема, Харківському науково-дослідному інституту  судових експертиз ім..М.С.Бокаріуса, Українському науково-дослідному інституту судових експертиз. Повторні експертизи цими установами не були проведенні у зв'язку з відсутністю компетентних спеціалістів, матеріали повертались до господарського суду.  У зв'язку з тим, що від відповідача знову надійшло клопотання про призначення повторної судової експертизи, після обговорення в судовому засіданні за участю представників сторін  ухвалою суду від 19.05.2008р. призначена повторна судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім..М.С.Бокаріуса. Залучено до проведення експертизи спеціалістів Українсько-американського спільного підприємства “Контакт”. 01.08.2008р. відповідачем заявлено клопотання про відвід спеціалістів УА СП “Контакт”. Клопотання судом відхилено як необгрунтоване. У судовому засіданні 14.05.2009р.  було надано клопотання про виклик в судове засідання для надання пояснень стосовно висновків експертизи експертів Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім..Бокаріуса у зв'язку з недостатньою ясністю та повнотою висновків. Клопотання відхилено, як необґрунтоване.          

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          10.11.2003р. між УІ ТОВ “Іспанський дім” (Продавець, відповідач у справі) та ТОВ “Норок” (Покупець позивач) укладено договір купівлі-продажу №3103, відповідно до умов якого  відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар належної якості асортимент, кількість та ціна якого визначено в Додатку №1, що є невід'ємною частиною договору, а  позивач –прийняти та сплатити за цей товар визначену в договорі грошову суму (п.п.1.1.,1.2., 4.1.1.).

Сторонами також було укладено додаткові угоди до зазначеного договору. Так, додатковою угодою №3 від 30.12.2003р. було анульовано Додаток №1 до договору та введено Додаток №1 до додаткової угоди №3 на загальну суму 178 605,03 грн.

Згідно з Додатком №1 до угоди №3 до складу асортименту товару, в тому числі, були включені пароконвектомат кондитерський  UNOX, модель  ХВ 603  з 6 протвенями,  вартістю 20186,71 грн. (графа 36) та вітрина кондитерська ISA VR MAIORKA 166 VR 1660-130-1312+1+10C потужністю 580 ВТ вартістю 31492,12 грн. (графа 47).

Відповідно до п.3.1 договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою  №3 від 30.12.2003р., покупець зобов'язався здійснити авансування в сумі  35 000 грн.  в строк до 17.11.2003р., залишок суми в розмірі 143 605,03 грн. –сплатити  до 10.12.2003р.

Загальна сума договору (п.2.1) відповідно до додаткової угоди №3 –178 605,03 грн. в т.ч. ПДВ. Ціна товару включає вартість товару, упаковки, витрати по його доставці та установці, оформленню необхідної документації, а також витрати по транспортуванню товару до місця призначення.

Право власності на товар, згідно з п.3.2 в редакції додаткової угоди №1, переходить от продавця до покупця після внесення авансу у розмірі 35 000 грн.

Позивач свої зобов'язання по оплаті вартості товару виконав у повному обсязі. Платіжними дорученнями № 1657 від 10.11.2003р. та №1699 від 17.11.2003р. (том 2, а.с.7), ТОВ “Норок” перерахував відповідачу визначений договором авансовий розмір за договором №3103 у сумі 35 000 грн., а платіжним дорученням №4 від 10.12.2003р. (том 2, а.с.9) решту суми у розмірі 143 605грн.03 коп.

Згідно з видатковою накладною №РН-0501/01 від 05.01.2004р. на суму 32275, 44 грн.  відповідач передав позивачу, в тому числі, пароконвектомат UNOX модель ХВ 603 у комплекті з противнями вартістю 20 186,71 грн. (том.1 с.105), за накладною №РН-2901/06 від 29.01.2004р. –вітрину кондитерську ISA MAIORCA 166 VR вартістю 31492,12 грн. (том.1 с.106).  

Відповідно до актів приймання-здачі (том.1 с.98,99) вищезазначене обладнання  було введено в експлуатацію 20.01.2004р., установлено та підключено до електромережі  та іншим комунікаціям, зазначено, що обладнання знаходиться в робочому стані, без механічних пошкоджень.  В одному з актів відсутній підпис покупця, однак міститься підпис, скріплений печаткою ТОВ “Норок” в графі “зауважень по установці немає”.  

          29.01.2004р. комісією ТОВ “Норок” складено акт про те, що  отримане від УІ ТОВ “Іспанський дім” обладнання, в тому числі спірне обладнання, не мають паспортів, сертифікатів відповідності та технічної документації (том.1 а.с. 53). Листами вих. №23 від 12.02.2004р. та  вих.№33 від 18.02.2004р. (том. а.с. 49-51) позивач просив направити необхідну документацію. 19.02.2004р. позивач направив лист вих.№34 факсимільним зв'язком (відмітка про одержання 19.02.2004., том 1 а.с. 10) та додатково по пошті (квитанція №990), яке вручено згідно з повідомленням про вручення 24.02.2004р., яким повідомив про несправність кондитерської вітрини (вітрина не охолоджується, постійна температура +18С) з проханням терміново направити майстра по обслуговуванню (том. 1 а.с. 10).   

24.02.2004р. ТОВ “Норок” направило відповідачу телеграму (том1 а.с. 52) з проханням направити представника у м.Миколаїв для участі 26.02.2004р. у товарознавчій експертизі у зв'язку з виявленням конструктивних недоліків кондитерської вітрини та пароконвектомату, поставлених згідно з договором купівлі-продажу №3103 від 10.11.2003р. Зазначена телеграма згідно з  інформаційною довідкою  оператора телеграфу була вручена 25.02.2004р. Листом №28 від 25.02.2004р. відповідач повідомив, що  не має можливості забезпечити явку свого представника 26.02.2004р., оскільки телеграма отримана лише 25.02.2004р. та пропонував змінити строк проведення експертизи.

26.02.2004р. Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області складено Акти експертизи   №170-321 та №170-321/1 (том1 а.с. 44,45), згідно з якими  при зовнішньому огляді внутрішніх металевих стінок пароконвектомату виявлено плями побіглостей, що переходять в коричневий колір різних розмірів; зварні стики протвенів    мають заусениці, гострі кромки та аналогічні вищезазначеним плями; між випуклим вітринним склом та боковими плоскими скляними стінками по усій довжині стиків, маються щілини, на різних поверхнях вітрини маються вм'ятини, подряпини та потертості, в місцях з'єднання  елементів маються зазори, при включенні  охолоджуючого агрегату вітрини та його роботи протягом однієї години температура в ній склала +20,3С, мотор-компресор холодильного агрегату при підключенні до електромережі  не працює, також зафіксовано відсутність необхідних отворів для доступу повітря та інші недоліки.   Крім того, зазначено про відсутність паспортів, сертифікатів відповідності, технічної документації, інструкції по експлуатації.

          15.03.2004р. позивач направив відповідачу претензію вих.№52 з вимогою повернути вартість          обладнання неналежної якості в сумі 51 678,83 грн., а також відшкодування збитків (том. 1 а.с.46-47). У відповіді на претензію №43 від 02.04.2004р. відповідач визнав її необґрунтованою, зазначивши, що  дефекти могли бути наслідком неналежної експлуатації обладнання, та відхилив її.  

 05.05.2004р.  ТОВ “Норок” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до УІ ТОВ “Іспанський дім” про стягнення вартості обладнання неналежної якості, збитків та витрат на проведення експертизи, за яким було порушення провадження у справі №9/261.

          Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.07.2004р. у справі №9/261 (том 2 а.с 61-63) , яке постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.01.2005р. (том 3 а.с.10-13) було залишено без змін, у задоволенні позову відмовлено повністю.    

          Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2005р. (том 3 а.с. 45-48)  вищезазначені рішення господарського суду та постанову Запорізького апеляційного господарського  суду у справі №9/261 скасовано, справу передано на новий розгляд.   

          У ході нового розгляду справи №9/261-15/383 господарськими судом була призначена судова експертиза, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, яким було надано відповідний висновок  №4893 (том.3 а.с. 64-74).

 В процесі розгляду справи позивачем змінено предмет спору у справі, а саме: просив зобов'язати відповідача замінити обладнання неналежної якості на аналогічний товар (том.3 а.с. 92-93), та відмовився від вимог про стягнення збитків (том 4 а.с. 87).  

          Після передачі у зв'язку з виробничою необхідністю справи іншому судді, за клопотанням відповідача у зв'язку з його незгодою з висновком судової експертизи №4893, ухвалами суду у справі №9/261-15/383-22/256/06 було призначено повторну судову експертизу  (том 4 а.с. 43-44, 89-90), проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.М.С.Бакаріуса, потім –Українському незалежному інституту судових експертиз (том 4 а.с. 105-106). Проте, повторна  експертиза не була проведена у зв'язку з відсутністю у вказаних установах  компетентних спеціалістів, матеріали справи були повернуті господарському суду  (том 4 а.с. 92, 108).

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області справа №9/261-15/383-22/256/06 передана на розгляд судді Гандюковій Л.П., справа прийнята до розгляду та присвоєно №9/261-15/383-22/256/06-20/141/08.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд вважає  позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на наступних підставах.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу  застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом.

Аналогічні приписи щодо застосування Господарського кодексу України  встановлені п. 4  Прикінцевих положень цього Кодексу.

Правовідносини сторін виникли у 2003р. і продовжують існувати після 01.01.2004р., тому суд застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

 Згідно з  ст.193  ГК  України,  ст.ст. 525,  526  ЦК  України  зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

 Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.224 ЦК УРСР (момент укладення договору), ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 4 ст. 673 ЦК України передбачено, що продавець  повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо  законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,  який відповідає цим вимогам.

Згідно з частинами 1 ст.268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Статтею 233 ЦК УРСР, яка діяла на момент укладення угоди, було встановлено, що якість проданої речі повинна відповідати умовам  договору,  а при  відсутності  вказівок  у  договорі - вимогам, що звичайно ставляться. Річ, що продається торговельною   організацією, повинна відповідати стандартові, технічним  умовам або зразкам, встановленим для  речей  цього  роду,  якщо  інше  не  випливає  з характеру даного виду купівлі-продажу.

Згідно з положеннями  ст.679 ЦК України продавець  відповідає  за  недоліки товару,  якщо покупець доведе,  що вони виникли  до  передання  товару  покупцеві  або  з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем   надані  гарантії  щодо  якості  товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли   після   його  передання  покупцеві  внаслідок  порушення покупцем правил користування  чи  зберігання  товару,  дій  третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно з п.п.5.1, 5.6 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №3103, продавець гарантує безперебійну роботу товару протягом 1 року з моменту передачі за умови додержання правил користування та технічних характеристик. Продавець гарантував, що якість обладнання відповідає технічним умовам, стандартам заводу-виробника та стандартам, діючим в Україні.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Приписами ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ухвалою суду від 19.05.2009р. у справі №9/261-15/383-22/256/06-20/141/08 була призначена повторна судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім..М.С.Бокаріуса, із залученням спеціалістів (том 5 а.с. 102-103). На вирішення повторної експертизи було поставлено наступні питання:

1. Чи є товар, наданий для проведення експертизи товаром, який був поставлений Українсько-іспанським ТОВ “Іспанський Дім”?

2. Чи є дефекти (пошкодження) в поставленому Українсько-іспанським ТОВ “Іспанський Дім” обладнанні, а саме: кондитерська вітрина ISA VR MAIORKA 166 VR 1660-130-1312+1+10C потужністю 580 ВТ та пароконвектомат кондитерський  (комбінованої електропарової конвекційної печі)  UNOX, модель  ХВ 603  потужністю 9 кВт?  Якщо є, то які саме ?

3. Під впливом яких причин (факторів) змінилася якість товару та виникли різного роду дефекти (пошкодження) ? Чи мають вони виробничий характер або виникли при транспортуванні, зберіганні, у процесі експлуатації?

           4. Чи відповідає якість обладнання вимогам стандартів і технічних умов, діючим в Україні для даного виду обладнання?

  Згідно з отриманим судом висновку  №3122 повторної комплексної судової товарознавчої експертизи  (том 5 а.с.111-115) було, зокрема,  встановлено, що: 1) обладнання, що було об'єктом дослідження є товаром, який був поставлений УІ ТОВ “Іспанський дім” на адресу ТОВ “Норок” на підставі договору купівлі-продажу №3103 від 10.11.2003р.;  2)  У поставленому обладнанні (холодильна вітрина, пароконвектомат) маються чисельні дефекти (пошкодження). 3) Перелічені у висновку (конкретизовані по кожному пункту) дефекти у досліджуваному обладнанні (холодильна вітрина, пароконвектомат) носять  виробничий характер та не спричинені умовами транспортування, зберігання та експлуатації; 4) Якість досліджуваного обладнання, згідно виявленим дефектам, детально зазначеним у відповіді на 2 питання, не відповідає вимогам стандартів, діючим в Україні  для даного виду обладнання.

Згідно з ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового  експерта для господарського  суду  не є обов'язковим  і оцінюється господарським  судом  за  правилами, встановленими  статтею 43 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що поставлений відповідачем товар, який є предметом спору, та на який відповідачем надано гарантії, є неналежної якості.    

