cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" березня 2014 р.Справа № 922/988/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Карчевської Д.Л.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС-Україна", м.Полтава, до Управління ветеринарної медицини в Зміївському районі, м.Зміїв Харківської області, про стягнення 14750,14 грн. за участю представників:
позивача - Жовковський М.В. (довіреність б/н від 06.02.2013р.);
Рубель О.О. (довіреність № 21/04-496 від 08.01.2014р.);
відповідача - Щербак О.І., начальник;
Мороз В.М. (довіреність б/н від 31.03.2014р.);
Максимович В.С. (довіреність б/н від 31.03.2014р.);
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС-Україна", м.Полтава, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Управління ветеринарної медицини в Зміївському районі, м.Зміїв Харківської області, заборгованості за Договором поставки нафтопродуктів по одноразових відомостях № 1812/3х-т від 18.12.2012р., а саме: 11340,00 грн. основного боргу; 416,38 грн. - 3% річних; 147,42 грн. індексу інфляції; 2052,54 грн. пені та 793,80 грн. штрафу. Витрати з оплати судового збору в сумі 1827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/988/14 та розгляд справи призначено на 31.03.2014р. о 12:15 год.
У судовому засіданні, яке відбулося 31.03.2014р., представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та на вимогу суду надали наступні документи: довідку про стан розрахунків між позивачем і відповідачем за період з 18.12.2012р. по 28.03.2014р.; копії платіжних доручень про часткову оплату за нафтопродукти; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо позивача станом на 27.03.2014р.; копії довідок про поточні рахунки позивача.
Надані представниками позивача документи були долучені судом до матеріалів справи.
Представники відповідача визнали позовні вимоги, але звернулись до суду з усним клопотанням про зменшення штрафних санкцій на підставі ст. 83 ГПК України, у зв'язку з неможливістю оплатити всю суму заборгованості через затримки у фінансуванні підприємства держказначейством.
Представники позивача проти зменшення розміру штрафних санкцій заперечували повністю.
На виконання ухвали господарського суду представники відповідача надали копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 13.12.2013р.; копію Положення про Управління ветеринарної медицини в Зміївському районі; довідку про розрахунковий рахунок відповідача; копії реєстрів бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 24.12.2012р. та 06.03.2013р.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
18.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (позивачем) та Управлінням ветеринарної медицини в Зміївському районі (відповідачем) було укладено Договір поставки нафтопродуктів по одноразових відомостях № 1812/3х-т, згідно п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити нафтопродукти (товар), а відповідач (покупець) оплатити і прийняти нафтопродукти на умовах, визначених цим Договором.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за вищевказаним Договором виконав належним чином та у повному обсязі.
Так, 18.12.2012р. представник відповідача Щербак Олексій Іванович за дорученням № 023 від 18.12.2012р. отримав одноразові відомості (талони) на отримання нафтопродуктів, а саме:
- бензин А-92 - 20 л, в кількості 50 шт., згідно накладної № ТН000000587 від 18.12.2012р. на суму 10800,00 грн.;
- бензин А-92 - 10 л, в кількості 30 шт., згідно накладної № ТН000000587 від 18.12.2012р. на суму 3240,00 грн.
Всього позивач надав відповідачу бензин А-92 (загальний літраж 1300 літрів) на суму 14040,00 грн., у т. ч. ПДВ.
Відповідно до п. 4.6. Договору, оплата за товар, переданий за даним Договором, повинна бути здійснена протягом 20-ти днів з дати підписання видаткової накладної.
Проте, відповідач за отримані нафтопродукти здійснив оплату частково та з порушенням встановленого терміну.
На розрахунковий рахунок позивача поступили наступні кошти від відповідача за бензин А-92 :
11.04.2013р. - в сумі 500,00 грн.,
18.05.2013р. - в сумі 500,00 грн.,
09.07.2013р. - в сумі 1700,00 грн. (разом - 2700,00 грн.).
Таким чином, відповідач заборгував позивачеві за отримані нафтопродукти грошові кошти в сумі 11340,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу за вих. № 21/04-1613 від 26.11.2013р. про оплату заборгованості в 10-денний термін.
У своїй відповіді на претензію відповідач підтвердив наявність заборгованості у повному обсязі та зазначив, що платіжні доручення на зазначену суму знаходяться в Держказначействі на оплату з серпня 2013 року.
Але на даний час заборгованість відповідача перед позивачем залишається не погашеною.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України визначено: у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 416,38 грн. - 3% річних; 147,42 грн. індексу інфляції, 2052,54 грн. пені в розмірі 0,1% та 793,80 грн. штрафу в розмірі 7% від вартості товару законними та обґрунтованими.
Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст. 83 ГПК України, суд дійшов висновку, що підстава, на якій ґрунтується клопотання відповідача, а саме відсутність належного фінансування з боку державного казначейства, не є винятковою обставиною у розумінні ст. 83 ГПК України, оскільки згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих відповідачу, у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань, та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 14750,14 грн., у тому числі: 11340,00 грн. основного боргу, 416,38 грн. - 3% річних; 147,42 грн. індексу інфляції, 2052,54 грн. пені та 793,80 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач визнав заборгованість, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Управління ветеринарної медицини в Зміївському районі (63403, Харківська область, м.Зміїв, вул.Чкалова, 6; п/р 35219005002661 в УДКСУ в Харківській області, МФО 851011; код ЄДРПОУ: 26282102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна" (36010, м.Полтава, вул.Половки, 62; п/р 26004001358726 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528; код ЄДРПОУ: 38194448) - 11340,00 грн. основного боргу; 416,38 грн. - 3% річних; 147,42 грн. індексу інфляції; 2052,54 грн. пені; 793,80 грн. штрафу; 1827,00 грн. витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 03.04.2014 р.
Суддя Н.М. Кухар
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2014 |
Оприлюднено | 04.04.2014 |
Номер документу | 38005300 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Кухар Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні