Постанова

від 02.04.2014 по справі 913/156/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.04.2014 справа №913/156/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О., За участю представників сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:Бондаренко Т.В. довіреність

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика «Сєвєрная», м. Антрацит Луганська область на рішення господарського судуЛуганської області від 17.02.2014р. у справі№ 913/156/14 (суддя: Лісовицький Є.А.) порушеній за позовом:Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень», м. Дніпропетровськ до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика «Сєвєрная», м. Антрацит Луганська область простягнення 16' 000,00грн.

встановив:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень», м. Дніпропетровськ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Луганської області з позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика «Сєвєрная», м. Антрацит Луганська область (далі - «Відповідач») 16' 000,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній № 49238025 масу вантажу, за відправкою Антрацит Донецької залізниці - Правда Придніпровської залізниці

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.02.2014р. у справі №913/156/14 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить: рішення господарського суду Луганської області від 17.02.2014р. у справі № 913/156/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог або зменшити розмір штрафу.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на неповне з'ясування усіх обставин справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач у судове засідання не з'явився, поважність не явки не повідомив, відзив не надав.

Відповідач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу - такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським судом встановленою та з матеріалів справи вбачається, що15.07.2013р. зі станції Антрацит Донецької залізниці на станцію Правда Придніпровської залізниці відповідачем на адресу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е.Дзержинського» у вагоні № 65697864 відправлено вантаж - вугілля антрацит у вологому стані.

При проходженні вантажу через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст.. 24 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.

При контрольному переважуванні вагону з вантажем станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці виявилось, що фактично маса нетто вантажу складає 64' 300 кг, за накладною маса нетто - 69' 000 кг, що на 4700 кг менше ніж вказано у накладній.

За результатами переважування складено комерційний акт № АА 010815/517 від 18 липня 2013 року. При прибутті вагону на станцію призначення у комерційному акті АА 010815/517/76 від 18.07.2013р. у розділі «Є» мається відмітка: «При переважуванні вагонів різниці проти даного акту не виявилося».

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 16'000,00 грн. із розрахунку:3' 200,00 (тариф) х 5.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон - є напіввагоном, приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

За таких обставин колегія апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого суду щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній обґрунтованим.

Втім судова колегія зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не врахував клопотання Відповідача у його відзиві на позов (а.с. 38-42) про зменшення розміру штрафу та - не дав цьому клопотанню жодної оцінки, що є порушенням норм процесуального права щодо повного та всебічного розгляду справи.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Тобто, суд у відповідності до норм діючого законодавства України має право зменшити розмір неустойки, з урахуванням того, що факт внесення відповідачем у накладну неправильних відомостей щодо маси вантажу не потягнув за собою будь-яких негативних наслідків ані для залізниці, ані для третіх осіб, не створив небезпеки на залізничному транспорті.

Відтак, враховуючи приписи ст. 551 ЦК України, ч. 2 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу за зазначене порушення на 50% та стягнути з Відповідача на користь Позивача штраф у сумі 8' 000,00 грн.

Що стосується інших заперечень скаржника, викладених в апеляційній скарзі, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст..49 ГПК України судовий збір при зверненні з позовною заявою по справі віднести на відповідача у повному обсязі, судовий збір за подання апеляційної скарги на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика «Сєвєрная», м. Антрацит Луганська область - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 17.02.2014р. у справі № 913/156/14 - змінити в частині задоволення позову у повному обсязі.

Абзаци 1, 2 резолютивної частини рішення замінити абзацами 1 - 3 у наступній редакції:

«…..Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика "Сєвєрная", м. Антрацит (ідентифікаційний код 31255912) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" , м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 01073828) штраф у розмірі 8' 000,00 грн., судовий збір за звернення з позовною заявою у розмірі 1' 827,00 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити……».

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" (ідентифікаційний код 01073828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика "Сєвєрная" (ідентифікаційний код 31255912) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 456,75 грн.

Доручити господарському суду луганської області видати наказ про примусове виконання Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. у справі № 913/156/14, оформивши його у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В.Зубченко О.О.Радіонова

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу 1 - до справи; 1 - ГСЛО; 1 - ДАГС