Оцінивши висновок  №3122 повторної комплексної судової товарознавчої експертизи в сукупності із іншими доказами,  суд визнає його всебічним, повним та об'єктивним. Заперечення відповідача, викладені усно в судовому засіданні та  письмово ( вих.№130509/1ю від 13.05.2009р.) суд вважає необґрунтованими, та такими, що спростовуються висновками експертизи. Суд звертає увагу, що у п.5.6 договору  №3103 продавець (відповідач) гарантував, що якість обладнання, що поставляється по даному договору, відповідає технічним умовам, стандартам заводу-виробника і стандартам, діючим в Україні.  Суд  також не ставить під сумнів акт технічного стану обладнання, складений спеціалістами Українсько-американського СП “Контакт”, оскільки він не суперечить переліку дефектів, встановленим судовими експертами. Перелічені судовими експертами дефекти у висновку повторної судової експертизи мають навіть розширений перелік, чим визначено у акті залучених судом спеціалістів.  Сертифікати відповідності, на які посилається відповідач, видано не відповідачу, а іншій юридичній особі, і не спростовують висновки судових експертиз.

Частинами 1, 2 ст.678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар  неналежної  якості,  має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1)відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2)вимагати заміни товару.

Частинами 2,4  ст.268 ГК України встановлено, що номери та індекси стандартів, технічних  умов  або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом,  який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Згідно з ч.6 ст.269 ГК України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Всупереч ст.ст.33.34 ГПК України відповідач не доказав, що виявлені дефекти спірного обладнання, поставленого позивачу за договором, виникли внаслідок порушення позивачем правил експлуатації або зберігання продукції.

Таким чином, позовні вимоги зобов'язати відповідача замінити неналежної якості вітрину кондитерську ISA VR MAIORKA 166 VR 1660-130-1312+1+10C потужністю 580 ВТ та пароконвектомат кондитерський  UNOX, модель  ХВ 603  потужністю 9,2 кВт на аналогічний товар належної якості є обґрунтованими, законними та доведеними, тому підлягають задоволенню.   

          Факт порушення позивачем семиденного строку, встановленого п.4.2.3 договору купівлі-продажу, для повідомлення про виявленні при прийомці чи в процесі експлуатації недоліках  переданого товару, на який посилається відповідач у своїх запереченнях, не може підставою для позбавлення позивача права на відновлення свого порушеного права та права пред'явлення вимоги для заміни товару неналежної якості, оскільки такі наслідки не встановлено ані договором, ані законом.   

          Заперечення відповідача в частині того, що виявлені та встановлені у висновку №3122 повторної судової експертизи дефекти, які впливають на його працездатність, можливо усунути шляхом проведення технічних робіт та заміни деяких деталей, суд вважає необґрунтованими, оскільки зважаючи на кількість та характер виявлених дефектів, перелік яких докладно викладені у дослідницькій частині висновку по 2 питанню (том.5 а.с.113), їх усунення шляхом заміни деталей є недоцільним та буде пов'язаний з непропорційними витратами. Крім того, у висновку експертів встановлено невідповідність якості поставленого обладнання вимогам стандартів, діючим в Україні, що є істотним порушенням, тому обраний позивачем спосіб захисту є законним та обґрунтованим, та є його правом.  

          Разом з тим, слід зазначити наступне, позивач просить задовольнити позов та зобов'язати відповідача замінити товар в місячний термін з дати прийняття рішення на аналогічний товар належної якості, який відповідно до умов договору повинен відповідати технічним умовам, стандартам заводу-виробника та стандартам, що діють в Україні, з відповідними документами.

        Згідно з ст.124 Конституції України судові  рішення ухвалюються судами  іменем  України  і   є обов'язковими  до виконання на всій території України. Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття рішень  обов'язкових до виконання на всій території України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

         Частинами 3,4 статті 85 ГПК України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після  закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з  дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.            

          Позивач не вказує у позовній вимозі умовам якого договору, яким технічним умовам, стандартам заводу-виробника та стандартам, що діють в Україні  повинен відповідати товар, та які саме  відповідні документи повинен надати відповідач при заміні товару. У разі задоволення позову в цій частині таке б рішення носило декларативний характер, не може бути виконано, потребує додаткових роз'яснень. Суд не має права з урахуванням ст.ст.22,83 ГПК України виходити за межі позовних вимог.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення суми 15114грн. збитків, яка підтримана в судовому засіданні, оскільки відмова від позову в цій частині не суперечить законодавству, не порушує права чи охоронювані законом інтереси сторін, наслідки відмови від позову позивачу відомі та роз'яснені судом у судовому засіданні, суд вважає за необхідне на підставі ст.ст.78,80 ГПК України прийняти відмову від позову в частині стягнення збитків, провадження у справі в цій частині припинити.    

Крім того, позивач відповідно до ст.44 ГПК України просить стягнути з відповідача  з урахуванням усних уточнень у судовому засіданні 29.05.2009р., суму 15 287,33 грн. судових витрат, в тому числі: 1119 грн. витрат на державне мито  (із них 667грн. по першому розгляду справи та 334грн. за подання апеляційної скарги), ІТЗ, 448,32 грн. витрат по оплаті експертизи в Одеському НДІ судових експертиз, 2494,01 грн. по оплаті експертизи  в Сумському відділенні ХНДІСЕ ім.Бокаріуса; 192 грн. по оплаті участі експерта у судовому засіданні, 84 грн. по оплаті експертизи Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, 10950 грн. по оплаті послуг адвокатів.     

          Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються  з державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

 Із матеріалів справи слідує, що при зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено суму 784 грн. витрат на державне мито, однак в процесі розгляду справи відмовився від частини позовних вимог про стягнення суми збитків, а також змінив предмет позову на зобов'язання  вчинити певні дії, що є правом позивача. Таким чином, враховуючи остаточні позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму 85грн. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. Не підлягає стягненню з відповідача сума 334 грн. витрат на державне мито, сплачена позивачем за подання апеляційної скарги на рішення у справі №9/261 (платіжне доручення №1168 від 02.08.2004р., том 2 а.с. 72), оскільки вирішення питання в цій частині судових витрат згідно з ст.ст.99,105 ГПК України повинно вирішуватися відповідною судовою інстанцією (апеляційною) і крім того, постановою апеляційної інстанції у задоволенні скарги було відмовлено.

Підлягають стягненню з відповідача на користь  позивача витрати по оплаті Ѕ вартості судової експертизи, проведеної Одеським НДІ судових експертиз в сумі 448 грн. 32 коп. (платіжне доручення №30 від 13.01.2006р.), вартості повторної судової експертизи, проведеної Сумським відділенням Харківського НДІ судових експертиз ім.М.С.Бокаріуса в сумі 2494 грн. 01 коп. (квитанція №21556 від 10.10.2008р., том 6 а.с. 19, квитанція №21555 від 10.10.2008р.), сума 192 грн. (квитанції №№16966, 16965 від 07.04.2008р.) по оплаті участі у судовому засіданні  експерта  Макусинського А.М., який проводив судову експертизу, що викликався в порядку ст.31 ГПК України для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Витрати по сплаті  Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області суми 84 грн. (платіжне доручення №322 від 04.03.2004р.) не відносяться до судових витрат, стягненню  не підлягають, оскільки висновок не належить до висновку судової експертизи, судом не призначалось проведення цих досліджень.

Позивач також просить стягнути судові витрати на послуги адвокатів у розмірі 10950 грн. На підтвердження зазначених витрат представлено копії платіжного доручення №365 від 09.03.2004р. на суму 2500 грн., копія договору на надання послуг від 01.02.2008р., копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Шергелюк О.І., Естеркіна М.У., копії  квитанцій до прибуткових касових ордерів.

         Оцінюючи докази в цій частині, суд не вбачає підстав для задоволення вимог, оскільки позивачем не надано оригіналів, у тому числі платіжних  документів, які б підтверджували ці витрати, незважаючи на те, що було достатньо часу. Крім того, із платіжного доручення на оплату суми 2500грн. не вбачається, що правова допомога надавалася саме щодо даного спору.   

         Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Українсько-іспанське Товариство з обмеженою відповідальністю “Іспанський дім” (69057, м.Запоріжжя, вул.Сєдова, 8 код ЄДРПОУ 30473206) замінити  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Норок” (54001, м.Миколаїв, вул..Радянська, 4-а, код ЄДРПОУ 13843355) неналежної якості вітрину кондитерську ISA VR MAIORKA 166 VR 1660-130-1312+1+10C потужністю 580 ВТ та пароконвектомат кондитерський  UNOX, модель  ХВ 603  потужністю 9,2 кВт на аналогічний товар належної якості.

Стягнути з Українсько-іспанського Товариства з обмеженою відповідальністю “Іспанський дім” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Норок” (54001, м.Миколаїв, вул..Радянська, 4-а, код ЄДРПОУ 13843355) суму 85 грн. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суму 2942 грн. 33 коп. витрат по оплаті судових експертиз, суму 192 грн. витрат по оплаті участі експерта в судовому засіданні.         

          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

          Прийняти відмову від позову в частині стягнення суми 15 114грн. збитків. Провадження у справі в цій частині припинити.

          В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                            Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано  у повному обсязі 29.05.2009р.